П'ятница, 23 Серпня 2019 р.
18 Червня 2010

«ВЕРНЫМ ПУТЕМ ИДЕТЕ, ТОВАРИЩИ!»

В управлінні охорони здоров’я міськради відбулася розширена нарада з лікарями загальної практики – сімейної медицини. Лікарі розповіли про ситуацію з бюджетом медицини, про користь від реформування галузі, рівень надання медичних послуг, а також порушили соціальні питання медиків.

За словами начальника УОЗ Юрія ПЛИВАНЮКА, видатки на галузь охорони здоров’я цього року мали б скласти 73789,4 тис.грн., але через економічну кризу з бюджету вдалося «вибити» 49094,2 тис.грн. Найбільший відсоток із цієї суми складає зарплата медикам (82,4%), оплата комунальних послуг (9%), медикаменти (4,8%), придбання різного інвентаря (2,1%), харчування хворих (1,1%).

Враховуючи кількість населення в нашому місті, видатки на одного жителя цього року склали 489 грн. Минулого року ця сума була 431 грн., 2004 р. – 132 грн. Цікава ситуація в місті з кількістю пільговиків. Якщо 2004 р. їх було 14689, то за 5 років їх кількість зросла вдвічі (28790). Отже, виходить, що кожний третій мешканець міста – пільговик. Який бюджет може витримати таке навантаження?! 2004 р. на пільгові медикаменти було витрачено 295100 грн., минулого року – 730520 грн.

Велику роль у формуванні громадського здоров’я відіграють нині лікарі первинної ланки надання медичної допомоги, які несуть найбільшу відповідальність за його втрату та задоволення населення станом медичного забезпечення. Але сімейні лікарі є своєрідними заручниками через нераціональну інфраструктуру первинної медичної допомоги, низьку її доступність для населення, недостатню якість, зумовлену технологічною відсталістю закладів, неналежне кадрове забезпечення, відсутність стандартів лікування, відсутність мотивації медиків і застарілі принципи фінансування.

Нині залишається проблемою й те, що первинна ланка практично не впливає на медичний маршрут пацієнта. Про це свідчить те, що до вузьких спеціалістів самостійно звертається майже третина пацієнтів (29,5%), у стаціонари – 16,9%. У 65,9% випадків рівень звернення не відповідає важкості стану хворого та перебігу захворювання, у 43,2% випадків медична допомога надається на більш високому рівні, ніж необхідно.

За нормативами ЄС, на 10 тис. населення слід мати 4,9 закладів для надання первинної медико-санітарної допомоги, лікарів – 9,4, а Україна задекларувала, відповідно, заходів – 1,2, а лікарів – 6,3.

Також Юрій Васильович окремо зупинився на питаннях безпечності медикаментів. Статистика свідчить, що найбезпечніші все ж таки вітчизняні ліки.

На нараді також було оприлюднено результати опитування 790 респондентів (475 – жінки, а 315 – чоловіки) з приводу рівня задоволення медичним обслуговуванням у місті. З них 71% – незадоволені (267 особам не подобається якість обслуговування, 232 скаржаться на непрофесіоналізм, 190 вважають, що рівень оплати праці медиків малий). 85% опитаних вважають, що безкоштовної медицини нині немає. 56% можуть довірити своє здоров’я сімейним лікарям і 83% бажають мати сімейного лікаря.