Неділя, 22 Травня 2022 р.
30 Липня 2010

СКАЗ – СМЕРТЕЛЬНА ХВОРОБА

Протягом останніх двох років у Хмельницькій області різко погіршилась епідситуація щодо сказу. Так, 2009 р. захворюваність на сказ у тварин збільшилася майже у 2 рази, порівняно з попереднім роком. Сказ зареєстрували у всіх районах і містах області, за винятком нашого міста. Але цієї весни вогнище сказу виникло і в Кам’янці-Подільському, коли з Нової Ушиці була доставлена на кафедру ветеринарної медицини ПДАТУ собака з нетиповими симптомами захворювання. Викладачі кафедри, які проводили огляд собаки, на жаль, не використовували засобів особистої профілактики. Тепер із метою запобігання захворюванню для них проводиться курс антирабічного лікування.

Про це небезпечне захворювання розповідає завідувач епідвідділу міськСЕС Клавдія МЕЩЕРЯКОВА.

– Сказ – гостре заразне і невиліковне захворювання людини і теплокровних тварин, відоме з давніх часів, та лише кілька десятиліть тому вчені дізналися про його природу і розробили заходи, які треба проводити, щоби запобігти цій смертельній небезпеці.

Видатний французький учений Луї ПАСТЕР вперше у 1885 р. запропонував для запобігання сказу виготовлену ним спеціальну вакцину. Вже у наступному році в усіх країнах світу були відкриті спеціальні заклади (пастерівські станції) для проведення щеплень проти сказу.

Зараз медична допомога покусаним надається практично в усіх населених пунктах України. В нашому місті цим питанням

займаються спеціально підготовлені лікарі-травматологи міської поліклініки №1.

– Клавдіє Михайлівно, наскільки дієвим є профілактичне щеплення?

– Щеплення проти сказу врятували від смерті багато тисяч людей. Саме завдяки цим профілактичним заходам сказ тепер трапляється лише в поодиноких випадках.

– Які основні шляхи зараження сказом?

– Людина заражається цією хворобою від диких і свійських тварин. На сказ хворіють собаки, коти, вовки, лисиці, свині, рогата худоба та інші тварини, а також домашня птиця і летючі миші. Проте основними носіями сказу є собаки, лисиці та вовки.

Людина заражається при укусі та попаданні слини скаженої тварини.

– Які ознаки цього захворювання?

– Ознаки захворювання у людини, яка не пройшла курсу запобіжного лікування, з’являються через кілька тижнів і навіть місяців після зараження. Тривалість цього періоду залежить від місця і ступеня укусу, а також від кількості вірусу, що потрапив в організм людини.

Слід пам’ятати, що у слині тварини вірус сказу з’являється за 10 днів до появи у неї перших ознак хвороби. Отже, навіть коли людину вкусила чи подряпала здорова, на перший погляд, тварина, треба негайно звернутися до лікаря.

Ознаки сказу в людини виникають у середньому через 30-50 днів після зараження. Iноді цей період триває лише 14 днів, а іноді – більше року. Захворювання починається раптово з появи «тягучого болю» на місці укусу. Хворий відчуває загальну слабкість, втрачає апетит, погано спить, стає агресивним. У нього різко порушується дихання, з’являються проблеми з ковтанням, підвищується температура. Хворого мучить спрага, він хоче пити, але проковтнути воду не може, через судоми м’язів глотки. Появу судом викликають також яскраве світло, повівання повітря, голосні звуки. Хворий стає неспокійним, намагається бігти, кусається, потім втрачає свідомість. Збудження змінюється паралічем, найчастіше нижніх кінцівок, і через 2-4 дні від початку захворювання хворий помирає.

Хворого на сказ поки що лікарі врятувати не можуть, однак є надійні засоби запобігання цьому страшному лиху.

Насамперед треба охороняти власних собак і котів від укусів інших тварин, регулярно робити їм щеплення проти сказу, собак тримати на прив’язі, виводити на вулицю в наморднику і на повідку. В разі захворювання тварини треба звернутися до ветлікаря.

Якщо людину покусала здорова на вигляд тварина, то треба негайно звернутися до лікаря-рабіолога, який назначить профілактичні щеплення. За собакою ветлікар встановить десятиденний нагляд. Якщо тварина здорова, то щеплень не проводять. Але повний курс лікування треба пройти, коли тварина, яка покусала, захворіла на сказ, або її не вдалося впіймати, або до закінчення десятиденного строку вона зникла чи загинула тощо.

Боротьба з поширенням сказу серед тварин, які є основними джерелами інфекції для людей, передбачає низку заходів, а саме: суворе дотримання правил утримання собак, щорічна їх реєстрація та проведення щеплення для них, боротьба з бездомними собаками та котами, знищення вовків і лисиць. Отже, сказу можна і треба запобігти спільними зусиллями ветеринарних, комунальних, медичних працівників і працівників органів міліції.