ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ: ПОГЛЯД ФАХIВЦЯ

На кінець літа – початок осені припадає сезон збирання грибів, але це також і час надзвичайно високого ризику отруєння ними. Щорічно санітарні лікарі попереджають населення про небезпеку отруєння грибами, але ні захворюваність, ні летальність при цьому не зменшуються. Токсини грибів по-різному діють на організм, викликаючи різні наслідки. Нерідко при невчасній і недостатній допомозі потерпілий гине протягом короткого терміну. Особливо високий рівень смертності серед сільського населення, оскільки у селах погано налагоджено первинну медичну допомогу, утруднено транспортування хворих, невчасно проводиться госпіталізація.


По практичні рекомендації щодо діагностики та лікування отруєння грибами ми вирішили звернутися до лікаря міської поліклініки №1 Ольги ГОРБАНЬ.


– Ольго Дмитрівно, наскільки сьогодні актуальною є проблема отруєння грибами?

– Отруєння грибами залежить від характеру вегетації грибів, тому має чітко виражений сезонний характер, як правило, – з травня до жовтня. Важливим чинником, котрий впливає на частоту випадків отруєння, є і погодні умови в конкретному регіоні. Саме від них залежить кількість грибів. Сприятливими для вегетації грибів погодними умовами вважаються дощові дні, які змінювалися теплими. Такі періоди обумовлюють збільшення збирання грибів, вживання їх, тому, природно, зростає і число отруєнь.

– Які гриби вважаються найбільш небезпечними?

– Найнебезпечнішим грибом вважається бліда поганка та її різновиди. При отруєнні її токсинами реєструється близько 99% летальності потерпілих. Це гриб із гепатонефротоксичною дією. Якщо його з’їсти, страждають, перш за все – печінка та нирки, вражаються епітелій кишечника, центральна нервова система. Гриби із гастроентеротропною дією менш токсичні та викликають головним чином ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. До того ж їстівними грибами можна отруїтися і при неправильному їх приготуванні. Таке отруєння часто проявляється гастроентерологічною симптоматикою.

– Які категорії людей найбільш схильні до отруєння грибами?

– Згідно з нашими власними спостереженнями та із досвідом колег-педіатрів, можна стверджувати, що діти сприйнятливіші до дії токсинів грибів. Це пов’язано з недосконалістю детоксикаційних механізмів дитячого організму. Крім того, не слід забувати, що при однаковій кількості з’їдених грибів у дитини на одиницю маси тіла концентрація токсинів вища, ніж у дорослого.

– Як запідозрити отруєння грибами? Якими є перші ознаки?

– У людини, що вживала в їжу гриби, розвиваються гастроентерит або гастроентероколіт, які проявляються болем у животі, нудотою, блювотою, діареєю, аж до зневоднення організму. Якщо ці симптоми виражені особливо сильно, а допомоги не надано своєчасно, пацієнт може загинути ще на цьому етапі, до враження печінки. При отруєнні грибами гастроентеро-тропної дії захворювання проявляється через

2-3 години після вживання грибів та обмежується переважно явищами гастроентероколіту. Iнші органи та системи практично не страждають, тому своєчасна та достатня деконтамінація (видалення токсину, що не всмоктався) та інші лікувальні заходи дозволяють звести до мінімуму всю симптоматику. При отруєннях грибами з гепатонефротоксичною дією перші симптоми отруєння розвиваються не раніше, ніж через 6 годин з моменту вживання, іноді через

8-10 годин, рідше – 2-3 доби.

Таким чином, діагноз отруєння грибами встановлюється за сукупними даними. Це, перш за все, факт вживання грибів, епіданамнез, характерні клінічні особливості та біохімічні зміни. За особливостями перебігу захворювання можна з великою ймовірністю припустити, якими грибами отруїлася людина, та на основі цього розробити найбільш ефективну тактику лікування.

– Ольго Дмитрівно, в чому полягає перша долікарська допомога при отруєнні грибами?

– Головним принципом як лікарської, так і долікарської медичної допомоги при отруєнні грибами є деконтамінація та видалення токсину, що не всмоктався. Вона може бути проведена різними способами. Важливо викликати блювоту (якщо не було мимовільної блювоти) та промити шлунок, випити води, активованого вугілля (важливо, щоб усе це залишалося в шлунку якийсь час).

Кількість активованого вугілля повинна бути не меншою 0,5-1 грама на кілограм маси тіла (40-60 г для дорослої людини). Якщо діарея відсутня, до активованого вугілля можна додати проносний засіб (найбільш доступний – сорбіт) – 1-2 грами на кілограм маси тіла на добу в 2-3 прийоми залежно від ефекту.

Якщо пацієнта турбує багаторазова блювота, не слід призначати протиблювотних засобів, оскільки блювота – важливий захисний механізм. Iз цієї ж причини не рекомендується усувати медикаментозними препаратами діарею.

Лікар, продовжуючи (або починаючи) здійснювати деконтамінацію токсинів, може провести ефективніше промивання шлунку. Для полегшення стану хворого призначають спазмолітики (папаверин, но-шпу, платифілін). Бажано якомога раніше почати проведення інфузійної терапії. Якщо блювота відсутня, призначають пероральний препарат регідрон, який сприяє нормалізації водно-електролітного балансу.

Запам’ятайте, що отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню, а врятування життя потерпілого залежить від своєчасного надання допомоги.

В будь-якому разі варто серйозно замислитися над тим, чи варте таке сумнівне задоволення Вашого життя та життя Ваших близьких!