Понеділок, 17 Червня 2019 р.
10 Грудня 2010

ОЖИРІННЯ – ЕПІДЕМІЯ XXI СТОЛІТТЯ

ОЖИРІННЯ - ЕПІДЕМІЯ XXI СТОЛІТТЯ Уявіть собі: вся сім’я «у тілі» – пузатий тато, пухкотіла матуся… І нервовий пишний хлопчик, або нещасна до глибини душі дівчинка із зайвими кілограмами! Зрозуміло, мамі скажуть, що її повнота навіть приваблива. Татові, – що він солідний. А хлопчині чи дівчинці?! Діти жорстокі.

Ще зрозуміло, коли малюкові не пощастило з дитинства – у нього діабет або захворювання ендокринної системи. Але якщо Ви власними руками випестили «ненажеру», як потім позбутися відчуття провини, коли він або вона, стаючи підлітком, ридатиме від усвідомлення своєї непривабливості. Не доводьте дітей до цього! 

Як і чим годувати дитину, щоб вона була здоровою та щасливою? Відповідь – в інтерв’ю з ендокринологом Кам’янець-Подільської ЦРЛ Мариною ПОЛЬОВОЮ.

– Марино Дементіївно, наскільки актуальною є тема ожиріння саме у дітей?

– Цього літа, оглядаючи дітей під час профілактичного огляду, звернула увагу: як багато дітей із зайвою вагою та ожирінням з’явилося за останні роки! Проаналізувавши записи у медичних картках диспансерної групи за останніх 5 років, можна впевнено сказати, що кількість хворих на ожи-ріння з року в рік зростає. В Україні, наприклад, 103 тисячі дітей страждають на цю хворобу. За статистикою, з 90-х років серед 2-4-річних дітей відхилення ваги тіла від норми зросли майже у два рази. А серед дітей 6-15 років – у три! На жаль, батьки, у більшості випадків, неадекватно реагують на це захворювання, часто приймаючи цей діагноз, як особисту образу. 

– Які ж причини виникнення ожиріння, методи його лікування та профілактики? 

– Ожиріння – це хронічне рецидивне за-хворювання, пов’язане з генетичними, со-ціальними факторами, способом життя, нейроендокринними порушеннями, певним типом обміну речовин. Воно характеризується підвищеною кількістю відкладання жиру та збільшенням маси тіла. Сьогодні ожиріння розглядається як глобальна епідемія XXI століття неінфекційного характеру. Головними його причинами є енергетичний дисбаланс між калоріями, які споживає людина, та калоріями, котрі вона витрачає. Це зміна харчування, що характеризується підвищеним споживанням продуктів із високим вмістом цукру та жирів і водночас пониженим вмістом вітамінів і мікроелементів, тенденція до зменшення фізичної активності, пов’язана із сидячим характером багатьох форм діяльності (школа, комп’ютер, телевізор тощо). Близько 10 відсотків людей набирають зайві кіло-грами через наявність серйозних порушень в організмі, а 90 відсотків, – тому що переїдають. Якщо в день з’їдати на 100 кілокалорій більше, то за рік маса тіла збільшиться на 7-8 кілограмів. 

– Ожиріння – спадкове захворювання?

– Безсумнівно, існує спадкова схильність до ожиріння, але тільки частково, адже воно залежить від сімейних звичок харчування. Давно відомо, що у випадку ожиріння одного з батьків у дітей ця патологія зустрічається у 40 відсотках випадків. Якщо обоє батьків мають зайву вагу – цей рівень сягає 80 відсотків. Ожиріння у дитячому віці має часто несприятливий прогноз. У сучасних умовах багато повнотілих дітей несуть вантаж «жиру» все життя. Це може виявитися бомбою сповільненої дії, наслідком якої є відставання у фізичному і статевому розвитку, що призводить до порушень у психіці дитини, ізоляції у суспільстві, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету. Необхідно вирішити цю проблему до вступу дитини у пубертатний період, який розпочинається у хлопчиків з 15-річного віку, а у дівчат – з 12-13 років. Пацієнтам старшого віку, зважаючи на завершення процесів росту, дуже важко справитися з цією проблемою. 

– Марино Дементіївно, що б Ви порадили, аби люди не мали проблем із зайвою вагою. 

– Насамперед, це правильне, збалансоване, низькокалорійне харчування із трьома основними прийомами їжі та двома проміжними. Як говорив Остап БЕНДЕР: «Не робіть з їжі культу!» Перш за все обмежте вживання жирів і вуглеводів, збільшіть споживання фруктів, овочів, бобових, продуктів із цільного зерна та горіхів, нежирних сортів м’яса та риби. Виключіть із ра-ціону гостру та смажену їжу, уникайте страв швидкого приготування. 

Не їжте «за компанію» чи у поганому настрої, вечеряйте не пізніше ніж за 4 години до сну. Робіть розвантажувальні дні: сирні, яблучні, салатні, рибні, м’ясні. 

Обов’язковою у профілактиці ожиріння є фізична активність. Влаштовуйте сімейні прогулянки пішки. Не шкодуйте грошей на придбання домашніх спортивних куточків, велосипедів або абонементів у басейн. 

Дитина не повинна тинятися без діла: від нічого робити завжди тягне на кухню. Запишіть її у спортивну секцію, музичну школу, нехай відвідує басейн, танці, боротьбу, художню школу або будь-який інший гурток. 

І, звичайно, запам’ятайте: спосіб життя дитини – це копія Вашого способу життя. Якщо Ви впевнені, що спорт – це марне проведення часу, і ніколи не відмовляєтеся від кухля пива із жирною закускою перед телевізором, не дивуйтеся, що Ваша дитина має проблеми з вагою. Починати боротьбу з ожирінням потрібно, насамперед, із себе. Альберт ЕЙНШТЕЙН писав: «Диявол встановив платню за все, чим ми насолоджуємося у житті. Або ми розраховуємося здоров’ям, або душею, або товстіємо…». Тож піклуйтеся про своє здоров’я і здоров’я своїх дітей. 

Втім, поняття зайвої ваги відносне. Головне – це, звичайно, здоров’я і психологіч-ний комфорт. Якщо Ваша дитина відчуває себе впевнено у власному тілі, приймає себе такою, яка є; якщо радіє життю, а ровесники обожнюють її, незважаючи на невелику, саме невелику, пухкотілість, – чи варто мордувати її дієтами? До того ж, у перехідному періоді, коли організм почне перебудовуватися, «зайве» може зникнути саме. Дитина повинна любити себе і відчувати любов оточуючих – це головне.