П'ятница, 19 Квітня 2024 р.
1 Жовтня 2010

ЦЕЙ НЕБЕЗПЕЧНИЙ ЛЕПТОСПІРОЗ

На початку осені зазвичай збільшується кількість захворювань на лепто-спіроз. Пояснюється це тим, що гризуни з наближенням осені шукають теплі місця, а тому проникають якнайближче до людей і несуть їм небезпечну хворобу. Крім того, саме у цей час люди інтенсивно працюють у полі, відпочивають на природі. Відповідно, збільшується кількість хворих на лептоспіроз. На жаль, вилікувати таких хворих вдається не завжди.

Саме про це небезпечне захворювання ми розмовляємо з лікарем міської поліклініки №1 Ольгою ГОРБАНЬ.

– Існує дві основні форми лепто-спірозу – жовтянична, або хвороба Васильєва-Вейля, та безжовтянична (водяна лихоманка), які відрізняються за важкістю та симптомами (наявністю жовтяниці). В організм людини лептоспіри проникають через ушкоджену шкіру та слизову оболонку. Основним джерелом інфекції є не лише миші, щури, але й інші гризуни, які внаслідок контакту з хворими гризунами підхоплюють, а потім із сечею виділяють збудник – лепто-спіру, що потрапляє у водойми, криниці, грунт. У природних водоймах лептоспіра може жити близько місяця, у вологому грунті – понад 200 днів, у харчових продуктах – декілька днів.

Інкубаційний період (тобто час, що минув від моменту потрапляння інфекції в людський організм до появи перших ознак захворювання) жовтяничного лептоспірозу складає зазвичай 6-14, максимум – 20 днів, безжовтяничного лептоспірозу – 3-10 днів. Початок хвороби супроводжується підвищенням температури тіла (до 39-40 градусів). Різкий озноб змінюється відчуттям жару. Відчувається сильна спрага, різкий головний біль, безсоння, відсутній апетит. Характерною ознакою лептоспірозу є сильний біль у м’язах ніг, а також у спині та животі, що не проходять навіть у спокої. На 3-6 день хвороби на згинах рук і ніг з’являється висип. Головний симп-том жовтяничної форми захворювання – жовтяниця (жовте забарвлення шкіри) – з’являється зазвичай на шостий день, коли стан хворого стає особливо важким. Білки очей при цьому можуть бути червоними. Хвороба вражає печінку, нирки, серцево-судинну та нервову системи.

– Де найчастіше можна підхопити цю інфекцію?

– Існує декілька шляхів інфікування лептоспірозом: його можна підхопити при вживанні в їжу зараженої води та продуктів, під час купання у водоймах, при різних видах сільськогосподарських робіт, у разі укусу хворими тваринами та при пошкодженні шкіри інфікованими предметами.

Найчастіше люди заражаються під час тривалого перебування в непроточной воді, особливо якщо при цьому  на шкірі є порізи, потертості чи садна. Інфікування через харчові продукти, а також у результаті тісного контакту з хворими тваринами спо-стерігається значно рідше.

– Ольго Дмитрівно, які профілактичні заходи є найдієвішими?

– Теоретично, від лептоспірозу можна зробити щеплення. Комбінована вакцина вводиться підшкірно та убезпечує імунітет приблизно на рік. Для деяких категорій працівників, наприклад для дератизаторів, таке щеплення є обов’язковим. А от рибалці чи мисливцю навантажувати імунну систему навряд чи варто, оскільки не так уже й часто вони наражаються на небезпеку заразитися.

Щоб до мінімуму знизити ризик захворювання на цю інфекцію, необхідно пам’ятати:

  • лептоспіри гинуть при нагріванні до 70 градусів протягом 10 секунд, при кип’ятінні – миттєво. Вживання кип’яченої води виключає цей шлях зараження;
  • слід уникати розташування на привал чи стоянку в місцях, де виявлені сліди життєдіяльності гризунів (особливо сірих щурів);
  • не слід заходити без гумових чобіт у водойми зі стоячою водою, особливо якщо на тілі є свіжі садна чи порізи.

При виявленні природного вогнища лептоспірозу працівники СЕС проводять дератизаційні роботи (знищують щурів), вивішують попереджувальні аншлаги. Напевно, зайвий раз говорити про те, що купатися, ловити рибу та полювати на цій території – заняття, схоже на російську рулетку.

Сучасна медицина має у своєму розпорядженні достатній арсенал лікарських засобів, що дозволяють ефективно боротися з лептоспірозом, якщо ще не занадто пізно. Однозначно встановити збудника хвороби можна, лише провівши спеціалізовані лабораторні дослідження (бактеріо-скопічні, серологічні). Тому при появі зазначених вище симптомів, особливо якщо декілька днів тому Ви перебували поблизу водойм із непроточною водою та поранилися, терміново зверніться до лікаря. Самолікування допустиме тільки у виняткових випадках, наприклад, якщо до найближчого медичного пункту надто далеко. Тоді хворому дають антибіотик широкого спектру дії (зазвичай тетрацик-лін – по 0,5 г 4 рази на день), антигістамінний препарат (діазолін або димедрол – по 1 таблетці 3 рази на день) та якнайшвидше доставляють до медичного закладу.

Пам’ятайте, захворюванню значно легше запобігти, ніж його лікувати! Не нехтуйте своїм здоров’ям!