Середа, 25 Травня 2022 р.
21 Січня 2011

МОНОНУКЛЕОЗ – ХВОРОБА-ХАМЕЛЕОН

Фаїна ГЕРШЕНГОРЕНМи звикли самостійно визначати більшість хвороб. Запекло в горлі, з’явилися соплі – банальне ГРВІ, лікуємо малиною, калиною і так далі. Болить печінка – щось не те з’їли, сідаємо на дієту. 

А втім, це можуть бути прояви однієї хвороби, яку, до речі, навіть лікарі не завжди визначають через її хамелеонівські властивості. Це інфекційний мононуклеоз, який може приховуватися за звичайною ангіною, тонзилітом, лімфаденітом тощо. За даними МОЗ України, майже у 70% населення в крові є вироблені антитіла до цієї хвороби. Це означає, що більшість із нас хворіли на мононуклеоз, навіть не знаючи про це та лікуючи супутні захворювання. Про те, як навчитися розпізнавати мононуклеоз та які наслідки ігнорування цієї хвороби, розповідає лікар-інфекціоніст Центральної районної лікарні Фаїна ГЕРШЕНГОРЕН. 

– Мононуклеоз – це інфекційне захворювання, що викликається вірусом Епштейна-Барра. Воно може приховуватися під маскою інших хвороб. Характеризується лихоманкою, лімфаденопатією, тонзилітом, ангіною, збільшенням печінки та селезінки, а також змінами гемограми. В основному на мононуклеоз хворіють ті люди, в яких знижений імунітет. Обов’язково в разі підозри на мононуклеоз робимо аналіз крові на наявність атипових мононуклеарів. Іноді в крові їх може і не бути, а хвороба є. Атипові мононуклеари виявляють у 80% хворих. Вони виникають на другий-третій день хвороби та спостерігаються у крові протягом трьох-чотирьох тижнів, деколи можуть бути навіть до двох місяців.

– Фаїно Григорівно, який механізм передачі цієї інфекції?

– В основному повітряно-крапельний. Тому частіше на монунуклеоз хворіють у холодну пору року. Немає жодних вакцин, якими можна було б запобігти хворобі. Єдиний спосіб профілактики – уникати спілкування з людьми, в яких виражені симптоми застуди чи вірусної інфекції, та зміцнювати імунітет.

– Який інкубаційний період має мононуклеоз?

– 6-18 днів, іноді до місяця, якщо міцніший імунітет. У типових випадках початок хвороби гострий, температура тіла сягає 38-390С. Хворий скаржиться на головний біль, нежить, біль у горлі, пітливість, втому, млявість, зниження апетиту, біль у м’язах, іноді сухий кашель. На третій-п’ятий день збільшуються лімфатичні вузли, ускладнюється носове дихання, збільшуються печінка та селезінка. Гострий період триває два-три тижні. Лімфатична система – одна з найважливіших ланок імунітету. Тому її ураження притягує й інші хвороби. Тому так легко «підчепити» отити, пневмонії, ангіни. Після гострого періоду хвороби основні симптоми зникають, проте людина ще довго почувається ослабленою. Необхідний час для відновлення імунітету. Особливо протипоказане довге перебування на сонці, яке може знову загострити і повернути хворобу. Тому тим, хто перехворів на інфекційний мононуклеоз, якийсь час не бажано їхати на море. Коли мова йде про дітей, то після перенесеної хвороби протягом року їм не можна робити щеплень.

– В якому віці найчастіше хворіють на мононуклеоз?

– Починаючи з 3-річного віку, і до 25-ти років. Після 30-ти хвороба майже не спостерігається. Але дорослі можуть бути вірусоносіями. Цю хворобу часто називають «недугою поцілунків», бо вірус найчастіше виділяється зі слиною вірусоносія.

– Отже, дітям і молоді варто бути особливо уважними…     

 – Є люди, які взагалі не звертають уваги на цю хворобу, а є такі, яких вона дуже лякає. І перша, і друга позиції неправильні. Ігнорувати це захворення не можна через ускладнення, які можуть виникнути. Зокрема, гепатит, пневмонія, енцефаліт, міокардит, аутоімунна гемолітична анемія, менінгіт тощо. Боятися ускладнень також не варто. Якщо Ви вчасно звернулися до лікаря та добросовісно лікували-

ся, то мононуклеоз проходить без 

ускладнень.  

– Чи обов’язкове лікування в стаціонарі?

– Все залежить від складності захворювання. Якщо легка форма чи середньої важкості, то можна лікуватися вдома. 

– На цю хворобу можливо захворіти повторно?

– На практиці я такого не бачила. Але теоретично це можливо.

– Чи завжди однакові симптоми захворювання?

– В тім-то і проблема, що ні. Нещодавно в мене був цікавий випадок. У хлопчика збільшена селезінка до великих розмірів, навіть мікротріщини на ній з’явилися. Дитина скаржиться на сильний біль у животі. Температура нормальна, горло чисте, нежитю немає. Мононуклеарів у крові також не виявлено. А в дитини – інфекційний мононуклеоз. Тому саме через такі прояви цієї хвороби дуже складно її визначити. Часто навіть досвідчені лікарі можуть лікувати попутнє захворювання, бачити наслідок, але не бачити причини.  

Я думаю, що насправді на інфекційний мононуклеоз хворіє більше людей, ніж діагностують. Врешті, лікування вірусних інфекцій схоже. Втім у жодному разі не можна займатися самолікуванням. Крім медичних препаратів, лікар призначає дієту, якої потрібно дотримуватися декілька місяців. Також потрібно зменшити фізичні навантаження та працювати над зміцненням імунітету. Люди, що перехворіли, близько року знаходяться на диспансерному огляді, періодично здаючи аналіз крові та відвідуючи лікаря.