Понеділок, 22 Липня 2019 р.
10 Червня 2011

БЕЗПЛІДДЯ – НЕ ВИРОК

З 10 травня в Кам’янці-Подільському розпочався місячник планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я «Разом до здорового майбутнього», який проходить за підтримки американського агентства «USAID» та спрямований на збільшення народжуваності, запобігання абортів і подолання бездітності.

Народження дитини – невід’ємна складова щасливого подружнього життя, а бездітність і переривання роду – одна з найстрашніших бід, що можуть спіткати родину. Недарма кажуть: «Справжній чоловік повинен побудувати дім, посадити дерево та виростити сина». Що ж робити, коли дім – повна чаша, є чудовий сад, а в ньому не чути дитячого сміху?..

Про проблеми, які стоять на шляху подолання безпліддя, ми ведемо розмову з лікарем-акушером-гінекологом жіночої консультації Вадимом БОГУЦЬКИМ.

Вадиме Миколайовичу, ми неодноразово порушували питання безпліддя, яке, як бачимо, не зменшує своєї гостроти…

Так, в Україні нині склалася критична демографічна ситуація. За даними МОЗ України, лише за останні десять років скорочення чисельності населення становить 3 мільйони 889,6 тисяч осіб (тобто скоротилося на 7,7%). Однією з причин такої ситуації є зростання кількості безплідних шлюбів, рівень яких в Україні становить 15-20%. Причому рівень безпліддя 10-20% є критичним для держави, це рівень депопуляції (виродження). Тому вказане питання є державною та соціальною проблемою.

Але останніми роками держава почала звертати увагу на демографічні проблеми та проблеми з безпліддям…

Абсолютно вірно. Прийнято Державну програму «Репродуктивне здоров’я нації», де є належний підхід до вирішення кожного чинника безпліддя, відбувається зростання соціальної допомоги при народженні дитини, виділяються кошти на лікування безпліддя у декількох державних центрах (Івано-Франківському, Донецькому, Київському, Одеському). Хоча, зважаючи на обмежений Державний бюджет, ці зусилля недостатні, бо у державних центрах фінансування надається лише для 7,5% пацієнтів від всіх, хто потребує лікування. Крім того, частину вартості препаратів, а це приблизно 8-15 тисяч гривень, сплачують самі пацієнти.

– Чи є можливість покращити ситуацію в нашому місті?

– Справа в тому, що 50% успіху залежить від самих людей, їх способу життя, поінформованості в питаннях безпліддя, наполегливості в досягненні мети. Кожен кам’янчанин, що стикнувся з проблемою безпліддя, повинен знати, що, відповідно до рекомендацій ВООЗ, запідозрити безпліддя і негайно приступити до обстеження та лікування необхідно в таких випадках: 

•за відсутності вагітності протягом 12 місяців активного статевого життя у пацієнток до 35 років і протягом 6 місяців у пацієнток після 35 років без застосування контрацепції; 

•ще до закінчення наведених термінів за наявності чинників, що знижують плідність (трубні вагітності, запальні захворювання органів малого тазу, видалення частини яєчників, відсутність регулярних місячних, коли резерв яєчників близький до виснаження (після 40 років, після променевого лікування чи хіміотерапії).

Після встановлення діагнозу про безпліддя період консервативного та оперативного лікування без використання допоміжних репродуктивних технологій не повинен перевищувати двох років у пацієнток до 35 років і одного року в пацієнток, старших за 35 років. Якщо тривалість лікування перевищує два роки і продовжується лікування консервативними методами, то, згідно з рекомендаціями ВООЗ, такий стан розцінюється як ятрогенний (з грецького «iatros» – лікар, «gennum» – створювати, захворювання, породжені лікарем). Тобто якщо пацієнти вчасно не звертаються по допомогу в центри лікування безпліддя, а «мандрують» від одного лікаря до іншого, від «бабки» до «натуропата», вони втрачають здоров’я, час, гроші та шанс завагітніти, а отримують лише сімейні конфлікти, розлучення, тощо. Ще один аспект – це так званий чоловічий фактор. В Україні, як і в усьому світі, частота чоловічого безпліддя складає 30-35%, жіночого – 30%,  їх поєднання – 30%, невизначеного походження – 10%. 

В Україні ж фіксується жіноче безпліддя у 5 разів частіше. Це свідчить про недоліки діагностики чоловічого безпліддя, відсутності його повної реєстрації та, головне, сталої думки, що безплід-

дя – проблема лише жінок. Хоча, згідно з даними доказової медицини, у 60,3% курців є порушення плідності (а в тих, що не курять, – лише в 19,7%). В осіб, що регулярно вживають алкогольні напої (особливо пиво) – 46,3% безпліддя. До чинників, що жахливо впливають на чоловічий фактор, відносять також варикоцеле (варикозне розширення вен сім’яного канатика), інфекції (епідемічний паротит, хламідіоз тощо), тому так важливо не вести легковажного статевого життя до шлюбу.

Який порядок обстеження безплідних пар?

Зазвичай необхідно провести оцінку гормонального стану, обстеження на ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом), зробити УЗД (оцінка овуляції), спермограму, провести заходи з визначення прохідності маткових труб, зробити генетичні, імунологічні та ендоскопічні обстеження (гістеро- та лапароскопія).

– Методи обстеження, про які Ви говорите, доступні жителям нашого міста?

– Безперечно, більшість обстежень (УЗД, обстеження на ІПСШ, генетичне консультування, спермограма) можливо зробити в жіночій консультації міської лікарні №1. Що стосується гормональних досліджень (у зв’язку з високою вартістю реактивів), їх надають у нашому місті лише приватні структури. 

А який стан з ендоскопічними методами обстеження? Бо, як відомо, без застосування гістеро- та лапароскопії встановити причину безпліддя часто не вдається…

Так, гістеро- та лапароскопію відносять до «золотих стандартів» обстежень при безплідді. Їх використовують на заключному етапі обстеження при жіночому безплідді, без їх застосування причину безпліддя в шлюбі вважають невстановленою. На жаль, у гінекологічному відділенні міської лікарні №1 на сьогоднішній час немає ні гістероскопа, ні лапароскопічної апаратури. Хоча є надія, що незабаром буде встановлено сучасний гістероскоп (операційний і діагностичний). Це дасть можливість нашим пацієнткам із внутрішньоматковими проблемами обстежуватися та лікуватися на місці, тим паче, за даними медицини, діагноз, встановлений лікарем і не уточнений методом гістероскопії, в 30-40% є помилковим. 

– Вадиме Миколайовичу, що ж робити парам, які нібито обстежені, пролікувались, а успіху все-таки немає?

– Якщо на нашому рівні (жіноча консультація, кабінет планування сім’ї) допомога була неефективною, необхідно звертатися на вищий рівень – у спеціалізовані медичні заклади (центри із лікування безпліддя, яких на сьогодні в Україні налічується понад 30, у тому числі й у нашому місті).