РЕКОМЕНДУЄМО КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ САНАТОРІЙ

«Подолянин» уже писав про бажання міської влади створити в Кам’янці-Подільському бальнеологічний курорт. Стосовно цих намірів були відповідні звернення до облдержадміністрації, Верховної Ради України. Про них вів мову керівник краю Василь ЯДУХА з Президентом України Віктором ЯНУКОВИЧЕМ під час його перебування на Хмельниччині. Кам’янчани під­твер­дили документально свої пропозиції наявністю необхідних для цього природно-ресурсних  запасів у місті, розробили та затвердили стратегічні документи, зорієн­товані на розвиток його рекреаційно-туристичного потенціалу.

Днями в Кам’янці-Подільському проведено переговори керівництва міста з директором Одеської архітектурно-планувальної майстерні «Укркурорт­проект» Ашатом МАНУКЯНОМ що­до проекту оголошення деяких територій Кам’янця курортними.

Аби дізнатися детальніше про природно-ресурсні можливості організації в Кам’янці бальнеологічного курорту, про інші родовища мінеральних вод на теренах нашої області, ми зустрілися із знаним не тільки в Україні гідрогеологом, лауреатом премії Ради міністрів СРСР, за­служеним працівником промисловості України Олександром ІЩЕНКОМ. Сьогодні він – головний гідрогеолог ТОВ «Гермеон» (м.Хмельницький).

– Олександре Петровичу, Ви разом зі своїми колегами, зокрема гідрогеологом Іваном ШУМОМ,  доклали багато зусиль до розвідки Кам’янець-Подільського родовища мінеральних вод високої мінера­лізації. З чого все розпоча­лося? 

– Ще 1986 року Правобережна геологічна експедиція Пів­нічно-Українського виробничого геологічного підприємства «Пів­ніч­укргеологія» за заявкою 

Української республіканської ра­ди по управлінню курортами профспілок отримала завдання на проведення пошуку мінеральної води для Кам’янець-Поділь­ської бази відпочинку «Поділля». Відповідне прохання надійшло 

й від Хмельницького відділення АТ «Укрпрофоздоровниця» 1990 року. 

Геологорозвідувальні роботи виконувалися  на лівобережжі річки Смотрич, між Старою фортецею і мостом «Стрімка лань», у дві стадії – пошуком у 1986-1989 роках і попередньою роз­відкою в 1990-2000 роках. На обох стадіях пробурено 6 сверд­ловин, у тому числі 3 пошукові, 1- розвідувальну та 2 – спостережні на силурійський водоносний комплекс. 

– Яка глибина цих свердловин? 

– Від 518 до 540 метрів. Хочу відзначити, що Кам’янець-По­дільське родовище мінеральних вод пов’язане із зонами тріщинуватості теригенних відкладів венду – кварцевих пісковиків, аргілітів, алевролітів, які повсюдно перекриваються слабоводопроникними аргілітами нижнього кембрію та підстелюються практично безводними кристалічними породами фундаменту. Водоносні відокремлені зони потужністю 0,5-1метр, які міс­тять лікувальну мінеральну воду, зосереджені на глибинах 252-491метра. 

– І яка ж вона наша, кам’янецька, мінеральна  вода? 

– Формування мінеральних вод Кам’янець-Подільського родовища відбувається в межах області взаємодії планово розвинутого вендського водоносного комплексу та тектонічних зон, що обумовлює інжекційне надходження глибинних вод, збагачених хлор-натрієвими та бромними сполуками. Тобто, за хі­мічним складом вони хлоридні натрієві з мінералізацією 11,4-14,0 грамів на кубічний дециметр, вмістом брому – 22-28 міліграмів і відносяться до типу мінеральних лікувальних бромних високої мінералізації. Все це доведено на підставі хімічного аналізу води 36 проб, кількісного дослідження мікрокомпонентів за 50 пробами, бактеріологічних – 6 проб та іншого  комплексу геофізичних вивчень, які проводилися протягом 9 місяців. 

Дослідження якості води виконано лабораторіями Правобережної геологічної експедиції і державного регіонального геологічного підприємства «Північ­геологія», Українським науково-дослідним інститутом медичної реабілітації і курортології, Ка­м’янець-Подільською міською та обласною СЕС. На основі бальнеологічних досліджень води  Кам’янець-Подільського родовища рекомендовані в натуральному стані для зовнішнього лікування ваннами і в спеціалізованих басейнах, а розбавлені до 8 грам на кубічний дециметр – для внутрішнього застосування як питні лікувальні. 

– Саме яких недуг можна позбутися, застосовуючи ка­м’янецьку мінводу? 

– Для зовнішнього лікування медичними показниками є за­хворювання опорно-рухового апа­­рату, центральної периферійної нервової та серцево-судинної систем, органів жіночої статевої сфери, алергічні дерматити. Для внутрішнього застосування при розбавленні медичними показниками є захворювання шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної системи й підшлункової залози, сечостатевих шляхів, ендо­кринних залоз, порушення обмі­ну речовин тощо. 

– Олександре Петровичу, Ви є відповідальним виконавцем розвідки родовища мінеральних вод у Кам’янці, постійно ним цікавитеся, тримаєте на контролі, то в якому зараз ста­ні Ваше «дитя»? 

– Зазначу, що за складністю гідрогеологічних умов Кам’янець-Подільське родовище лікувальних мінеральних вод обгрунтовано віднесено до групи родовищ складної геологічної будови (2 група) відповідно до класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр. 

Геолого-геофізична та до­слід­­но-фільтраційні дослі­дження і режимні спостереження за рів­нем підземних вод, проведені протягом 1989-1991 і 1996-1998 років, є достатніми для обгрунтування  підрахунку запасів во­ди. Нині на родовищі збережені розвідувально-експлуатаційні свердловини  №25 і 26 глибиною 518 та 520 метрів, спостережні №23 – 540 і №27 – 140 мет­рів. Дві свердловини із шести лікві­довані шляхом тампонажу. Дебіт розвідувально-експлуатаційних свердловин, якими роз­криті мі­не­ральні води, становить 53,5 кубічних метрів води на добу, а загальна продуктивність їх дорів­нює 107 кубічним метрам. 

Протоколом Державної ко­мі­сії по запасах корисних копалин України №581 від 12 грудня 2000 року  запаси мінвод за­тверджені терміном на 25 років,  і родовище визнано повністю підготовленим до експлуатації та передано на баланс департаменту житлової політики, доріг та інфраструктури міської ради. Свердловина №27 може бути використана для господарчо-питного водопостачання. 

Я радий, що наша багаторічна праця була недаремною, що кам’янецька влада, депутатський корпус міста серйозно взялися за справу відкриття бальнеологічного курорту. Адже, маючи такі цінні мінеральні води, вже готові до експлуатації сверд­ловини, вартість кожної з яких становить близько мільйона гривень, розвинену інфраструктуру, прекрасні природно-кліматичні умови, було б грішно не використати все це багатство на користь людям, задля поліпшення їхнього здоров’я. 

– Відомо, що й в інших ре­гіонах Поділля є мінеральні лікувальні води. Як можете їх охарактеризувати?

– Дійсно, матінка-земля щедро наділила наш край цим безцінним природним скарбом. За останню чверть століття на тери­торії Хмельницької та Він­ниць­кої областей розвідано 12 родовищ мінеральних лікувальних вод різних типів. 

Так, на Хмельниччині є 6 родовищ слабомінералізованої во­ди з підвищеним вмістом ор­га­нічної речовини типу «Нафтуся». Це Збручанське родовище, що знаходиться в долині річки Збруч, на базі якого функціонують санаторії «Товтри», «Збруч», «Берізка», Маківське в Дунаєвецькому районі, на базі якого працює санаторій «Україна». Вода Волочиського родовища «Кришталева криниця» використовується для лікувальних цілей у санаторії «Райдуга», а також для промислового розливання. Вода Мукшинського родовища «Санлі», що знаходиться в долині річки Мукша Кам’янець-Поділь­ського району, використову­ється санаторієм «Лісова пісня». 

Хлоридні натрієві води малої мінералізації маємо в селі Маків Дунаєвецького району, вони з лікувальною метою теж викорис­товуються у санаторії «Україна», неподалік від Теофіполя – назва води «Білий камінь», яка йде лише для промислового розливання в незначній кількості. 

Перспективними на води такого типу є долини Дністра і рік його басейну – Жванчика, Смотрича, Мукші, Студениці, Тарнави, Ушиці, Калюсу, Немиї, Серебрії, Мурафи, Русави, а також долини річки Горині та її притоки Полкви. 

Хлоридні натрієві бромні води високої мінералізації розвідані в долині Збруча неподалік від се­ла Зайчики Волочиського району та вже в згаданому Кам’янець-Подільському родовищі. Хло­рид­ні кальцієво-натрієві бром­ні слаб­-

кі розсоли приурочені до нижніх продуктивних горизонтів венд­ського водоносного комплексу й розкриті лише на одному родовищі – Збручанському, що неподалік від Сатанова. Для використання в лікувальних цілях ці розсоли потребують детальних гідро­геологічних і бальнеологічних досліджень. 

Взагалі, на Хмельниччині є чимало перспективних територій для виявлення лікувальних мінеральних вод, але для цього по­трібні гроші і, звичайно ж,  бажання, вболівання за розвиток здорової нації, процвітання рід­ного краю. Впевнений, що не буде вічною економічна криза, що знайдуться інвестори, які вкладатимуть кошти в освоєння родовищ мінеральних вод, розвиток оздоровниць з їх використанням. Настане час – і вони окупляться сторицею. 

Василь ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».