ТАБЛЕТКА ЗАМІСТЬ ІН’ЄКЦІЙ
«Думка про біль мучить більше, ніж сам біль» Сенека
– Відтоді, як лікар сказав про пухлину, Михайло Петрович і уявити не міг, який страшенний біль йому доведеться терпіти. Біль жорстоко терзав тіло та душу і хотілося лише одного – якнайшвидше покинути цей світ і відійти у Вічність. Через кожні чотири години приїжджала бригада швидкої допомоги, аби вколоти чергову дозу морфію. Цей укол, приносячи порятунок на кілька годин, викликав черговий приступ нестерпного болю. Уявіть хоча б на хвилинку, як виглядає худеньке тіло людини, яке з’їдає хвороба і в яке роблять близько десятка ін’єкцій на добу… – згадує про хворобу батька 40-річний син.
У цивілізованому світі альтернативою ін’єкціям є більш гуманні знеболювальні: трансдермальний пластир (знеболює на 48 годин), опіоїдні аналгетики у вигляді таблеток та рідкі форми, що на 12-24 години позбавляють від болю, та інгалятори, які швидко знімають біль, але не на тривалий час. Якщо у Росії, Молдові, Білорусі трансдермальний пластир можна придбати в аптеці за рецептом лікаря, то в Україні про нього мало хто знає. Як і про решту знеболювальних. Аби поінформувати хворих та їхніх родичів про ці препарати і донести до чиновників важливість їх реєстрації та використання, в Кам’янці-Подільському Асоціацією сімейних лікарів впроваджується проект «Чужого болю не буває» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
– У місті та районі нараховується близько двадцяти невиліковно хворих пацієнтів, які мають хронічний больовий синдром, більшість із них – онкохворі, – розповідає лікар-онколог міської поліклініки №1 Артур Савицький, який нещодавно разом із сімейним лікарем Олександром Чернецем повернулися із Киє-
ва. – Щодня вони отримують від трьох до десяти ін’єкцій морфію, в той час, як можна перейти, для прикладу, на таблетовані опіоїдні анальгетики, які поки що чинним законодавством не затверджені.
Це питання розглядалося на Першому національному конгресі з паліативної допомоги, що проходив 26-27 вересня в столиці. Голова правління Всеукраїнської громадської організації «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» Василь Князевич запевнив, що до кінця листопада буде завершено реєстрацію таблетованого морфіну. Це дасть змогу хворим отримувати таблетки замість болючих ін’єкцій. Щодо паліативної допомоги, то чиновники переконані, що мережа хоспісів повинна розбудовуватися, бо нині діючих 422 хоспісних ліжок катастрофічно не вистачає. Не так давно в нашому місті активно обговорювалося створення хоспісу, але, крім обіцянок, справа поки що не зрушила з місця.
Від морального болю досить часто страждають рідні невиліковно хворої людини. Не завжди вони знають, як правильно доглядати, аби полегшити біль близької людини в останні дні земного життя. Їм стане в пригоді посібник «Паліативна допомога», який буде розповсюджено серед дільничих і сімейних лікарів, серед родичів і близьких, які доглядають пацієнтів.
Влада КОЛІСНИК.