ЧИ ВИЛІКУЄ РЕФОРМА СІЛЬСЬКУ МЕДИЦИНУ?

Більше амбулаторій у селі, сучасне медобладнання, житло та автомобіль сільському лікареві, ком­п’ю­теризація, підключення до Інтернету та навіть телемедицина. Ці, здавалося б, фантастичні речі, МОЗ обіцяє втілити в життя і зробити медичну допомогу в селі, де проживають понад 13 мільйонів українців, доступнішою та якіснішою. Відповідний закон парламент при­йняв ще торік. Законопроект став частиною медреформи, що стартувала з 1 січня 2018 р. і має вирішити нагальні проблеми сільської медицини, як-от відсутність лікарів, погано обладнані амбулаторії та ФАПи. Для цього в Держбюджеті заклали 5 мільярдів гривень.

Сьогодні ж ні для кого не секрет, що медики тікають із сіл, амбулаторії та ФАПи вже давно не бачили не те що нового медобладнання, а ремонту й навіть найнеобхідніших умов. Аби дістатися до найближчого медзакладу, хворому доводиться долати чималу відстань по розтрощених дорогах. Погодьтеся, під час такої по­їздочки до старої болячки можна отримати ще декілька нових. А в той час у всьому світі первинна ланка в сільській місцевості ефективно працює і вирішує на місці близько 80% медичних звернень.

Тож плани на реанімацію сільської медицини, яка десятиліттями перебуває у глибокій комі, хороші. Але, як зазвичай буває в Україні, спочатку приймають закони, а вже потім міркують, як їх втілити в життя. І сьогодні до медреформи більше запитань, аніж відповідей. Чи вдасться заплановане втілити в життя, покаже час. «Подолянин» вирішив дізнатися, як просувається реформа на Кам’янеччині, навідавшись до Центральної районної лікарні.

ЛІКАРІ ПІШЛИ НАВЧАТИСЯ

– Первинна медицина в селі мусить бути доступною і якісною, – вважає головний лікар ЦРЛ Віталій ШЕВЧУК. – Для цього заплановані певні кроки. Уже в січні медзаклади мають розпочати про­цес автономізації. Тільки за цієї умови вони зможуть укласти договори з Національною службою здоров’я України та отримувати пряме фінансування за надані послуги з Держбюджету. Таким чином, «гроші підуть за пацієнтом», і медики в селах зможуть мати гідні зарплати. Із 1 квітня стартуватиме кампанія «Обери свого лікаря», щоб укласти договір із фахівцем. Лікаря можна змінювати та обирати незалежно від місця прописки. Наші працівники вже почали проводити роз’яснювальну роботу серед населення.

Але, щоб втілити все у життя, доведеться добряче попітніти. В селах потрібно перепланувати мережі, побудувати або дообладнати амбулаторії, вирішити питання доїзду пацієнтів до лікарів. Для цього потрібні чималі інвестиції.

– Щойно ми дізналися про реформу галузі, як одразу ж взялися готуватися до неї, – продовжує Віталій Іванович. – Насамперед розпочали підвищувати кваліфі­кацію медпрацівників. Терапевти відділення екстреної допо­мо­ги про­ходять курси, де опановують відповідні навики. Тобто, відтепер терапевти зможуть не лише лікувати, а й надавати першу невідкладну допомогу: зашити рану, накласти гіпс тощо. Нам вдалося зробити якісний ремонт операційної та придбати необхідне медоб­ладнання. Тепер маємо для трав­матологів сучасний стіл, апарат, що робить он-лайн-знімки під час операції, багатофункціональний лапароскоп і набір інструментів до нього, потужне освітлення. Тобто, маємо і з ким працювати, і чим.

НЕ ЗВОЛІКАЙТЕ ІЗ ДЕКЛАРАЦІЯМИ!

– Віталію Івановичу, чи справді селянин матиме змогу обрати лікаря за бажанням, а не за пропискою? І які перші кроки він повинен зробити, щоб мати хорошого медика?

– Звісно ж, на території міста є багато лікарів, до яких можна доїхати без проблем. У селі ситуація гірша. Кожен хворий таки прив’язаний до своєї амбулаторії та сімейного лікаря. В амбулаторії є двоє лікарів, то пацієнт змушений обирати з-поміж них. Мешканець села може надати перевагу і лікареві з міста, але чи доцільно це робити? Невідомо, чи зможе він доїхати, скажімо, до хворого в Стару Ушицю чи Грушку?

Я би радив мешканцям Кам’янеччини робити акцент на тих лікарів, які поруч. У такому разі вони будуть забезпечені максимальним спектром послуг.

МОЗ прописало, що вже з 1 липня запрацює договірна система, тобто, кожен лікар отримуватиме кошти за надану послугу. Для цього пацієнт має підписати декларацію із сімейним лікарем, терапев­том, педіатром. Зробити це бажано найшвидше. Бо якщо медик користується попитом серед пацієнтів, то швидко набере необхідну кількість – 2000. Утім закон дозволяє укладати угоди і за фактом звернення. Скажімо, людина захворіла у вересні-жовтні, не має на руках укладеного договору, втім може прийти до лікаря і вже там отримати послугу та підписати необхідні документи. Але при умові, якщо в лікаря є вільне місце.

ЩО МАЄМО НА СЬОГОДНІ?

Як повідомив заступник головного лікаря Кам’янець-Подільського районного центру ПМСД Станіслав РОСТЕЦЬКИЙ, на сьогодні в Кам’янець-Подільському районі проживають 65 тисяч 500 осіб. Подбати про власне здоров’я вони можуть у 16 амбулаторіях сімейної медицини та 82 ФАПах.

– Основну роль у реформі мають відігравати сімейні лікарі, терапевти і педіатри, – додає Ростислав Францович. – Маємо 25 сі­мейних лікарів, 8 дільничих терапевтів і 9 педіатрів. Реформою передбачено, що педіатри і терапев­ти мають пройти відповідні курси і до 2020 року перекваліфікуватися на сімейних лікарів. Одразу хочу заспокоїти жителів села – без лікарів ніхто не залишиться.

ЧИ ОТРИМАЄ ЛІКАР ОБІЦЯНЕ?

– Реформа передбачає забезпечити сімейного лікаря комп’ютерами, Інтернетом, автомобілем і навіть житлом. За чий кошт?

– Місцевого бюджету чи об’єднаних територіальних громад. Ми вже придбали необхідну кількість ком­п’ютерів. Лікарі почали формувати базу пацієнтів. Як буде із доступом в Інтернет і телемедициною, поки що нічого не можу сказати.

Востаннє наш автопарк поповнювався ще за прем’єрства Тимошенко. Не секрет, що «швидкі» не витримують потрощених доріг, тому після 5 років щоденної експлуатації до місця призначення можуть і не доїхати.

Питання забезпечення житлом медика може вирішувати громада. Вона зможе надати будинок за символічну 1 гривню оренди. У такому разі лікар не витрачатиме коштів на житло, і його зарплата бу­де вищою, ніж у місті. А це гарний стимул і для лікаря, і для громади.

ГОСПІТАЛЬНА РАДА ВЗЯЛАСЯ ДО РОБОТИ

Доки ж робляться перші кроки із наближення медицини до селянина, місяць тому із обраним керівним складом запрацювала госпітальна рада. Очолив її Віталій Шевчук, який поділився першими планами щодо подальшої роботи.

– Про створення госпітальних округів, які мали б покращити доступність і якість меддопомоги, роз­мови точаться вже не один рік. Завдяки реформі медицини, їй нарешті дали життя. Розпорядженням Кабміну на Хмельниччині ство­рено три госпітальні округи. Власне, один із них, південний, із цент­ром у Кам’янці-Подільському. До його складу ввійдуть наше місто і район, а також Дунаєвецький, Чемеровецький, Віньковецький і Новоушицький райони. Обслуговуватиме він 350 тисяч пацієнтів у радіусі 101 км, – каже Віталій Іванович. – У майбутньому саме госпітальна рада вирішуватиме багато болючих питань. Сьогодні її актуальність не так виражена, бо реформа не повністю пройшла децентралізацію. Основна функція госпітальної ради – обрати опорні лікарні, сконцентрувати кошти в тих місцях, де надаватиметься кваліфікована допомога, зберегти лікарні або ж перепрофілювати їх на паліативні заклади, реабіліта­ційні лікарні тощо. Над цим власне і почали працювати.

Реформа вторинної ланки запланована з 2020 року. До цього часу маємо розробити пропозиції. Але хочу, аби всі розуміли, що госпітальна рада має функцію дорадчого органу. Це як профільна комісія перед сесіями, яка сама нічого не вирішує, а лише дає рекомендації районним радам, ОТГ. Ухвалювати рішення про закриття та перепрофілювання медзакладу – завдання депутатів місцевого рівня. Госпітальна ж рада має все грамотно аргументувати.