П'ятница, 20 Вересня 2019 р.
1 Лютого 2019

НЕ ДОПУСКАЙТЕ ХРОНІЧНИХ НЕДУГ

Деякі інформаційні джерела стверджують, що клітини злоякісної пухлини є в кожному організмі. Що з цього приводу кажуть медики, а також про новітні методи діагностики й лікування злоякісних новоутворень дізнаємося в лікаря-онколога Кам’янець-Подільської міської поліклініки №1 Сергія Бузинського.

Сергій Бузинський– Ракова клітина – це клітина організму, але в неї відсутня одна функція – функція смерті, – пояснює лікар. – Тобто, будь-яка клітина може перетворитися на ракову, коли в неї відбувається збій (мутація) життєвого циклу, і вона через визначений природою час не помирає, а починає ділитися. І з цієї неправильної клітини через певний час знову утворюються видозмінені клітини. Ракові клітини швидко ростуть, тому потребують гарного забезпечення кровопостачанням, іннервацією, поживними речовинами. Поступово в організмі відбувається інтоксикація, анемія, адже ракова пухлина всі поживні речовини тягне на себе.

– Часто деякі видання пишуть про передраковий стан. Що це таке, і чи передує він переро­дженню клітин на злоякісні?

– Для кожного органа і системи передраковим станом є будь-яке хронічне захворювання. Тобто, в органі із хронічним захворюванням, який не лікується в певний момент, може відбуватися мутація гена, який відповідає за смерть клітини і у подальшому переродження на ракову клітину. Якщо говорити про шлунково-кишковий тракт, то до раку можуть призвести хронічні гастрити, гастродуоденіти, коліти, панкреатити, холецистити. Щодо легень – хронічні бронхіти, запа­лення верхніх дихальних шляхів, фарингіти, риніти тощо. Щодо захворювань шкіри – кератоми, кератози, хронічні піодерміти, епідер­міти. У гінекології – міома матки. Всі хронічні захворювання потрібно

лікувати своєчасно.

– Чи справді, що чим старша людина, тим імовірність виникнення злоякісної пухлини ви­ща?

– У людини, старшої як 40 років, ризик розвитку раку збільшується вдвічі, старшої як 50 – втричі, старшої як 60 – у чотири рази, і так далі. Тобто, через кожні десять років ризик розвитку збільшується вдвічі через те, що здатність організму до відновлення (регенерації ) змен­шується, уповільнюється кровопостачання, інервація тощо. Тому збільшується ризик виникнення ракових пухлин.

– Генетика впливає на виникнення пухлин?

– На сьогодні більшість лікарів схиляються до думки, що не стільки генетика впливає, скільки безпосередньо спосіб життя: харчування, відпочинок, відсутність шкідливих звичок. Якщо, наприклад, прийомна дитина живе і харчується за певним режимом нової сім’ї, яка вживає багато жирної й смаженої їжі, то вона теж буде схильна до кишково-шлункових захворювань. Великий вплив на здоров’я мають режим відпочинку та роботи, наявність стресів.

Наразі немає остаточної відповіді щодо шляхів передачі онкологічних захворювань. На сьогодні залишається дискусійним питання, чи має ракова пухлина вірусну етіологію? Цього не підтвердили, але й не спростували.

– Нині є методи визначення онкозахворювання за так званими онкомаркерами. Наскільки можна довіряти такому аналізу?

– Дослідження за допомогою онкомаркерів – це визначення антитіл до ракових клітин в організмі. Сьогодні є фактично всі онкомаркери до всіх органів і систем. Але це не стовідсотковий метод діагностики раку. Наявність антигенів до ракових клітин може дати хибно-позитив­ний результат. Це може бути, коли є хронічне захворювання органу. Буває і навпаки – навіть при наявності ракового захворювання цей метод дослідження дає негативний результат. Тобто, онкомаркер є відносним показником, за яким мож­-на проводити діагностику. І тільки гістологічний висновок (біопсія) є 100% достовірним результатом.

Але наука рухається вперед. Наприклад, аналіз генів до схильності захворіти на рак молочної залози дає практично стовідсотково правильний результат. У нашому місті його не проводить жодна із приватних лабораторій, а в Києві роблять у Національному інституті раку.

Усім відомий випадок із відомою актрисою Анджеліною Джолі. Аналіз показав, що в неї є ймовірність у 95-98% захворіти на рак молочної залози, тому вона зважилася пов­ністю видалити молочні залози. До речі, в Україні вже є близько 30 жінок, які пішли на вищезгадану операцію. Паралельно проводиться операція з пластики молочних залоз – заміна на штучні імплантати або жирову тканину. Відрізнити штучну залозу від натуральної важко. Єдиний недолік – жінка не зможе годувати дитину материнським молоком.

На сьогодні є вакцина проти раку шийки матки, що захищає від хвороби. Для цього треба зробити три ін’єкції, які коштують 1800 гривень.

– Сергію Миколайовичу, рак може маскуватися під інші хвороби?

– Якщо хронічна хвороба тягнеться роками, то людина вже не так уважно дослухається до симптомів, займається самолікуванням. А скарги при пухлині практично не відрізняються від хронічних проявів захворювання. І коли протягом декількох місяців, а буває і років, самостійне лікування не дає резуль­тату, тоді людина йде до лікаря на обстеження. І буває, що онкологічне захворювання вже розвинулося.

Діагноз рак встановити лише за скаргами важко, тому велике значення мають систематичні онко­проф­огляди. Тоді є ймовірність виявлення хвороби на І-ІІ стадіях, що дає можливість одужання.

В ідеалі раз на рік потрібно проходити онкологічні профілактичні огляди в усіх спеціалістів-меди­ків. Наприклад, профілактична санація ротової порожнини (обробка спеціальними засобами) зменшує ризик розвитку раку ротової порожнини і органів верхніх дихальних шляхів на 80%.

Вікторія ГАЙДАМАШКО, прес-служба міської поліклініки №1.


Довідково:

✓ Україна перебуває на другому місці в Європі за темпами розповсюдження раку;

✓ щорічно в Україні більше як 160 тис. людей дізнаються, що вони онкохворі;

✓ щорічно від раку помирають близько 90 тис. людей, із яких 35% – працездатного віку;

✓ щодня в Україні дізнаються про рак 450 людей, із них 250 – помирають;

✓ ризик розвитку онкологічних захворювань складає 27,7% для чоловіків і 18,5% – для жінок;

 за розрахунками спеціалістів, в Україні до 2020 р. кількість осіб, яким уперше встановили діагноз рак, перевищить 200 тис.