Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ПОНЕДІЛОК, 10 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

29.04.2011

ПІДКЛАДАЮЧИ ДОЛОНІ, ДАРУЄ СВІТ

...І так хочеться, щоб ці долоні були теплими, ніжними, лагідними, такими, як у рідної мами, яка от-от пригорне до серця. Якби немовля в перші хвилини життя добре бачило, то першою в його полі зору була б акушерка - людина, котра допомогла йому з’явитися на світ. 
Другий рік поспіль в Україні відзначають Міжнародний день акушерства, який був започаткований ще 1992 р. Міжнародною конфедерацією акушерок. До 2015 р. цей день відзначатиметься під девізом: «Сьогодні світ потребує акушерок ще більше, ніж раніше». Наскільки це правда, чи кількість завжди гарантує якість і чому останнім часом актуальнішими стають домашні пологи? На ці та інші запитання спробуємо знайти відповіді.

ДОВІРЕНА ОСОБА МАМИ І МАЛЯТИ 

Хоча з французької слово «акушерка» перекладається «народжувати», її функції набагато більші, ніж просто брати участь у процесі народження. Акушерка супроводжує майбутню маму майже протягом усього періоду вагітності, від неї багато в чому залежить успіх пологів, здоров’я матері та новонародженого. Встановлення діагнозу, прийняття термінових рішень, полегшення болю, поради та навчання - це ті завдання, які акушерка здійснює завдяки гармонійним і довірливим стосункам з матір’ю. Для людей цієї спеціальності дуже важливі співчуття, розуміння, безмежне терпіння та, насамперед, професійність. Акушеркою в жодному разі не можна бути, якщо душа до цієї професії не лежить. 
...Сьогодні Галині ХОМАЙКО - за 90. Все своє життя вона пропрацювала акушеркою, даруючи та рятуючи життя. Якби не її вправність і професіоналізм, Ви б не читали цих рядків і не існувало б нинішнього «ПОДОЛЯНИНА»: під час пологів у Миньківцях майбутній головний редактор наковтався навколоплідних вод. І якби не Галина Федорівна... Неймовірно, але день першого виходу «ПОДОЛЯНИНА» співпав з днем народження акушерки-рятівниці.
- Я дуже любила приймати пологи. І в лікарні приймала, і вдома. Після війни лікарів не вистачало. Жінки чують про мене, що я дуже уважна, і переказують одна одній: «До Галинки йди родити». А воно як вродиться, як запищить! А таке гарне! Я його до себе притулю - мамі приємно це бачити.
- Галино Федорівно, за своє життя багато пологів прийняли?
- А то я їх де вже можу порахувати?! Най усі ті дітки будуть здорові та довго живуть. 
- Чи згадують про Вас мами та діти, яким Ви допомогли з’явитися на світ?
- Аякже. Бувало, мама підведе маленького до мене - воно щось щебече. Така радість! А як приємно, що про мене пам’ятають навіть ті, кого рятувала багато років тому. Віталя, Ваш головний редактор, часто навідує мене. Ще жодного разу не прийшов з порожніми руками.
- Ви задоволені професією, яку обрали?
- Дуже! Я б кращої нізащо не знайшла! 
Наталія СЕМЕНЮК...Наталія СЕМЕНЮК, акушерка пологового відділення Центральної районної лікарні, віддала акушерській справі 34 роки свого життя. Рівно стільки вона працює у відділенні. За ці роки допомогла з’явитися на світ не одній сотні немовлят. Були й складні випадки, але завжди своє вірне плече підставляли лікарі-гінекологи. За словами Наталії Андріївни, найважливіше в її роботі, щоб породілля та немовля були живими, здоровими, щоб про пологи в матері залишилися лише найприємніші спогади та не зникало бажання народити знову.
- Наталіє Андріївно, акушерку часто називають єднальною ланкою між вагітною або породіллею та лікарем. Вам вдається налагодити близькі, довірливі стосунки з жінкою?
- Аякже. Якщо таких стосунків не буде, то результат - поганий. Ми вислуховуємо всі переживання мами, уважні до її побажань. 
- Ви допомагаєте жінці перед пологами. А після них?
- Відразу ж після народження намагаємося дитинку прикласти до материнських грудей. Підказуємо, навчаємо, як правильно годувати, як доглядати за грудьми, щоб не було запалення і не зникло молоко. Також є багато інших моментів, які ми намагаємося вирішити, розуміючи, що жінка нам довіряє. 

ДОМАШНІ ПОЛОГИ - ЦЕ НЕ ДОМАШНІЙ ОБІД 

Навіть у дуже вправної господині іноді не вдається борщ. І не тому, що не догледіла. Просто так вийшло. У кращому випадку рідні покрутять носами, в гіршому - додолу полетить тарілка. Акушерка, яка на своєму рахунку має не одну сотню благополучних пологів, погодиться, що кожен випадок народження індивідуальний. Передбачити результат неможливо. Може, все обійдеться, як-то кажуть, легким переполохом, але буває... Не дай, Боже, комусь таке пережити...
Чому ж деякі акушерки настільки самовпевнені, а деякі вагітні погоджуються довіряти їм не лише власне життя, але й життя ще ненародженої дитинки? Мова йде про пологи вдома, які останнім часом набирають у світі все більшого поширення (в Україні в домашніх умовах щороку народжується понад 10 тисяч дітей, і тенденція до цього збільшується). Спробуємо розібратися, для кого - це безвихідь, для кого - забаганка, а для кого, вибачте, - дурість.
У країнах третього світу нестача лікарів катастрофічна. Щоб потрапити у місцеві лікарні, потрібно бути або у передсмертному стані, або мати хоч якісь гроші. А такий природний процес, як народження, за їхніми переконаннями, може спокійно відбуватися вдома. Про те, виживе мама з дитинкою чи ні, ніхто особливо не переймається.
У розвинених країнах пологи вдома стали даниною моді. Та нехай. Головне, що від того ніхто не страждає. По-перше, на такий метод погоджуються лише повністю здорові жінки, в яких протягом вагітності не було жодних проблем. По-друге, пологи приймає акушерка, яка має для того всі необхідні документи та дозволи. По-третє, коли починаються пологи, біля будинку породіллі знаходиться реанімобіль з бригадою спеціалістів, які при найменшому ускладненні приходять на допомогу.
Україна, слава Богу, давно вийшла з категорії країн третього світу, та до розвинених ще не дошкандибала. Але ж так хочеться користуватися модними закордонними тенденціями. А тепер - увага! В Україні акушеркам заборонено займатися приватною медичною практикою! Тобто якщо в породіллі виникнуть хоч якісь претензії, виставляти їх не буде кому - юридично ніхто не несе відповідальності. Якщо жінку це не стримує, то вона погоджується зіграти в російську рулетку, на авось. Навіть налаштована на біль жінка може недооцінити свого больового порога, оскільки він у всіх різний. Ніяких реанімобілів під вікнами не буде. «Швидка» добереться не за хвилину-дві, коли ще можна врятувати життя, а набагато пізніше - констатувати смерть. Навіть коли все пройде благополучно, то й тоді виникнуть проблеми, бо реєструвати новонародженого в РАЦСі можна лише з довідкою про народження, яку видають ТІЛЬКИ в пологовому відділенні. Отже, в будь-якому випадку породіллі з немовлям доведеться їхати в пологовий. Можете уявити собі ставлення медперсоналу до новоприбулих.            
То чому ж наші жінки так хочуть народжувати вдома? Багато хто не любить кабінетів, які пахнуть медикаментами, вважає, що при втомлених акушерках, в яких Ви надцята за день, важко розслабиться та відчути довірливу атмосферу. Перейми, що ще не почалися, можуть бути спровоковані медикаментозно, навіть без Вашої згоди. За домашні пологи виступають ті жінки, які колись уже постраждали в лікарнях. Вони вважають, що процес народження має протікати природно. Також можна уникнути інфікування різними хворобами, які по колу ходять у лікарнях, наприклад стафілокок.

ЩЕ В ЛІКАРНІ, АЛЕ МАЙЖЕ ЯК УДОМА

Володимир ПОЛІЩУКПроблема домашніх пологів залишає багато неоднозначних питань, на які не можна відповісти просто «так» чи «ні» - дуже різні долі. Є багато постраждалих від невмілих акушерок під час домашніх пологів і також багато постраждалих від дій лікарів у лікарнях. Зрозуміло одне - жінка обирає пологи вдома тому, що хоче більшого тепла, уваги та спокою. Про те, наскільки наші лікарі прислухаються до побажань своїх пацієнток, чи можливе поєднання домашнього комфорту та затишку з високопрофесійною допомогою, ми запитали завідувача пологового відділення Центральної районної лікарні Володимира ПОЛІЩУКА. 
- Все, що можливо в наших умовах, ми намагаємося зробити, - стверджує Володимир Миколайович. - Нашою найбільшою проблемою залишається недостатнє фінансування. Два роки тому ми запровадили страхування пологів. За 400 гривень страхова компанія бере на себе всі витрати, які можуть виникнути в породіллі. Плюс протягом півроку після пологів, якщо виникли якісь ускладнення внаслідок лікування, страхова компанія оплачує лікування. Навіть коли жінку за медпоказниками готують до кесаревого розтину, вона все одно сплачує лише 400 гривень. Якби страхування не було, то на необхідні медикаменти потрібно було б викласти 1600 гривень. Також декілька відсотків із цих страхових внесків йде на рахунок нашого відділення. За ці кошти ми вже зробили ремонт, придбали деяку апаратуру. Коли мова йде про соціально незахищені верстви населення, вони повністю забезпечені медикаментами за рахунок держави.
- Володимире Миколайовичу, скільки пологів приймаєте у відділенні за рік?
- Близько 500. Найбільше народжують у січні - березні та восени. 
- Чи вистачає акушерок у районі?
- На деяких ФАПах не вистачає. Молодь не хоче їхати в далекі села. Зарплати мізерні, умов для нормального проживання немає. А необхідність у них велика. «Швидка» не завжди встигає вчасно приїхати, акушеркам доводиться самостійно приймати пологи. Тому в селах, де немає акушерок, вагітним потрібно бути особливо завбачливими та завчасно приїжджати в лікарню. 
ПІДКЛАДАЮЧИ ДОЛОНІ, ДАРУЄ СВІТ- Тобто пологи вдома - це крайній випадок, планувати їх не можна в жодному випадку...
- Так. Пологи - це завжди ризик. З одного боку, коли все йде благополучно, тактика лікаря та акушерки - не заважати. З іншого боку, в разі виникнення 
ускладнень, діяти треба миттєво, час на прийняття рішення обмежений хвилинами, а іноді й секундами. Що робити, якщо раптом під час домашніх пологів щось піде не так? Далеко не завжди «швидка» встигне приїхати вчасно, а якщо й приїде, то вона не має необхідного обладнання для порятунку немовляти. Близько чверті вагітних жінок мають ускладнення, найчастіше це анемія та захворювання сечостатевої системи. Для таких жінок домашні пологи - не просто ризик... 
- Наскільки у Вашому відділенні прислухаються до побажань вагітних?
- Для тих, хто хоче максимально наблизити обстановку до домашньої, ми маємо чотири пологові зали сімейного типу. Жінка може народжувати так, як їй зручно. Ніхто її не примушує вилазити на крісло. Хоче сидячи - будь ласка, навшпиньки - теж можна. У нас навіть є великі гумові м’ячі, які допомагають жінці розслабитися, і шведська стінка, на яку зручно опиратися. Будь-хто з рідних може перебувати біля вагітної під час пологів. Створено палати підвищеної комфортності, де є всі умови для перебування матері та дитини, а також, за бажанням, - когось із рідних. Тому, якщо жінка підготовлена до пологів, розумно ставиться до цього процесу, то пологи в лікарні нічим не відрізнятимуться від домашніх. З однією лише різницею: у разі виникнення будь-яких ускладнень і їй, і немовляті буде надано висококваліфіковану медичну допомогу. А якщо пологи пройдуть успішно, жінку з малюком випишуть додому вже на третій день.
- А як Ви ставитеся до пологів у воді?
- Хоча вважається, що дитинці найкраще потрапляти з навколоплідних вод у воду, не можна забувати про якість нашої води - жорстка, хлорована... В дитини може виникнути алергія на хлор, вона може заразитися будь-якою інфекцією. До речі, і мама також.
- Прибічники домашніх пологів вважають, що лікарі зловживають медикаментами, стимулюючи пологи, щоб все завершилося швидше...
- Сьогодні - жодних стимуляцій! Жінка й протягом доби може народжувати. Ми не втручаємося, а лише спостерігаємо. Чим менше втручань - тим менше ускладнень. Звичайно, коли бачимо, що ситуація виходить з-під контролю, тоді доводиться втручатися, але у нас є все необхідне обладнання, достатньо кюветів. Є й палата інтенсивної терапії для новонароджених.
- Чи були випадки, коли жінка народжувала вдома і вже з дитинкою приїжджала у відділення?
- Трапляються. В середньому, такими бувають одні пологи на два-три роки. Як правило, жінки народжують дорогою до лікарні, тоді пологи приймають лікарі «швидкої». Якщо ж вони не встигли приїхати, то пологи може прийняти акушер місцевого ФАПу. Він має для цього все необхідне. Але наголошую: це крайній випадок. Жінка, котра дбає про майбутню дитину та про себе, в жодному разі не погодиться народжувати вдома. 
...Але є ще й інший бік медалі. Ми поцікавилися в кам’янчанок, які порівняно нещодавно народжували в обох наших пологових відділеннях, якими залишилися враження від перебування в лікарнях, і чи погодилися б вони народжувати там знову?
Ярослава, мати півторарічної Ма-рійки:
- Хотілося б більшої уваги від лікарів і кращих санітарних умов. Але за відсутності альтернативи рекомендую майбутнім мамам народжувати тільки в лікарні. В наш час жінки настільки кволі, що народжувати вдома дуже небезпечно.
Інна, мати 1,9-річної Полінки:
- Якби я обрала пологи вдома, то моя донечка могла б і не народитися. Під час пологів у дитини зупинилося серце. Мені терміново зробили кесарів розтин. Щодо перебування у відділенні, то деякі негативні моменти, можливо, і є, але коли мова йде про життя дитини і твоє, то на дрібниці вже не звертаєш уваги.
Наталя, мати 5-місячного Денисика:
- На жаль, у місті немає приватного пологового відділення, в якому б жінка могла диктувати свої умови перебування та розраховувати на належне ставлення, тому доводиться наперед «домовлятися» з лікарем та акушеркою, щоб пологи пройшли успішно. В моєму випадку я чітко знала, у кого буду народжувати, і тій людині довіряла. 
P.S. У справжньої акушерки не лише теплі руки і добре серце, але й неабияка мудрість. Вона вміло згладжує ті гострі кути, які іноді виникають між лікарем і породіллею. Її вправність допомагає лікарю якісно виконувати свою роботу, а жінці - відчути радість материнства.                   


Повернення до списку