ДИФТЕРІЯ НА ПОРОЗІ. ЧАС ВАКЦИНУВАТИСЯ

Першого серпня про випадок дифтерії в нашому регіоні у фейсбуку повідомила завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медуніверситету імені Богомольця Ольга Голубовська:
«У Хмельницькому підтверджено випадок дифтерії, лікувати нічим. Наявні імуноглобуліни прострочені. По всій Україні… Про дифтерію багато говорять. Але цього мало. До неї треба бути готовим. Я дуже прошу, хто-небудь, забезпечте нас сироватками, будь ласка! Бо навіть на чорному ринку її купити неможливо, на відміну від протиботулінічної», – написала вона.

За статистикою, на кінець листопада 2018 р. в Україні зареєстровано 9 випадків захворювання на дифтерію. Єдине, що може вберегти від цієї страшної недуги, – це щеплення. Саме про важливість вакцинації і ревакцинації, небезпеку, яка чатує на нещеплених, і якість вакцини спілкуємося із лікаркою загальної практики сімейної медицини Галиною ЗДОРОВЕЦЬКОЮ.

ЛИШЕ ВАКЦИНА ЗАБЕЗПЕЧИТЬ ІМУНІТЕТ

– Лікарі зіткнулись із проблемою – переконати доросле населення щеплюватися самим і давати дозвіл своїм дітям. Багаторічна антивакцинальна кампанія завдала непоправної шкоди. Наслідки відчувають не тільки невакциновані, але й вакциновані, адже постраждав колективний імунітет, – розповідає Галина Михайлівна. – За офіційною статистикою, в Україні від дифтерії та правця вакциновано лише 70% дітей і 40% дорослих. Аби мати стійкий імунітет, важливо вакцинуватися не лише в дитинстві, а й у дорослому віці кожні 10 років.
Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюка роблять немовлятам чотири рази: у два місяці, чотири, півроку та
півтора року. Наступне, вакциною АДП, у 6 ро­ків – це вже ревакцинація проти дифтерії та правця, оскільки така вакцина не містить кашлюкового компонента. Шосте щеплення роблять у 16 років вакциною АДП-М (зі зменшеним вмістом дифтерійного та правцевого антигенів). Надалі кожні 10 років потрібно оновлювати захист. Якщо календар був порушений, його потрібно наздоганяти з дотриманням мінімальних інтервалів.
Дітям до двох років вакцина вводиться в стегно. Від двох років, якщо достатньо сформований дельтоподібний м’яз (плече), можна вводити туди. Після трьох років усі вакцини мають вводитися в плече. В сідницю вакцини не повинні вводитися взагалі. Таке введення може пошкодити нерви або судини через недостатню сформованість м’язів сідниць у дітей. У дорослих введення в сідницю може не досягти належної глибини м’яза через підшкірну клітковину і жир.
– За яким графіком вакцинуватися дорослим?
– Дорослим можна використовувати вакцину АДП-М (наявна в державних медзакладах) чи «Бустрікс» (можна придбати за власні кошти в аптеках чи приватних медзакладах). Якщо людина отримала щеплення в дитинстві, то необхідно ввести 1 дозу вакцини і надалі проводити ревакцинацію кожні 10 років. Якщо не була щеплена в дитинстві чи не має інформації про це, після введення першої дози потрібно отримати ще дві. Друга вводиться через місяць після першої, третя – через 6-12 місяців після другої. Надалі ревакцинація кожні 10 років.
– Чим загрожує дифтерія для невакцинованих?
– Дифтерійний токсин, потрапивши у кров, вражає практично всі органи, але найвразливішими є серце, нирки, наднирники, нервова система. В результаті дії токсину порушується синтез білка клітинами, що призводить до гибелі клітини.
Ускладнення від дифтерії можуть включати блокування дихальних шляхів, інфекційно-токсичний шок, пошкодження серцевого м’яза (міокардит), ураження нервової системи, нефрозонефрит, легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію), над­ниркову недостатність. Існує висока смертність: за статистикою, з тисячі хворих помирають 50-100.
Під час епідемії дифтерії в Україні (1991-1998 роки), спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, захворіли близько 20 тисяч людей, 696 із них померли.

ПІСЛЯ БОЛЯЧКИ – НА ВАКЦИНАЦІЮ

– Які є протипокази до вакцинації?
– Їх небагато, і детально про них розповість сімейний лікар чи педіатр. Бронхіальна астма, атопічний дерматит та інші алергічні стани не є протипоказом, крім тяжкої алергічної реакції на введення попередньої дози цієї вакцини чи її компонентів у вигляді анафілактичного шоку.
Дітей із хронічними захворюваннями також необхідно вакцинувати. Протипоказанням є лише загострення хронічного захворювання.
– Галино Михайлівно, необхідно зда­вати аналізи крові та сечі перед вакци­нацією і заздалегідь приймати якісь спе­ціальні ліки, як-от антигістамінні?
– Для рішення про можливість вакцинації достатньо огляду педіатра чи сімейного лікаря. Жодних ліків не потрібно приймати. Якщо перед цим дитина чи дорослий хворіли, то одразу після одужання або закінчення гострого періоду хвороби можна вакцинуватися. Симптоми, як-от легкий нежить, залишковий кашель після застуди чи незначна висипка на шкірі, не є протипоказанням.
Можна робити щеплення і вагітним, і під час годування груддю.
– Вакцинація може спровокувати розвиток прихованих інфекцій, і які існують ризики після неї?
– Це твердження є поширеним міфом. Насправді ми всі є носіями певної кількості бактерій і вірусів, але якщо немає захворювання, це означає, що імунна система здатна з ними впоратися. Щодо ризиків, то вони невисокі у порівнянні із хворобою. Набряк, почервоніння, біль – це допустима реакція на щеплення. У вакцину спеціально додані речовини ад’юванти, які посилюють місцеву реакцію. Це необхідно для формування кращої імунної відповіді організму на введені антигени. Кількість їх дуже мала, і організм без такого штучного підсилення запалення може просто не помітити вакцини, тобто залишитися без вироблення імунітету. Втім, якщо на місці введення не помітно особливих слідів, це також нормально. Імунна відповідь зазвичай буде отримана незалежно від наявності та сили місцевої реакції.
На місце уколу не потрібно нічого прикладати, як-от листки капусти чи алое, чи чимось мастити. Будь-які місцеві маніпуляції можуть або погіршити відповідь організму на вак­цинацію, або навіть викликати запальний процес у місці введення. Знеболити або зняти температуру допоможуть парацетамол або ібупрофен (в сиропі чи свічках для дітей). Но-ш­па, димедрол, анальгін не потрібні.

ЯКІСТЬ ВАКЦИН ПИЛЬНУЄ ВООЗ

– Сьогодні багато батьків не хочуть вакцинувати дітей, бо бояться вакцини індійського виробництва. Чому стільки скарг саме на неї?
– Усі вакцини, що використовуються в Україні, закуповуються через поважні між­народні організації та виготовляються за стандартами GMP. Тому неякісних і небезпечних серед них немає. Перед щепленням кожен може особисто перевірити, чи в належних температурних умовах зберігалася вакцина за допомогою термоіндикатора на її упаковці.
Побічні реакції на вакцину залежать не від країни-виробника, а від складу препарату. Будь-які вакцини, що містять цільноклітинний кашлюковий компонент, можуть викликати побічні реакції частіше, ніж їхні аналоги з ацелюлярним кашлюковим компонентом. Тобто, після щеплення цільноклітинною вакциною будь-якого виробника більш імовірними є побічні реакції. Але важливо розуміти, що вони є очікуваними та не загрожують здоров’ю дитини. До речі, ймовірність їх появи зростає з віком. У немовлят такі реакції, як правило, не виникають.
Нині в усіх областях України є безоплатні та якісні вакцини для щеплень і дітям, і дорослим. Їхня якість підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
Вакцинуватися слід якомога швидше, оскільки експерти-інфекціоністи прогнозують зростання кількості захворювань із початком нового навчального сезону.