Неділя, 17 Листопада 2019 р.
13 Вересня 2019

КОЛИ ЖИТТЯ ЙДЕ НА ХВИЛИНИ

У приміщенні Кам’янець-Подільської міської лікарні, що на вул.Матросова, розташувалося відділення інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії Хмельницького обласного кардіологічного диспансеру. Ініціатором створення цього передового напрямку медицини у Хмельницькій області, а тепер і в нашому місті, є головний лікар обласного кардіологічного диспансеру – заслужений лікар України, доктор медичних наук Андрій КЛАНЦА. Він практично щотижня приїжджає в кам’янецьке відділення, щоб проконсультувати та дати практичні поради колегам – кардіохірургам Дмитру ПЕТРУКУ, який очолив відділення, та Віктору КОМАРНИЦЬКОМУ.

Андрій Кланца– Створення таких центрів іні­ціювало Міністерство охорони здоров’я декілька років тому, – пояснює Андрій Іванович. – Вони мають бути розташовані так, щоб за годину хворого з гострим інфарктом міокарда доставили до закладу і плюс мати ще одну годину – на виконання процедури стентування. Якщо, для прикладу, пацієнт у важкому стані перебуває в Кам’янці,
а його потрібно доправити у Хмельницький і надати допомогу – в дві го­дини практично неможливо вклас­тися. Тож почали втілювати ідею створення реперфузійних центрів у віддалених районах, адже до цього вони були тільки у столиці та обласних центрах.
Як обласний кардіохірург, керівник обласного кардіологічного диспансеру разом з обласним департаментом охорони здоров’я вирі­шили, що такий другий центр на Хмельниччині буде в Кам’янці-Подільському – осередку південного регіону області.
На сьогодні відділення обладнане всім необхідним, починаючи від сучасного ангеографа (апарат, на якому проводяться дослідження судин і процедура стентування) і закінчуючи ліжками. Є обладнання в катетерезаційній лабораторії, мо­ні­тори, дефібрилятори тощо. Усе нове, сучасне. Будь-який обласний центр хотів би мати таке. Коли ми розпочинали практику у Хмельниць­кому, про таке обладнання тіль­ки мріяли.
Персонал відділення вже готовий до планової роботи щодо прове­дення ангіографічних досліджень – спеціалісти пройшли відповідне навчання. До кінця року відділення також буде працювати в режимі невідкладної допомоги при гострому інфаркті міокарда. Пацієнти із гост­рим інфарктом уже нині забезпечені безкоштовними стентами за рахунок державної програми, що поширюється на пацієнтів, які можуть померти. Але планові пацієнти витратні матеріали мусять купувати самостійно.
Обласний кардіохірург наголосив, що кам’янецьке відділення розраховане на округ із 300 тисячами мешканців. Щороку тут можуть проходити процедури коронарографії та стентування близько 300 людей. Планове обстеження судин серця та інших органів – 2000-2500 осіб.
Дмитро ПетрукУ цифрах медики орієнтуються на європейські показники. На­разі ж у Хмельницькому в рік здійс­нюють процедуру стентування близько 500 інфарктни­-кам – це один із найбільших показників в Україні.
– Інтервенційна кардіологія передбачає мініінвазивні – ангіографічні, через пункцію артерій без розтину шкіри, втручання на серці. Реперфузія – відновлення кровопостачання різних органів і систем стентуванням артерій, – пояснює складну назву свого відділення завідувач, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії Дмит­ро Петрук. – Суть методики ангіографії полягає в тому, що через невеликий прокол у периферійній артерії (стегновій в паху чи променевій в місці на руці, де вимірюють пульс) заводиться катетер (невеликого діаметра трубочка). По ходу судин він підводиться впритул до артерій серця або артерій інших органів, які планується дослідити. Далі під рентгенконтролем через катетер вводиться контрастна речовина, протікання якої по артерії видно на екрані, також записується відеофайл. На моніторі видно, в якому місці є дефект наповнення артерії, тобто виникла атеросклеротична бляшка, яка звужує просвіт судини і створює проблеми із кровопостачанням. При виявленні таких звужень таким же чином через катетер до місця звуження вводиться спе­ціальний балончик, на якому у зжатому стані знаходиться сітчаста «пружинка» – стент. Стент при розду­ванні балончика розправляється та розширює звуження артерії, відновлюючи її просвіт, що усуває причину стенокардії, інфаркту, інсульту або гангрени кінцівки. Щоб зрозуміти, з якими розмірами доводиться працювати, поясню, що діаметр судин серця 2-4 мм, діаметр катетерів – до 2 мм, а діаметр інструментів, які проводяться через ці катетери безпосередньо в артерії ще менший – стент у зжатому стані має близько 1,5 мм, діаметр провідників складає долі міліметра. Тиск для роздування балончика при стентуванні складає до 20 атмосфер, що вдесятеро більше ніж у шині легковика.
Після коронарографії – діагностичного втручання – пацієнти без виявлених суттєвих уражень, як правило, на другу добу йдуть додому, при виявленні звужень судин залишаються для проведення лі­кувального втручання – стентування. Після планового стентування па­цієнти в нашому відділенні пере­бувають 3-4 доби.
– Дмитре Володимировичу, на яких органах, окрім серця, плануєте працювати?
– Ми вже сьогодні не тільки дослі­джуємо судини серця, а й проводимо діагностику церебральних судин головного мозку. Також декільком пацієнтам уже проводили обстеження судин нижніх кінцівок і нирок.
Планів для розвитку задля порятунку життів кам’янецькі медики мають чимало. І сподіваються, що все задумане їм вдасться втілити, і вже незабаром відділення запрацює на повну потужність. Адже мають для цього все необхідне: обладнання, фаховий медперсонал і, найголовніше, золоті руки, чуйне серце і бажання допомагати людям.

Вікторія ГАЙДАМАШКО, прес-служба міської поліклініки №1.