ПАРТНЕРСЬКІ ПОЛОГИ ЗНОВУ В ДІЇ

Карантин послабили, і це дало можливість міському Перинатальному центру відновити партнерські пологи та заняття у «Школі відповідального батьківства».

Наскільки це важливо для майбутніх батьків, розповіла завідувачка жіночої консультації Перинатального центру і «Клініки, дружньої до молоді», акушерка-­гінеко­логиня із понад 35-річним стажем Дзвенислава ЦУГЛЕВИЧ:

– До пандемії практично всі пологи в Перинатальному центрі були партнерськими. Присутніми були переважно чоловіки, зрідка – матері чи сестри. Безумовно, партнерські пологи для вагітної кращі, ніж коли вона народжує без підтримки найближчих. Дослідження свідчать, що жінки відчувають менший біль або краще його витримують, якщо близька людина у цей час тримає за руку. Тривалий час у нас був локдаун, і ми змушені бу­ли припинити партнерські пологи та заняття у «Школі відповідального батьківства», щоб не наражати ні вагітних, ні персонал на небезпеку. Деякі жінки казали, що хочуть народжувати лише з партнером, тому зверталися до інших клінік.
Партнер, щоб потрапити на пологи, обов’язково повинен пройти флюорографію та експрес-тест на ковід. Його можна здати як у нас за 350 гривень у будь-який час доби, так і в приватних лабораторіях. Поки цей тест залишається обов’язковим. Якщо результат негативний, партнера пускають на пологи, і він може бути з породіллею до виписки. Якщо вирішить вийти за межі медзакладу, змушений буде знову здавати тест на ковід. Ще одна обов’язкова умова – чистий змінний одяг.
Партнер приходить не для того, аби спостерігати, а щоб допомогти під час першого періоду пологів, який може тривати до 16 годин. Чоловік чи мати спостерігають за тривалістю переймів, їх інтенсивністю, роблять масаж, нагадують, як дихати, за потреби дають воду чи їжу, емоційно підтримують, допомагають комунікувати з медиками. Лікар чи акушерка приходять, аби перевірити серцебиття дитини, визначити стан вагітної, а весь інший час із нею перебуває партнер, який підтримує. Пологи – це фізіо­логічний процес, і реакція жінки залежить від її підготовки та порога больової чутливості. Якщо больовий поріг низький, то навіть нетривалі, неінтенсивні перейми приводять до сильного болю. Якщо поріг високий – жінка веде себе спокійно. У нас був випадок, коли 16-річна вагітна була спокійною і виконувала всі настанови лікаря.
Якщо перший період пологів триваліший, то другий з потугами – близько години. У цей період партнер може бути як поруч із дружиною, так і на відстані, навіть із відеокамерою. Є чимало чоловіків, які погоджуються перерізати пуповину. Далі дитинку кладуть на живіт матері, накривають, щоб зберегти температурний ланцюжок. Під час кесаревого розтину немовля кладуть на груди батькові, щоб сімей­на мікрофлора заселилася.

Партнерські пологи, на думку медиків, зміцнюють сімейні стосунки, викликають у чоловіка повагу до жінки і формують чоловічу відповідальність. Те, що всі чоловіки непритомніють під час наро­дження дитини, – перебільшення. Іноді є побоювання: якщо чоловік піде на по­ло­ги, то втратить інтерес до жінки. Лікарі Перинатального центру ніколи не наполягають на обов’язкових сімейних пологах, а подружжя самостійно вирішує, бути партнеру поруч чи ні.
Завідувачка акушерського відділення Людмила ПИНЗАР на запитання, чи не заважає медпрацівникам присутність партнера на пологах, відповіла, що буває по-­різному. Недавно був випадок, коли чоловік слухав лікаря і казав дружині, як себе поводити. Жінка слухала чоловіка і робила все правильно. Медики помітили: якщо перші пологи були партнерськими, то наступні теж.
Важливими перед пологами є відвідування занять у «Школі відповідального батьківства», де майбутніх батьків навчають ними бути. Фахівці, а це і психолог, уролог, гінеколог, розповідають те, що насправді знадобиться батькам, і радо відповідають на запитання.