Четвер, 16 Вересня 2021 р.
27 Серпня 2021

СОН НА СВІТІ НАЙМИЛІШИЙ

І це твердження не спростуєш, адже міцний сон – одне з найприєм­ніших вражень, яке щоночі переживає людина. Й хоча цей процес і досі не до кінця вивчений, і міфів навколо сну більше, ніж підтверджених теорій, проте всі погодяться, що від міцного сну залежать міцне здоров’я, настрій і працездатність.
Чому не можна економити на сні, до яких це може призвести наслідків, як запідозрити безсоння в підлітка, і чи справді кольорові сни бачать лише шизофреніки, – відповіді на ці та інші запитання у фахівців шукав «Подолянин».

УНІВЕРСАЛЬНОГО РЕЦЕПТУ ВІД БЕЗСОННЯ НЕ ІСНУЄ

Антоніна Вегерук– Наскільки важливий сон, кожен зрозуміє тоді, коли недоспить, бо вдень надокучатиме головний біль, працездатність буде знижена, – каже лікар-психіатр Антоніна ВЕГЕРУК. – Повноцінний сон, під час якого організм відновлює життєву енергію, щоб виконувати завдання вдень, – найважливіший. Якщо в їжі людина може себе обмежувати, то економія на сні може завершитися хворобами і до добра не доведе. Недаремно існує загадка: що на світі наймиліше? Це – сон.
Із пацієнтами, які мають порушення сну, Антоніна Василівна має справу чи не щодня. І більшість запевняє, що безсоння – це неабиякі тортури. Науково підтверджено, що люди, котрі економлять на сні або страждають на порушення сну, мають не лише психічні розлади, в них зростає ймовірність інсультів, інфарктів, розвитку цукрового діабету, можуть виникнути й інші соматичні проблеми. Коли є проблеми зі здоров’ям – великі чи не дуже, перше, що порушується, – це сон, який є індикатором того, що щось не так з організмом.
Сон складається з чотирьох фаз: дрімоти, поверхневого сну, сну помірної глибини й глибокого. Саме від останньої залежить, прокинемося ми бадьорими чи, навпаки, вичавленими, як лимон.
– Саме в період, коли ми поринаємо в глибокий сон, наша центральна нервова система, головний мозок набувають потенціалу, відбуваються процеси відновлення всіх наших нейронів, вони відпочивають, набираються сил, щоб витримувати навантаження вдень, – продовжує Антоніна Василівна. – Якщо в середньому дорослі мають спати не менше як 7-8 годин, то фаза глибокого сну має тривати щонайменше годину-дві. За допомогою фітнес-браслета, залишеного на руці на ніч, ми можемо дізнатися, скільки вона триває. Або ж для записування сонограми слід звернутися до фахівця в спецлабораторію.
Але, якщо ви лягли спати і не можете заснути, не мордуйте себе. Краще встати, доробити те, що не встигли вдень. Мій рецепт ще зі студентських років такий: якщо не можу заснути, розгортаю наукову літературу і через декілька хвилин міцно сплю. Але універсального рецепту, як-от порахувати слоненят, немає. У кожного він власний. Якщо не можете спати – не примушуйте себе, бо виходить негарна тенденція: виникає страх, що не заснете завтра, післязавтра, і на цьому фоні формується негативний момент. І ще одна поширена помилка: якщо не виспався вночі, ляжу вдень. В жодному разі цього не варто робити постійно, бо порушиться нічний сон. Правда, практика денного сну поширена в країнах із жарким кліматом. Я була в Іспанії, і там обідня перерва, так звана сієста, триває не годину, як у нас, а може 3-4. Натомість працюють довше ввечері й, відповідно, пізніше лягають. У цих країнах таке допустимо і вже стало традицією.
Щоб мати міцний сон, Антоніна Вегерук категорично забороняє проносити телефони, планшети чи ноутбуки до спальні. Бо це місце – лише для сну!

У ЛЮДЕЙ ТВОРЧИХ І СНИ КОЛЬОРОВІ

Віктор ВойцехівськийПро те, що в сучасному суспільстві сон став тривожним і нетривалим, каже і лікар-психіатр, психотерапевт ЦРЛ Віктор ВОЙЦЕХІВСЬКИЙ:
– По-перше, пандемія, яка й досі триває, викликає відчуття тривоги, депресії, тому люди скаржаться на поганий сон, особливо ті, хто має постковідний синдром. Поганий сон у суспільстві можна пояснити ще й нерегульованим потоком інформації, яку люди сприймають через ноутбуки, смартфони тощо. До мене часто звертаються пацієнти зі скаргами на порушення сну. Як правило, причинами є тривоги, поганий настрій, а також залежності – алкогольна і наркотична. Часто такі люди практично стають рабами медикаментів. Але в жодному разі самостійно купувати ліки, які рекламує телевізор, не можна. Снодійне мають призначати лише лікарі. Інакше в людини виникає звикання, і старої дози вже недостатньо, її потрібно збільшувати, і без пігулки хворий не засинає. В більшості випадків перший крок до вирішення проблеми: достатньо лише змінити режим дня – і сон повернеться. Трапляється, що безсоння лікується довготривалим безсонням – депривацією сну, коли пацієнту не дають спати день, два, три, а потім він засинає, і все нормалізується. Словом, є різні методики, обрати яку може лише фахівець, а не людина, послухавши сусіда.
Але всім раджу перед сном прогулятися, зробити фізичні навантаження вдень, і тоді сон буде міцним і повноцінним.
Поцікавилися у Віктора Олесьовича і питанням щодо кольору сну. Адже поширена думка, що кольорові сни бачать шизофреніки чи люди з порушеною психікою. Виявляється, що це фейк.
– Кольорові сни часто бачать емоційні люди, люди творчих професій – співаки, художники, композитори, письменники. Також частіше кольорові сновидіння притаманні жінкам, аніж чоловікам.
Правда, в осіб, котрі страждають на епілепсію, сни забарвлені в яскраві кольори – помаранчевий, червоний тощо. Скажімо, відомий художник-постімпресіоніст Вінсент ван Гог мав пошкодження певної частки головного мозку і страждав на приховану епілепсію. Тому яскраві барви, які бачив у снах, переносив на свої полотна, і саме ці кольори домінували в його творах.

ЧОМУ ПІДЛІТКИ НЕ СПЛЯТЬ?

Виявляється, що сни починають нам снитися під час третьої фази (глибокий сон). І якими вони будуть – кольоровими чи чорно-білими, залежить від другої фази і тих подій, які відбулися з нами вдень.
Лілія Масловська– Якщо друга фаза (перехідна) була тривожною, перезбудженою, то і сни будуть тривожними, агресивними, нагадуватимуть негативні події, що сталися вдень, – коментує лікарка-психіатриня Дитячого медцент­ру Лілія МАСЛОВСЬКА. – Коли друга фаза була спокійною, то і снитиметься щось приємне, людина може усміхатися, навіть сісти чи говорити через сон. Сни не будуть агресивними, а навпаки – кольоровими. І це не є ознакою психічної хвороби, а залежить від типу і структури нервової системи. Чим позитивніша людина, тим частіше вона буде бачити яскраві сни. Відповідно, чим тривожніша, з депресивними тенденціями, або ж вживає наркотичні речовини, то й сон буде тривожним, агресивним, у темних тонах, бо підсвідомість вимальовує неприємні образи. Це можуть бути хвилювання, бійки, погоні, криваві події тощо.
Лілія Сергіївна не одне десятиліття найкраще знає про всі проблеми підліткового віку. І сон не виняток. Каже, що з порушеннями сну підлітки звертаються нечасто, але 1-2 в місяць таки є. Приходять ті, котрі мають певні проблеми з соматичним здоров’ям і високий рівень тривоги, що проявляється утрудненим засинанням. Окрім тривоги, мають і замасковану депресивність, часто саме поганий сон є першою скаргою і симптомом. При подальшому вивченні проблеми виявляються тривожно-депресивні тенденції, іноді навіть психози. Тобто, за безсонням можуть приховуватися психічні порушення, і досить серйозні.
– Менше маємо сноходінь: якщо раніше хлопчики-підлітки скаржилися часто, то тепер лише 2-3% кажуть, що ходять уночі й розмовляють, – продовжує Лілія Сергіївна. – Щодо порушення глибини сну, то з усіх дітей, які звертаються, це десь одна третина. Тобто, в них сон поверхневий, вони ніби й сплять, але прокидаються розбитими, вранці їх важко підняти з ліжка, в них відчуття, ніби цілу ніч чули, що робилося, бачили, як до них підходили, бо, ймовірно, спали з розплющеними очима. Це порушення циркадного ритму сну, коли не настає фаза глибокого сну, або ж вона занадто коротка.
Є невеличкий відсоток хлопців, які курять коноплі або вживають наркотичні речовини. У них спостерігається збій сну, недосипання, гнів, ажитація, вони пізно лягають, удень довго сплять, є агресивними. Рідко розповідають мені про свою шкідливу звичку, але коли допитуєшся, то докопуєшся до істини. Бо в тих підлітків, які не поспали ніч-дві, така агресія не спостерігатиметься.
Тобто, якщо проаналізувати причини поганого сну, то це порушення режиму, соматичні захворювання, тривожна депресивність, іноді вживання наркотичних речовин. Але зазвичай це порушення нормального способу життя, бажання якомога раніше стати дорослими, розкутішими. При цьому гормони стимулюють процеси збудження, але процеси гальмування недостатні. І через це утворюється застійне вогнище збуджен­ня, яке важко погасити, й тоді трапляються збої сну.
У підлітковому віці ще відбувається гормональна перебудова. Іноді збої зі сном бувають і через неї. Це виражена активність гормонів удень, відповідно ввечері настає збудження, молодь довго сидить із гаджетами, веде нічний спосіб життя, вживає слабоалкогольні напої на ніч.
У період гормональної перебудови в підлітка може спостерігатися порушення синтезу гормона мелатоніну, або він виробляєть­ся в недостатній кількості. Річ у тому, що підлітки полюбляють спати з увімкненими нічниками, телевізором, і це освітлення не дозволяє мелатоніну вироблятися в достатньому об’ємі, адже він продукується у темряві.
За словами лікарки, для підлітка достатньо 8 годин повноцінного сну, для дітей молодшого віку – 10-17. Про те, що в нащадка є проблеми зі сном, батьків мають насторожити такі симптоми: дратівливість, агресивність, бажання поспати вдень, прогулювання занять, зміни настрою. Починати вирішувати проблему батьки можуть самостійно, змінивши режим сну, за пів години до засинання заборонити всі гаджети, провітрити кімнату. Під табу – фізичні навантаження на ніч, напої з кофеїном, важка їжа. Ліжко, подуш­ка і матрац мають бути комфортними, а в кімнаті – суцільна темрява, щоб вироблявся мелатонін. Спати бажано ля­гати і прокидатися в один і той же час, цей режим не порушувати навіть у ви­хідні.
Якщо ж владнати проблему не вдалося, слід звернутися до лікаря. Він з’ясує причини збою і призначить необхідне лікування. І тут багато чого залежить від батьків, як вони будуть контролювати своє чадо, наскільки їм вистачить терпіння і сил.
– Коли сон не налагодити, відбувається виснаження психічне, емоційне і фізичне. Це порушення пам’яті, уваги, заїдання стресу вдень, що може призвести до зайвої ваги, збою обмінних процесів, цукрового діабету, тобто причини можуть проявлятися соматичними захворюваннями в подальшому. Словом, соматичні захворювання можуть призвести до безсоння, а безсоння – до тих же соматичних, – додала Лілія Масловська.

СНИ ДОПОМОЖУТЬ ВЛАДНАТИ НАВІТЬ СТАРІ ПРОБЛЕМИ

Віталій ПоліщукЗі снами має справу і психолог міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Віталій ПОЛІЩУК:
– Сон займає 1/3 нашого життя. До кінця всі механізми сну й досі не вивчені, але ви­діляють декілька основних його функцій. Одна з них – перетворення короткострокової пам’яті в довгострокову, тобто під час сну нейрони головного мозку перебудовують усі враження, які ми пережили за день, упаковують у правильні місця нашої довгострокової пам’яті. Під час сну мозок очищається від токсинів, які накопичилися, відбувається регуляція емоцій, непотрібні спогади викидаються, а потрібні зберігаються.
По поради психолога щодо порушення сну в дітей час від часу звертаються батьки. Найчастіше скарги надходять у період канікул, особливо тривалих літніх.
– Батьки скаржаться на різкі перепади настрою в дитини, а потім з’ясовується, що нащадок сидить до 2-3 ночі в телефоні й прокидається опівдні. Тому батьки повинні стежити за дотриманням режиму сну, але, на жаль, часто не надають цьому значення або не розуміють, наскільки це важливо. Мало того, що телефон має збудливу дію на підлітка, він не дає йому заснути, тому, відповідно, збивається ритм сну. Якщо недосипання відбувається протягом нетривалого проміжку часу, на канікулах чи у вихідні, то, в принципі, нічим серйозним не обернеться, бо в дітей достатньо гнучка адаптивна система. Коли розпочнеться навчання, вони швидко адаптуються до нового режиму. Якщо ж говорити про тривалу депривацію сну, тоді в дитини зміщується режим дня, підліток до пізньої ночі не спить, прокидається аж в обід. Це впливає на його активність, деякі діти можуть почуватися в’ялими, скутими, мати ознаки тривоги і самостійно не можуть регулювати режим дня, а це вкрай важливо, особливо під час навчального процесу.
Вивляється, сон може допомогти психологу і пацієнту розібратися зі страхами, дитячими проблемами тощо.
– Сновидіння вважається побічним продуктом переробки інформації нашим мозком, – продовжує Віталій Аркадійович. – Наш мозок ніколи не спить, навіть під час сну переробляє інформацію. До речі, людина не завжди пам’ятає свої сни, хоча науковці вважають: щоночі кожен бачить сон. Відомий психолог Зігмунд Фрейд казав, що сон є вхідними дверима до підсвідомого. Людина, яка запам’ятала сон, або одне і те ж сновидіння бачить часто, то психолог може отримати певні образи, асоціативні зв’язки, з якими можна працювати. Скажімо, пацієнт за день пережив щось негативне, в нього була неприємна розмова з кимось, а тут у сні зіграла асоціація, скажімо, травма з дитинства, стосунки з друзями. І цей асоціатив­ний зв’язок підказує, якого характеру могла бути ця травма, до яких наслідків могла призвести, і вже стає зрозуміло, де її шукати і чим допомогти. Тобто, в таких випадках сон – це допоміжний діагностичний інструмент, який допомагає зрозуміти ставлення людини до тієї чи іншої проблеми, ситуації. Правда, це більше стосується дорослих. Але, звичайно, те, що виявлено психологом під час аналізу снобачень клієнта, має ще звірятися з іншими методами дослідження. Я ніколи не базуюся на одному сні, але він може показати дорогу, куди рухатися, і припущення можна перевірити за допомогою інших методів досліджень.
Тож, розуміючи важливість сну, кожному із нас слід побажати міцних обіймів Морфея, кольорових снів, бадьорих ранків і продуктивних робочих днів.