Понеділок, 15 Серпня 2022 р.
22 Липня 2022

ВИДИМІ Й НЕВИДИМІ ВОРОГИ

Масовані ракетні обстріли фактично всіх областей України завдали ще одного клопоту керівникам громад. Фахівці спільно із владою наразі ведуть контроль за кількістю чинних і виведених з експлуатації скотомогильників на території Кам’янеччини. Адже рашистські ракети можуть дістати з надр землі «приспані» спори такого небезпечного захворювання, як сибірка. Ця недуга може вражати як тварин, так і людей. Адже відомо, що сибірська виразка, ботулотоксин і чума є біологічними агентами, які можуть становити серйозну проблему для охорони здоров’я, спричиняючи велику кількість смертей за короткий проміжок часу. Тож спеціалісти роблять усе можливе, аби невидимий монстр не завдав удару по Кам’янеччині.

Про це спілкуємося із за­відувачкою відділення епіде­міологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб Кам’янець-Подільського райвідділу ДУ «Хмельницький обласний центр контролю та профілактики хвороб» МОЗ України Аллою ГРИЦАЙ. Принагідно розпитали про епідеміологічну ситуацію на Кам’янеччині щодо інших інфекційних хвороб і, звичайно, не забули про старого ворога – COVID, який знову розпочинає вояж світом.

РОСІЙСЬКІ РАКЕТИ МОЖУТЬ РОЗБУДИТИ МОНСТРА

– Щодня відбуваються масивні ракетні удари по різних територіях України. Це небезпечно тим, що руйнується поверхня грунту на досить велику глибину. Оскільки окупанти завдають ударів по різних цілях, то можуть зруйнувати і скотомогильники, де зберігаються трупи тварин, які загинули від небезпечних інфекційних хвороб, зокрема й сибірки.

У результаті таких обстрілів спори сибірки, які десятиліттями в неактивному стані зберігаються в грунті, аж до ста років, можуть опинитися на поверхні, потрапити до тварин, на овочі, фрукти, у воду тощо. В разі руйнування захоронення, інфекція може опинитися назов­ні, що небезпечно для людей і тварин. Тому за дорученням головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна наші фахівці проводять роботу щодо визначення точних геолокацій сибіркових скотомогильників, – коментує Алла Грицай. – Ми вже звернулися до голів територіальних громад із проханням надати інформацію щодо наявності на їхній території скотомогильників. Раніше, коли дія­ли колгоспи, ці захоронення були фактично в кожному селі. Коли колгоспи перестали існувати, багато цінних відомостей було втрачено, зокрема і про захоронення. І нині голови тергромад по краплинах шукають ці дані, подають запити до архіву і спілкуються зі старожилами. Про деякі захоронення достеменно відомо, що вони розташовані за межами населених пунктів, або між населеними пунктами і переважно в таких ділянках, де не ведуться польові чи будівельні ро­боти. Це занедбані ділянки, на яких нічого не сіють і не будують. І це вже добре. Бо, відповідно до ветеринарно-санітарних правил, усі скотомогильники мають бути огоро­джені, із вказівниками і під постійним наглядом. Геолокацію реш­ти захоронень ми маємо встано­вити. Відомо, що останнє захоронення тварини, загиблої від сибірки, зафіксовано 1984 року між селами Великозалісся і Залісся Перше. Там законсервований скотомогильник із табличкою, але без огородження.

На території міста є біотермічна яма для захоронення трупів тварин, які загинули від небезпечних інфекційних хвороб, чи причини смерті не вдалося встановити. Це яма на полігоні твердих побутових відходів, і вона відповідає вимогам санітарно-ветеринарних норм. Вона під навісом, огороджена, зачиняється на замок.

ВАКЦИНАЦІЯ ЗА ОДИН ВІЗИТ

Чи можна вводити декілька вакцин одночасно, скажімо, від ковіду і правця, дорослим і дітям від 12 років? Відповідь на це запитання недавно надало Міністерство охорони здоров’я. Пояснивши, що одночасне введення декількох вакцин або використання багатокомпонентних – це звична світова практика, це безпечно і не може «перевантажити» імунну систему. Відтепер за один візит до медичного закладу можна буде щепитися одразу від кількох небезпечних хвороб.

– Наказом МОЗ №1067 від 20 черв­ня 2022 року на основі рішення науково-технічної експертної групи з імунопрофілактики до­зволена одночасна вакцинація від ковіду та інші планові щеплення дорослим і дітям від 12 років, але якщо того потребують обставини.
У такому разі в один день можна зробити щеплення від декількох хвороб, але в різні ділянки тіла, – продовжує Алла Вадимівна. – Скажімо, дорослі отримують щеп­лення раз у 10 років від дифтерії, правця і, за бажанням, грипу. Обидві вакцини інактивовані. Тож одночасне введення проти цих інфекційних хвороб і ковіду можливе. До речі, ще торік у жовтні МОЗ дозволило щеплюватися одночасно від ковіду і грипу.

Щодо дітей, якщо є необхідність, то рекомендовано поєднувати живі й неактивовані вакцини. Вакцини проти ковіду в нас інактивовані («Короновак»), синтетичні («Пфайзер», «Модерна», «Джонсон») і векторні («Астразенека»), їх теж можна поєднувати з живою. Така в нас оральна вакцина проти поліомієліту. Можна вводити одночасно дві та більше вакцин. Наприклад, можна одночасно поєднувати АДП (проти дифтерії та правця) із крапельками поліомієліту і проти ковіду дітям від 12 років.

Виняток – вакцина БЦЖ, яку взагалі не можна поєднувати з жодними іншими, роблять її в спеціально відведений день. Зазвичай нею вакцинують немовлят на третій день життя, тож апріорі вона не поєднується з вакциною проти ковіду, яка дозволена дітям після 12 років.
До речі, вакцина від ковіду нова, і дослідження її впливу на організм дорослих та дітей досі тривають. Тому періодично можуть з’являтися нові вказівки щодо імунізації, інтервали між введеннями доз можуть зміщуватися.

За інформацією МОЗ, вакцинація від ковіду в світі почалася 8 грудня 2020 року. За перший рік використання це врятувало життя понад 14,4 млн людей у світі. Опрацювавши дані про кількість офіційно зареєстрованих смертей від коронавірусної хвороби з 8 грудня 2020-го до 8 грудня 2021 року, вчені розробили математичну модель та вирахували, скільки життів допомогла врятувати вакцинація. Реальна цифра збережених жит­тів може бути набагато більшою – до 20 млн, адже багато смертей від ковіду в світі не були зареєстровані як такі, що сталися внаслідок цієї хвороби. За да­ними математичного моделювання, в Україні вакцинація від COVID-19 врятувала близько 25 тисяч життів.

Алла Грицай зазначила, що захворюваність в Україні та на Кам’янеччині нині залишається низькою. Однак про ковід забувати не варто. Адже цей вірус знову дав про себе знати, і ВООЗ рекомендує повернути масковий режим. Тепер найкращий період вакцинуватися, аби імунітет встиг виробити захист проти ковіду, котрий, на жаль, ще не зник.

БОЛЯЧКИ ПІД КОНТРОЛЕМ

Щодо інших інфекційних захворювань, то, за словами Алли Грицай, ситуація контрольована. З березня на Кам’янеччині спостерігалося стрімке зрос­тан­ня захворюваності на кишкові інфекції. Це було пов’язано з міграцією українців із регіонів, де велися активні бойові дії, відсутністю санітарно-гігієнічних умов. Але вже у травні ситуація стабілізувалася і відповідає рівню допандемійного періоду:

– Коли почалася пандемія ковіду, хворих на кишкові інфекції поменшало. Адже діяли протиепідемічні обмеження, люди краще дотримувалися санітарно-гігієнічних норм. Це сприяло зниженню кількості киш­ково-­шлункових інфекцій. Цьогоріч почалася війна, і погіршилися санітарно-гігієнічні умови. Протиепідемічні заходи мали суто рекомендаційний характер, тому спостерігалося підвищення захворюваності. Фіксували окремі сімейні осередки. Правда, деякі пов’язані із закладами харчування, але вони були поодинокі, не набули масового характеру, реєструвалися в різний час. Це можна пояснити недотриманням особистої гігієни, а не вживанням неякісних харчових продуктів.

У червні медики зареєстрували 6 випадків Лайм-бореліозу. Серед інфікованих – чотири дитини і двоє дорослих. Лікуван­ня хворі отримували амбулаторно, правда, 8-річну дитину довелося госпіталізувати до лікарні. Пе­реважно кліщі вкусили жертв на території приватних домоволодінь.

– Після укусу кліща треба звернутися до сімейного лікаря, котрий призначить профілактичне лікування. Не можна зволікати тим, у кого неподалік укусу з’явилося кільце червоного кольору. Слід негайно, у перші три дні, звернутися до медика. Панікувати не варто, при ранньому зверненні хвороба легко піддається лікуванню антибіотиками. Пізня або хронічна хвороба Лайма виникає через місяці або й роки після зараження. У цьому разі з’являються неврологічні та ревма­тологічні прояви з переважним ураженням кістково-м’язової системи чи нервової. Тож, якщо вкусив кліщ, краще пройти профілактичне лікування, – додала Алла Вадимівна.

Щодо вітряної віспи, то це захворювання теж під контролем. У червні зареєстровано два випадки в районі та два – в місті. Хвороба легко переноситься в дитячому віці та формує пожиттєвий імунітет.