П'ятница, 29 Березня 2024 р.
20 Грудня 2019

ХТО ПРИДУМАВ КАРТОПЛЮ «ГУМЕНЮЧКУ»?

Місцевим мешканцям, особливо старожилам, добре відомий сорт картоплі «Гуменючка». Зрозуміло, що його запровадив Гуменюк. Але хто він був?

2010 року кам’янчанин Едуард Сікора, який нині мешкає в Харкові, випустив там книжку «Лица Каменца-Подольского», в якій спробував дати відповідь на поставлене запитання. Едуард Пилипович зазначив, що Гуменюк – це власник хутора на східній околиці Кам’янця-Подільського. Цей хутір націоналізувала радянська влада, а пізніше на його території дислокувалася інженерна частина. Сікора пише, що саме цей Гуменюк, за деякими відомостями, був творцем сорту картоплі «Гуменючка». Але які ці деякі відомості, як звали Гу­менюка та хто він був, автор книж­ки не зазначає.
Гортаючи підшивку колгоспної газети «Колективіст прикордоння», органу Кам’янець-Подільського районного коміте­-
ту КП(б)У, райвиконкому та районного комітету незаможних селян, перший номер якої побачив світ 26 лютого 1930 року, а останній, тридцятий, 1 червня того ж 1930 року, я наткнувся на статтю «Гуменюк не куркуль». Ця стаття від 19 березня 1930 року мала підзаголовок «Ще про колектив Мікші-Китайгородської». Саме Мікша, як казали люди, замість нормативного Мукша скрізь писав «Колективіст прикордоння». У 1946-2016 роках це було село Жовтневе. Підписано статтю від імені бригади «Колективіста». Ось що повідав нам «Колективіст прикордоння»:
«Той стан артілі Мікші-Китайгородської, який ми висвітлили в попередніх числах нашої газети, значною мірою досягнуто, дякуючи вмілому і певному керівництву артіллю.
На чолі артілі майже весь час перебував селянин Петро Гуменюк. Необхідно навести частку його біографії: він довго працював у панів, був городником, свого господарства майже не мав.
Лише 1919 року Гуменюк одержує шість десятин землі та заводить на ній дійсно зразкове, дослідне господарство. Працює за зав­данням окружних і навіть центральних земельних органів. Виводить нові сорти рослин кореневих плодів, виводить новий сорт столової картоплі, далеко відомої під назвою «Гуменючка». Безперечно, ведучи високе інтенсивне дослідне господарство на шести десятинах, Гуменюк не обходився без найманої праці і навіть був судимий за експлуатацію.
Але побачивши, що індивідуального зразкового господарства без найманої праці він не в силі вести, Гу­менюк ще 1923 року організує колектив і стає агітатором за колективне господарство.
І ось тепер, коли маса пішла в колгосп, є «людці», які найдрібнішу справу хочуть використати на зрив колективізації. Так і тут: зараховують Гуменюка до куркулів і вимагають його виключення з артілі: «Інакше ми не будемо в артілі». Між іншим, ці люди намагаються довести, що всі проти Гуменюка, а справді-то на зборах артілі 34 було за виключення, а 40 проти зі 120 присутніх членів.
Ми знаємо факти, коли наші вороги намагаються провокувати бідноту проти середняків, відштовхнути середняка, зараховуючи його до куркулів, поруч із дійс­ним примиренським ставленням до куркуля.
Але біднота повинна мати тонку класову чулість і не піддаватись на ці провокації. Спробі декого зірвати колективізацію, відштовхнути гарного робітника, тому що він колись використовував найману працю, – треба дати відсіч. Гуменюк не куркуль і може лишатись членом колгоспу – така є постанова Кам’янець­кого райвиконкому».
Ця стаття дає відповідь на запитання: хто такий Гуменюк? Але якою була його доля, ще н­евідомо. Сподіваємося, що колись дізнаємося і про це. Можливо, що це П.С.Гуменюк, колгоспник-­винахідник артілі імені Петровського із села Підзамче поблизу Кам’янця-Подільського. Саме він відповідає 1 січня 1941 року на запитання «Над чим працюватимете 1941 року?» газети «Форпост соціалізму», органу Дов­жоцького районного комітету КП(б)У та районної Ради депутатів трудящих. Ось ця відповідь:
«Винахідництвом я займаюся вже десять років. Ще коли був головою колгоспу, почав працювати над удосконаленням картоплекопача. Згодом, після кількох місяців на­полегливої роботи над складанням проектів, креслень, був виготовлений картоплекопач. Він показав чудові результати роботи. Пізніше я винайшов бобовоочисну машину, цегельний механічний прес.
Останнім часом сконструював зерноочисну машину, яка чистить, сушить і розподіляє на сорти зерно. До речі, проект цієї машини вже затверджено Народним комісаріатом земельних справ УРСР.
1941 року я працюватиму над конструюванням нової сільськогосподарської машини – бурякового комбайна. Це складна сільськогосподарська машина.
Перевага нового бурякопідіймача-комбайна полягатиме в тому, що він одночасно копатиме, обчищатиме корені від землі та сортуватиме їх залежно від величини».
Подальші дослідження покажуть: Петро Гуменюк та П.С.Гу­менюк – одна особа чи дві?