Четвер, 28 Березня 2024 р.
20 Грудня 2019

ВАСИЛЬ? ЄВГЕНІЙ? НАСПРАВДІ Ж – ОВСІЙ

(Закінчення. Початок у попередньому номері від 13 груд­ня)

НАРОДНИЙ СУДДЯ

Закінчивши 28 червня 1950 року за направленням Кам’янець-Подільського обласного комітету КП(б)У дворічну Київську юридичну школу і здобувши кваліфікацію юриста, Овсій Андрійович Жвалюк мав направлення на роботу членом Кам’я­нець-Подільського обласного су­ду. Область хоч і називалася до 1954 року Ка­м’янець-Подільсь­кою, але її центр з 1941 року був у Проскурові (нині Хмельницький), тож саме там і мав працювати Жвалюк.
Але в Кам’янець-Подільському районі, набагато меншому, ніж тепер, бо діяли ще Старо­ушицький та Орининський ра­йони, були дві судові дільниці – і в першій несподівано виявилося вакантне міс­це. Річ у тому, що народний суддя першої дільниці Григорій Миколайович Дроговоз, 1924 року народження, член ВКП(б), син селянина, теж фронтовик (пройшов шлях від Сталінграда до Берліна), теж після війни закінчив Київську юридичну школу, подав у відставку через стан здоров’я і 14 лип­ня 1950 року був звільнений. За два дні до того, 12 липня 1950 року, виконавчий комітет Кам’янець-Подільської обласної Ради депутатів трудящих призначив вибори народного судді першої дільниці Кам’янець-­По­дільського району на неділю 13 серпня 1950 року. А поки що з 17 липня тимчасово виконувати обо­в’язки народного судді цієї дільниці призначили наказом уп­равління Міністерства юстиції у Кам’янець-Подільській області Жвалюка.
Овсій ЖвалюкДо складу першої дільниці входила половина сіл Кам’янець-Подільського району. Це Довжок, Жабинці, Підзамче, Козак, Вільховець, Цибулівка, Зюбрівка, Кубачівка, Смотрич, Зіньківці, Пудлівці, Цівківці, Верхні Панівці, Мала Слобідка, Нижні Панівці, Голосків, Кептинці, Улянівка, Цвіклівці, Устя, Шутнівці, Колибаївка, Острівчани, Ходорівці, Гаврилівці, Жванець, Брага, Ісаківці, Збруч, Гринчук, Вітківці, Малинівці, Слобідка-Малиновецька, Сокіл, Каветчина, Межигір, Руда, Куд­ринці, Кізя-Кудринецька, За­валля, Мілівці, Слобідка-Рихтівська, висілок Вільний, Рихта, Лісківці, Нагоряни, Суржа, Червона Чагарівка, Княгинин, Кадиївці, Буряківка, Бабшин і Ластівці.
27 липня відбулися збори трудящих, присвячені висуванню кандидата на народного суддю. Робітники та службовці Дов­жоцького спиртового заводу висунули на своїх передвиборчих зборах кандидатом на народного суддю першої дільниці Жвалюка. Його кандидатуру підтримали на своїх передвиборчих зборах колгоспники Кадиєвецької артілі імені Димитрова, артілі імені Кірова села Руди та інших сіл району. Тож 29 липня Жвалюк був зареєстрований кан­дидатом у народні судді. Цікаво, що при висуванні та реєстрації він зазначений як Євгеній Анд­рійович, а вже при голосуванні – як Овсій Андрійович.
У день виборів, 13 серпня, районна газета «Сталінський клич» писала: «Кандидатом на народного суддю по виборчому округу балотується Овсій Андрійович Жва­люк, який всією своєю діяльністю завоював довір’я мас. Нема сумніву в тому, що він дорожитиме цим довір’ям, чесно ви­конуватиме свої обов’язки перед народом і державою».
А 17 серп­ня ця ж газета сповіс­тила читачів:
«У неділю, 13 серпня, відбулися вибори народного судді першої дільниці Кам’янець-Подільського району.
Скрізь вибори пройшли в обстановці високої політичної активності трудящих. Вони перетворилися на могутню демонстрацію морально-політичної єдності всіх трудящих, їх безмежної любові до великої партії більшовиків, до свого вождя і вчителя товариша Сталіна.
У виборах народного судді взяли участь 99,8 процента виборців. У всіх селах голосування було закінчено у другій половині дня. За кандидата блоку комуністів і безпартійних товариша Жвалюка віддали свої голоси 99,99 процента виборців, що брали участь у голосуванні.
Народним суддею першої дільниці Кам’янець-Подільського району обрано Жвалюка Овсія Андрійовича».
23-24 грудня 1950 року відбулася п’ята районна партійна конференція. Жвалюк був делегатом цієї конференції з ухвальним голосом від первинної партійної організації суду та прокуратури.
Овсій Андрійович був народним суддею до вересня 1951 року. Чому він достроково покинув цю посаду, ми поки що не знаємо. Вибори народного судді відбувалися раз на три роки, чергові з них були призначені на 16 груд­ня 1951 року. На першій дільниці району балотувався Іван Юхимович Качановецький, який працював народним суддею першої дільниці, тільки у місті Кам’янці-Подільському.
Якусь підказку, чому саме Овсій Анд­рійович достроково у вересні 1951 року покинув пост народного судді, дає його партійний квиток, де зазначено, що в 1951-1966 роках він мав перерву в партійному членстві. Оскільки 1966 року його поновили в членах КПРС, то, напевно, виключили його з лав партії безпідставно.
Які справи розглядав Жвалюк, ми теж не знаємо. Але серед цих справ були справи про розлучення. За тодішніми за­конами, перед розглядом справи у суді неодмінно потрібно було дати оголошення в газеті. Ми знайшли дві справи про розлучення (газети тоді писали «про розлуку»), які розглядав Жвалюк. «Сталінський клич» від 15 лю­того 1951 року повідомляв:
«Громадянин Мороз Іван Дем’янович, що проживає в селі Мілівці, порушує справу про розлуку з громадянкою Мороз Надією Володимирівною, що проживає там же.
Справа розглядатиметься в народному суді першої дільниці Кам’янець-Подільського району».
19 серпня 1951 року та ж газета сповіщала:
«Громадянин Рожко Єфрем Пахомович, що проживає в селі Руда, порушує справу про розлуку з громадянкою Бадик Лідією Тихонівною, що проживає в селі Верхні Панівці.
Справа розглядатиметься в народному суді першої дільниці Кам’янець-Подільського району».

ІНСТИТУТ

10 жовтня 1950 року, працюючи народним суддею, Овсій Андрійович подав заяву в місцевий педагогічний інститут. Він писав:
«Бажаючи продовжити свою освіту, прошу зарахувати мене екстерном на історичний факультет ввіреного Вам державного педагогічного інституту.
Програми, плани і завдання, які будуть на мене покладені, зобов’язуюсь виконувати сумлінно».
Жвалюк указав свою домашню адресу: місто Кам’янець-Подільський, вулиця Свердлова, будинок № 6, квартира 12. Ни­ні це вулиця Вірменська в Старому місті.
Директор Кам’янець-Подільського педагогічного інституту Іван Зеленюк наклав резолюцію: «Зачислити на екстернат історичного факультету».
В особовій справі Жвалюка є його мат­рикул (так тоді називалася залікова книж­ка). Характерно, що в ній немає записів за 1952 рік. В навчально-обліковій картці Жвалюка зазначено, що 30 червня 1953 року він перевівся з екстернату на заочне відділення на другий курс.
27 липня 1956 року ухвалою Державної екзаменаційної комісії Овсієві Анд­рійовичу Жвалюку надано кваліфікацію вчителя середньої школи з правом викладання історії в 5-10 класах. Закінчив він уже не історичний факультет, а історичний відділ історико-філологічного факультету.
Чотири державні іспити Жвалюк склав чудово: на «відмінно» з основ марксизму-ленінізму та педагогіки, на «доб­ре» з історії СРСР та історії нового часу. Оцінка «добре» була за дві курсові роботи: «Возз’єднання українського народу в єдиній державі» та «Агресивна політика американського імперіалізму наприкін­-ці XIX і початку XX століть». З предметів 10 оцінок «добре» та 11 «відмінно», жодної задовільної оцінки.

УЧИТЕЛЬ І ДИРЕКТОР

15 серпня 1953 року Овсій Жвалюк відновив вчителювання. Якщо до війни він викладав математику та фізику, то тепер його призначили вчителем історії семирічної школи в селі Кам’янка Кам’янець-Подільсь­кого району. В довідці в інститут зазначено, що Овсій Андрійович також викладав географію та Конституцію СРСР.
1 вересня 1967 року Жвалюка переводять із Кам’янської школи, тепер уже восьмирічної, директором Голосківської середньої школи. Наказ про це районного відділу народної освіти датований 21 серпням 1967 року.
14 років Овсій Андрійович був директором середньої школи. 1 серпня 1981 ро­ку він покинув цей пост, але й далі викладав історію в Голоскові. Остаточний перехід на пенсію відбувся 1 лютого 1986 року.
Помер Овсій Андрійович Жвалюк у селі Кам’янка, де мешкав, уже в незалежній Україні – 29 вересня 1995 року на сімдесят сьомому році життя. Причиною смерті вказано хронічну судинно-серцеву недостатність.

ОФІЦЕР Є ОФІЦЕР

У післявоєнній НімеччиніКапітану запасу Жвалюку 29 жовтня 1960 року було надано чергове офіцерсь­ке звання: він став майором інтендантсь­кої служби, був у запасі другого розряду.
1959 року Овсій Андрійович відбув 45-денний військовий збір при 54-му понтонному полку, був начальником продо­воль­чого постачання бригади.
5 січня 1975 року він знятий з обліку військового комісаріату, оскільки досяг граничного віку. Але його діяльність, зокрема листування з бойовими товаришами, не закінчилася. 4 грудня 1984 року місцева газета «Прапор Жовтня» під руб­рикою «Пошук» опублікувала замітку «Служили двоє товаришів…»:
«Я воював на фронтах Великої Вітчизняної війни разом із вашим земляком Василем Анд­рійовичем Жвалюком. Разом ми билися з ворогом на Курській дузі, в Молдавії, визволяли Польщу… Саме тоді нашій 2-ій танковій армії було присвоєно звання гвардійської, а 51-у бригаду перейменовано в 47-у. В ній і служив Жвалюк до кінця війни, демобілізувався у званні капітана.
Допоможіть розшукати мого фронтового товариша гвардії ка­пітана В. А. Жвалюка. Моя адреса: м.Саратов, вул.Перспективна, 10б, кв. 61, Щербакову Миколі Івановичу».
Тож зав’язалося листування Жвалю­ка та Щербакова, аж поки син останнього Віктор не повідомив, що його батько помер 23 жовтня 1987 року.
Листувався Овсій Андрійович Жвалюк із гвардії капітаном у відставці Михайлом Миколайовичем Шиловим, теж із Саратова, та багатьма іншими.
Славне життя прожив Овсій Андрійович.