П'ятница, 18 Вересня 2020 р.
3 Січня 2020

СТОРІЧЧЯ ПЕРШОТРАВНЕВОЇ ЗУСТРІЧІ

Згадаємо важливі події столітньої давності, пов’язані з нашим містом. 1 травня 1920 року до Кам’янця-Подільського прибув Симон Петлюра. До начальника Польської Держави Юзефа Пілсудського він надіслав телеграму, в якій висловив «глибоку віру, що пролита обома арміями кров на полі боротьби за волю і незалежність наших республік ще міцніше скріпить обидва народи в їх братерськім співжитті». У відповідь Юзеф Пілсудський привітав Головного отамана військ УНР Симона Петлюру «в границях Вітчизни» і побажав «якнайкращих успіхів у переконанню, що порозуміння поміж республіками… принесе славу і тривалий добробут обох народів». Спогад про першотравневу зустріч Симона Петлюри залишив 1936 року в місячнику «Наша культура» Іван Огієнко.

Iван Огієнко (з капелюхом) поряд біля Симона Петлюри. Кам’янець-Подільський, 1 травня 1920 року5 травня у Вінниці губерніальний комісар Поділля Євген Колодяжний у наказі «До населення Поділля» сповістив, що край підлягає цивільній владі УНР, але в Кам’янецькому, Ушицькому, Проскурівському та Летичівсь­кому повітах тимчасово зали­шається польська цивільна влада. 7 травня в Кам’янці-Подільському на засіданні Ради народних міністрів під головуванням Симона Петлюри розглянуто питання про переїзд 9-13 травня уряду та центральних державних установ до Вінниці.
Тільки 8 липня в Кам’янці-Подільському військова та цивільна влада від поляків офіційно перейшла до уряду УНР, хоч той від 28 червня щодня засідав у місті над Смотричем.
11 липня 1920 року Кам’янцем-Подільським утретє за три роки оволоділи більшовики.
24 липня в місті проведено перший комуністичний суботник, а через тиждень – другий.
У вересні 1920 року під час нового польсько-українського наступу армія УНР, розгромивши частини 14-ї радянської армії між Дністром і Збручем, визво­-лила Тернопіль і Проскурів. 19 ве­ресня українські війська востаннє зайняли Кам’янець-Подільський. 29 вересня Кам’янець-­Подільська національна рада почала видавати в місті щоденну українську громадську, політичну та літературну газету «Слово». Від 11 листопада в місті засідав уряд УНР. Відбулося п’ять його засідань, останнє – 14 листопада, о шостій годині вечора. На ньому ухвалено евакуацію уряду й державних установ розпочати в ніч із 14 на 15 листопада в напрямку Лянцкорунь (нині Зарічанка), Чемерівці, Сатанів.
16 листопада 1920 року в Ка­м’янці-Подільському надовго встановлено радянську владу: до міста ввійшли частини 41-ї стрілецької дивізії, якою командував латиш Жан Зомберг. Опів­дні до міста ввійшла кінна розвідка дивізії, а ввечері – основні сили з’єднання. У перші дні наказом по дивізії у місті створено повітовий революційний комітет, головою якого став Шаулко, та повітовий комітет КП(б)У, секретарем якого став 21-річний Володимир Сазанський.
У наших серцях завжди житиме пам’ять про Другу світову війну та про глибочезну рану, яку вона залишила на тілі та в душі людства, про величезну ціну, заплачену за Перемогу. Тож 2020 року ми неодмінно згадаємо дві події 75-річної давності: 8 травня 1945 року, близько півночі, в передмісті Берліна, зайнятого радянськими військами, представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію Збройних сил Німеччини, а 2 вересня на борту американського лінкора «Міссурі» підписано акт про беззастережну капітуляцію Японії. Цим самим найбільша війна в історії людства завершилася.
До речі, в Радянському Союзі було два Дні Перемоги. Михай­-ло Калінін 8 травня 1945 року підписав Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про оголошення 9 травня Святом Перемоги» із зазначенням: «Вважати 9 травня вихідним днем», а 2 вересня він же підписав аналогічний Указ «Про оголошення 3 вересня Святом Перемоги над Японією» із ана­логічним зазначенням: «Вважати 3 вересня вихідним днем». Невдовзі, 23 грудня 1947 року, Президія Верховної Ради СРСР зробила 9 травня робочим днем, зате 1 січня оголосила вихідним. І тільки 1965 року 9 травня знову стало вихідним. Щодо 3 вересня, то воно перестало бути вихід­ним днем 1947 року. І хоч саме Свято Перемоги над Японією в СРСР формально так і не скасува­ли, але чомусь тихенько спустили на гальмах його відзначення.
Кам’янець-Подільський 2020 року відзначатиме 130-річчя історичного музею-заповідника, який веде відлік від єпархіаль­ного давньосховища старожитностей, відкритого при Казанському кафедральному соборі 11 лютого (30 січня за старим стилем) 1890 року.
40 років тому, 8 липня 1980 ро­ку, через район і місто, по дорозі з грецької гори Олімп до Мос­к­ви, проходила естафета Олімпійського вогню. 18 етапів мали спортсмени району (від кордо­-ну між Чернівецькою та Хмельницькою областями до мосту «Стрімка лань»), 17 – міста (від мосту «Стрімка лань» до кордону між Кам’янець-Подільсь­ким і Дунаєвецьким районами).
27 листопада виповниться 125 років, як Альфред Нобель склав заповіт, яким заснував знамениті Нобелівські премії. Серед лауреатів цієї престиж­ної премії кам’янчан, на жаль, немає. Та й у гості до міста над Смот­ричем нобелівські лауреати чомусь не поспішають. Хіба що можна згадати, як улітку 1895 року (125 років тому) в Кам’янці-Подільському побував Іван Бунін, який 1933 року отримав Нобелівську премію з літератури.