Четвер, 26 Листопада 2020 р.
31 Липня 2020

ГУБЕРНСЬКИЙ АРХІТЕКТОР ІВАН ЯНКО

У Санкт-Петербурзі при Імператорській академії наук щороку видавалися відомості про загальний штат Російської імперії, які містили детальні дані про найважливіші посади в державі й складалися з двох частин. У першій висвітлювалися короткі довідки про чиновників міністерств, департаментів та інших структурних одиниць імперії, у другій було представлено губернські інституції.

Звичайно, охопити одночасно такий величезний простір було просто неможливо, тому дані щодо міністерств та губерній значно коливалися в межах року, іноді невідповідальні чиновники зовсім не подавали даних, тож доводилося користуватися відомостями за минулий рік.
Довідник мав різні назви. У 1802-1804 роках він називався «Календар із розписом чиновних осіб у державі на рік від Різдва Христового» (і далі вказувався рік). 1805 року назва збільшилася: «Календар із розписом чиновних осіб, або Загальний штат Російської імперії на рік від Різдва Христового». 1830 року назва довідника спростилася: «Календар і загальний штат Російської імперії на» (далі вказувався рік). Були й інші назви.

ПЕРШИЙ ГУБЕРНСЬКИЙ АРХІТЕКТОР

10 листопада 2017 року «Подолянин» розпочав публікувати цикл статей «Подільські архітектори Російської імперії». У першій із них сказано, що вперше посада губернського архітектора Подільської губернії згадується в довіднику на 1815 рік. Тоді цю посаду займав Іван Васильович Янко. Вперше згадується губернський архітектор і у сусідній Волинській губернії – посаду займав губернський секретар Григорій Карлович фон Вейцлер.
Останній раз як губернський архітектор Подільської губернії Іван Янко згадується під 1825 роком (стан чинів Подільської губернії подано на 22 січня 1825 року). Наступного 1826 року (стан чинів Подільської губернії подано на 8 грудня 1825 року) значиться вакансія на губернського архітектора.
Завершувалася стаття так: «Як бачимо, Іван Янко пропрацював губернським архітектором нема­ло – десять років. На жаль, жодних інших даних про нього не вдалося виявити».
Нині ми маємо додаткові відомості про Івана Янка, якими поділимося з читачами.

ІВАН ЯНКО – КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ МАСОН

Доктор історичних наук Данило Яневський у харківському видавництві «Фоліо» опублікував російською мовою тритомний довідник «Проект «Україна». Архітектори, виконроби, робітники». У другому томі, який охоплює літери від Д до О, є стаття про масонську ложу «Осіріс до пломінкої зірки».
Цю ложу засновано 1818 року в Кам’янці-Подільському. Її членами були 175 осіб, а очолював кам’янецьких масонів (був майстром стільця) лікар-інспектор, доктор медицини Францишек Димер. Серед членів ложі Данило Яневський вказує подільського губернського архітектора Яна (Івана) Янка.
Працював «Осіріс до пломінкої зірки» згідно з виправленою шотландською системою польською, російською та французькою мовами, входив у спілку «Астрея». Труди ложі припинено 1822 року відповідно до указу міністра внутрішніх справ Російської імперії.

У ПЕТРОЗАВОДСЬКУ

У чотирьох довідниках за 1827-­1830 роки ми бачимо, що Іван Васильович Янко у чині титулярного радника (дев’ятий клас у Табелі про ранги з чотирнадцяти) був губернським архітектором Олонецької губернії з центром у Петрозаводську (тепер Петрозаводськ – столиця Респуб­ліки Карелія). Перші відомості про нього подано 30 жовтня 1826 року, а останні дані є на 1 грудня 1829 року, тобто олонецьким губернським архітектором Янко був понад три роки. Попередником його був губернський секретар Максим Максимович Праве.
Про діяльність Івана Васильовича ми дещо довідуємося зі статті Тетяни Мошиної про олонецького губернатора Тимофія Єфремовича Фан-дер-Фліта, яка опублікована 1998 року в дру­гому номері журналу «Північ» («Север»). Фан-дер-Фліт очолював Олонецьку губернію у 1825-1827 роках. Тетяна Олександрівна пише:

«Під час правління Тимофія Єфремовича почалася 1826 року «поправка казенних будівель»: присутніх місць, будинків губернатора і віце-губернатора. За проектом губернського архітектора Івана Васильовича Янка прибудовано чотири ґанки з «чавунними парасольками», відремонтовано покрівлю, зроблено малярні та скляні роботи».

2014 року в «Учених записках Петрозаводського державно­го університету» опубліковано статтю Вікторії Єфімової «Проект перенесення губернського управління з Петрозаводська в Витегру в 1820-ті роки», в якій від­ведено місце і губернському архітектору Івану Янку. У статті Вік­торії Вікторівни вперше в пов­ному обсязі встановлено причини, що спонукали олонецького губернатора Тимофія Єфремовича Фан-дер-Фліта вийти в уряд із даним проєктом; ступінь участі в ньому архангельського генерал-губернатора Степана Івановича Миницького; а також процедура обговорення та ухвалення кінцевого рішення щодо проєкту. Зроблено висновок про те, що основною причиною ви­сунення цього проєкту були не стільки інтереси населення губернії, скільки чергова ескалація відносин між адміністраціями, ускладнена боротьбою «партій», що ворогували всередині губернського апарату. Генерал-­губернатор до останньої можливості захищав пропозицію свого протеже Фан-дер-Фліта, використовуючи всі адміністративні ресурси своєї посади. Лише на рівні Комітету міністрів переважила думка міністра фінансів Єгора Францовича Канкріна про недоцільність і дорожнечу реалізації цього проєкту.
27 грудня 1827 року міністр внутрішніх справ запропонував генерал-губернатору Степанові Івановичу Миницькому розглянути припущення олонецького губернатора та відповісти на такі запитання: 1) які можуть знадобитися від скарбниці витрати при переведенні губернського міста в Витегру і на наймання або споруду в ньому присутніх місць; 2) які будуть потрібні витрати для розмежування представ­лених до відрахування в Оло­нецькій губернії двох повітів і на який рахунок їх віднести; 3) чи будуть якісь труднощі у власників і державних селян при проведенні кордонів; 4) яке число меш­канців має Витегорський повіт. 15 січня 1828 р. генерал-губернатор переадресував ці запитання новому олонецькому губер­наторові Петру Андрійовичу Лачинову, а той – губернським ар­хітектору Іванові Васильовичу Янку та землеміру Іванові Олексійовичу Нейолову.
Губернатор 15 жовтня 1828 ро­ку написав міністру, що архітектор Янко не старається. Це змуси­ло його особисто оглянути Витег­ру і зайнятися складанням даних, у скільки обійдеться переїзд. Губернатор навіть просив Івана Янка як «неблагонадійного» замінити іншим архітектором.
20 листопада Лачинов представив рапорт міністру внутрішніх справ, в якому писав, що затримка ним відомостей стала­ся через архітектора Янка, тому його припущення повинні би бути удостоєні розгляду генерал-­губернатором.
Довідник на 1831 рік, де відомості про чиновників Олонецької губернії подано на 1 грудня 1830 року, повідомив, що тепер олонецьким губернським архітектором є колезький реєстратор Василь Васильович Тухтаров. Більше у довідниках немає даних про Івана Васильовича Янка.

Олег БУДЗЕЙ.