Субота, 29 Січня 2022 р.
3 Грудня 2021

ГЕНЕТИЧНИЙ ФОНД ГОЛОДОМОР НЕ ЗНИЩИВ

Василь ВахнякМаторженики з листя верби, коржики зі стебел соняшнику, кукурудзи і зернових відходів, хлібці з макухи і висівок, або кори дуба, жолудів, моху, а то й «смачніші» – з кропиви, лободи, споришу, конюшини… Такі страшні, огорнуті болем наїдки і рецепти до них практично з усієї України представлені на експозиції «Хліб Голодомору» в Музеї хліба у закладі вищої освіти «Подільському державному університеті» (колишній ПДАТУ).

27 листопада в цьому навчальному закладі з ініціативи кафедри землеробства, грунтознавства та захисту рослин, а також центру виховної роботи і соціально-культурного розвитку відбулася низка заходів до Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. Круг­лий стіл «Голодомор 1932-33 рр.: причини і наслідки» вразив доповідями науковців Олександра КАДЕНЮКА і Валерія НЕСТЕ­РЕНКА.
Олександр КаденюкЦифри, які оприлюднили доповідачі, вражають. Від голоду в Україні, за різними даними дослідників, загинули від 4 до 10 мільйонів осіб. За кожною цифрою – обірване голодом життя.
– Голодомор – це закономірне явище ідеї, яка панувала в той час, – каже Олександр Каденюк. – Події 1932-33 років – наслідки політики, яка проводилася з початку 20-х років. Система розуміла: щоб знищити націю, треба було знищити інтелігенцію і господарів – селян. Ці трагічні сторінки відображені в історії й нашого університету. Більшість наукових діячів, які працювали тут із 1919 року і до початку 1930 років, були репресовані. Інтелект не був потрібен тодішній загальнополітичній доктрині пролетарської диктатури.
Україна – це хліборобська нація, в нас споконвіку були певні традиції землеробської культури, які вплинули на соціальні традиції, на організацію самого суспільства. Але вони не підходили до того устрою, який був у Росії. Існував ще й економічний аспект винищення нас як нації. Україну розглядали як ресурс для побудови індустріальної держави. Тих, хто був проти, знищували: політично, економічно, фізично. Ціна дуже страшна. Мільйони втрачених життів. Працьовита нація, хлібороби пухнули від голоду.
А от Валерій Нестеренко зосередився на тому, як голодомор зачепив Поділля. За його даними, життя людей часто залежало і від голів колгоспів, наскільки вони агресивно ставилися до селян. Скажімо, за спогадами селян, у Малинівцях від голоду ніхто не помер, бо голова колгоспу допомагав людям, а в сусідньому Гринчуку місцеві мешканці гинули з голоду десятками.
– 1930 року мешканців Кам’янця-Подільського, як і інших міст, було переведено на карткову систему, – каже історик. – Хліб та інші харчі видавали за картками, а ті, в кого їх не було, хто був «неугодний» владі, перебували в дуже страшній ситуації. Саме вони й помирали від голоду. А в цей час преса писала, що соціалістичне господарство процвітає. Найбільше від голоду постраждали центральні та східні області України, дещо менше – території сучасної Хмельницької області.
Наукові виступи вдало поєднували з авторською поезією та прозою. На конкурс малих літературних форм до Дня пам’яті жертв Голодомору було представлено авторські твори (14 робіт) і відеоролики з декламацією (17 робіт), виконані учнями Цент­ру профтехосвіти, шкіл із Руди, Сокола, Жванця, Слобідки-Рихтівської, а також навчального закладу Енергодару та Новоушиць­кого, Кіцманського, Кам’янець-­Подільського коледжів.
Після наукової частини кандидат сільськогосподарських наук Василь ВАХНЯК – ініціатор заходів до Дня пам’яті, запросив присутніх на відкриття експозиції «Хліб голодомору». На його думку, «Музей хліба» не має стояти осторонь від таких важливих для українського суспільства дат.
Цьогоріч на експозиції представлено 65 хлібців і коржів, із них 34 різні за складом сировини. Випікали їх студенти і викладачі університету та коледжів ПДУ, учні шкіл міста й небайдужі кам’янчани, послуговуючись спогадами рідних про голодомор. Випічка подана разом із рецептами, які люди викорис­товували в 1932-33 роках, аби вижити.
У рамках Дня пам’яті проведено ІІ Всеукраїнський конкурс плакатів і малюнків (представлено 143 роботи із Запорізької, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей).
Подільський державний університет запрошує охочих відвідати виставку плакатів і малюнків, представлених на конкурс, та експозицію «Хліб Го­лодомору» в Музеї хліба (головний корпус ЗВО «ПДУ», вул.Шевченка, 13) щодня, з 9.00 до 15.00.Тут переконані, що в голодні роки тривав двобій між Україною і тоталітарним режимом. Перемогли українці й перемагають щоразу, коли ми розпові­даємо дітям про голодомор, коли жінка бере в руки голку й починає вишивати, коли звучить українська пісня, коли варимо кутю і йдемо колядувати. Бо це наш генетичний фонд, який не вдалося знищити. Навіть голодомором.