ЩО НАРОБИВ ПАЦЮК?

Минулий 2008 рiк можна оцiнювати по-рiзному. Хтось цього високосного року жив, як пирiг у маслi, а хтось iз нетерпiнням чекав, коли Пацюк врештi сховається у свою нiрку. Проте як тим, так й iншим вiн запам’ятався. Нехай кожному по-рiзному, але все ж таки залишив свiй 366-денний слiд.

Для журналiстiв «ПОДОЛЯНИНА», рiк Пацюка головним чином ознаменувався такими подiями…

ПОПУЛIЗМ РОКУ

На цю номiнацiю є один беззаперечний претендент – протеже ледi Ю. Одразу пiсля Рiздва, 8 сiчня, Державний ощадний банк України розпочав формування реєстру вкладникiв заощаджень колишнього Ощадбанку СРСР. Першi виплати вiддiлення провело 16 сiчня. Цiкаво, що це нагадувало iсторiю багатьох фiнансових пiрамiд – хто перший встав, той штани вбрав. I досi люди, проходячи повз Ощадбанк, хочуть побачити своє прiзвище в списку отримувачiв «штуки». Та тодiшня «штука» i сьогоднiшня – це двi рiзнi «штуки». А взагалi, шкода людей, котрi товпилися наче оселедцi в дiжцi, аби забрати свої колись пограбованi, а сьогоднi з барського плеча вiдданi заощадження – точнiше їх мiзер.

ЛЮМ’ЄР РОКУ

Цей рiк став роком повернення глядача до кiнотеатру. В МЦ «Юнiсть» розпочав роботу сучасний кiнотеатр «Сiнема». Вiдтепер кам’янчани одночасно зi столичними жителями мають можливiсть переглядати новинки кiнематографа.

АРИВIДЕРЧI РОКУ

Iншими словами можна сказати: все ж таки сталося. Про перехiд мiського голови Олександра МАЗУРЧАКА у «верхи» говорили досить довго. I лише напередоднi минулого Нового року Дiд Мороз, а, швидше за все, Снiгуронька Юля, поставила пiд ялинку Олександру Володимировичу посаду заступника мiнiстра ЖКГ, а згодом – першого заступника.

ЗМОВИНИ РОКУ

Позачерговi вибори мiського голови нагадували вибори без вибору, адже бiльша частина полiтичних сил мiста наступником МАЗУРЧАКА бачила лише Анатолiя НЕСТЕРУКА. Тому навiть до офiцiйного старту передвиборчої кампанiї вони поспiшали один перед одного, аби засвiдчити свою пiдтримку кандидату.

ЧУДО В ЧУДI РОКУ

Пiсля того, як Кам’янець потрапив до 7 чудес України, редакцiя нашої газети стала iнiцiатором акцiї «7 чудес Кам’янця-Подiльського». За пiдсумками голосування сiмка найкращих чудес мiста має такий вигляд: Старий замок, каньйон рiчки Смотрич, Кафедральний костел, Ратуша, Замковий мiст, Лаура, мiст «Стрiмка лань».

IНТЕРНЕТ-ВIДСТАВКА РОКУ

Про можливе звiльнення з посади голови РДА Анатолія ЗАНЮКА говорили дуже давно. Здається, за цей час навiть виникла така собi гра: «Заглянь на офiцiйний сайт Президента», адже саме там насамперед з’являються оприлюдненi розпорядження голови держави. Як-то кажуть, кожна гра має свiй кiнець, i не завжди «хепi-ендiвський». Хоча не можна сказати напевне, що це звiльнення для Анатолiя Олександровича стало таким уже й розчаруванням та ударом.

БЕЗГОЛIВ’Я РОКУ

Якщо б це трапилося у середньовiччi, то варяги мiсто i район могли брати без будь-якого супротиву. Певний час нi в мiстi, нi в районi не було керiвникiв. Мiсто зi старим мером попрощалося ще в сiчнi, а нового обрало лише в червнi. В районi цей перiод був меншим.

ПАРАДОКС РОКУ

Якщо на початку року майже на всiх нарадах за участю промисловцiв i пiдприємцiв мiста і району говорилося про нестачу робочих рук, то наприкiнцi року можна було спостерiгати протилежну картину. Щодня список людей, якi шукають роботу, у Центрах зайнятостi поповнювався десятками, а то й сотнями чоловiк. Першими подих економiчної кризи вiдчули на автоагрегатному заводi. А далi – принцип домiно…

ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ РОКУ

Коли держава в роцi, що минув, обiйшлася без виборiв, то Кам’янець цю мирну полiтичну iнiцiативу не пiдтримав, хоча багато хто говорив, що цi вибори зайвi, адже вибору як такого не було. Майже всi вважали, що переможе все одно НЕСТЕРУК. Можливо, саме цим варто пояснювати небувало низьку явку на виборчих дiльницях. Вiддати свiй голос за мера при-йшло лише 25,27% виборцiв. Тi, хто заздалегiдь говорив про перемогу Анатолiя Макаровича, не помилилися. Вiн таки виграв, i зi значним вiдривом.

БАБАХ – НЕ БАБАХ РОКУ

Імовiрнi причини вибуху невiдомого предмета на подвiр’ї Слобiдсько-Кульчiєвецького сiльського голови Марiї МIТКЕВИЧ називали одразу. На думку багатьох, однiєю з головних було вирiшення земельних питань. Вранцi 20 лютого, близько 4.00, на подвiр’ї, де мешкає сiльський голова, стався вибух. Особу, яка кинула цей предмет, не встановлено. Вiд вибуху постраждав собака.

На щастя, другий «не бабах» вiдбувся лише переляком. Вранцi 12 березня техпрацiвник кредитної спiлки «Ощаднiсть» прийшов на роботу i виявив бiля вхiдних дверей гранату. Та, як з’ясувалося, це був навчальний зразок ручної протитанкової гранати. Хто i кого таким чином намагався навчити – досi не вiдомо.

«РОБIН ГУДИ» РОКУ

Цю номiнацiю роздiлили мiж собою двi рейдерськi атаки: перша – на ВАТ «К-ПЕМЗ», друга – на ЗАТ «Кам’янець-Подiльський хлiбокомбiнат». Взагалi, питання рейдерства в мiстi стало настiльки актуальним, що по гарячих слiдах створено обласну ГО «Антирейдерський союз пiдприємцiв України».

ПЕРЕСЕЛЕННЯ РОКУ

З березня триває тяганина з вiдселенням мешканцiв аварiйного будинку на Нiгинському шосе, 1а. Наприкiнцi червня Прем’єр-мiнiстр Юлiя ТИМОШЕНКО пiдписала розпорядження, згiдно з яким на цi потреби було видiлено 10 млн. 66 тис. 800 грн. Окрiм того, з обласного та мiського бюджетiв було видiлено 4,5 млн.грн. Та коштiв усе одно не вистачило – цiни на житло з початку року росли невгамовними темпами, i державi знову довелося «розкошелитися». Можливо, з нинiшньою кризою та падiнням цiн на нерухомiсть питання Нiгинського шосе, 1а вдасться все-таки вирiшити остаточно.

ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ РОКУ

До цiєї подiї найстарiший виш мiста йшов дуже давно. Здається, вiд початку свого заснування. Свiй 90-рiчний ювiлей Кам’янець-Подiльський державний унiверситет святкував у статусi нацiонального та iменi Iвана Огiєнка. Тепер це Кам’янець-Подiльський нацiональний унiверситет iм.I.Огiєнка.

СЛИЗЬКА ЦЯЦЯНКА РОКУ

У березнi розпочалося будiвництво так званого Льодового палацу мiж футбольним i мотобольним полями мiського стадiону. Планувалося, що наприкiнцi осенi кам’янчани матимуть змогу вiдвiдати спортивно-розважальний комплекс iз ковзанкою з натурального льоду, який дiятиме цiлорiчно. Також там мали би бути два кiнозали, боулiнг-клуб на 12 дорiжок, бiльярдний зал, спортивний i продовольчий супермаркети, заклади громадського харчування. Хто i що стали на завадi цим грандiозним планам – не вiдомо, проте у Льодового палацу наразi є всi шанси перейти на «слизьку» дорогу довгобуду.

ПЕНСIЯ РОКУ

Беззаперечним переможцем у цiй номiнацiї стала пенсiя Героя Соцiалiстичної працi 92-рiчної жительки с.Ластiвцi Ганни ПРОКОПЕНКО у розмiрi 50 гривень 5 копiйок. Жiнка довгий час була змушена жити на 1 гривню i 60 копiйок у день. Пiсля низки наших публiкацiй Ганна Прокопiвна отримала не лише матерiальну пiдтримку вiд керiвникiв мiста, району та областi, а й чуйнiсть та увагу, яка так потрiбна людям похилого вiку.

НЕКВОРУМ РОКУ

Вперше за всю iсторiю райради сесiя не вiдбулася. Причина – вiдсутнiсть кворуму. На сесiю в повному складi не з’явилися фракцiя БЮТ (19 депутатiв) та ще деякi з депутатiв. Головуючий був змушений перенести засiдання на iнший день. Взагалi, цьогорiч бютiвцi району показали свiй характер, i районнi сесiї, якi проходили в найкращих традицiях комунiстичного «одобрямсу», вiдiйшли в минуле. Натомiсть прийшли iнтриги, кулуарнi iгри, повноцiнне полiтичне життя.

Мiсто вiд району не вiдставало. Так само вперше не вiдбулася сесiя мiськради (позачергова), скликана за iнiцiативою фракцiї БЮТ 9 вересня, на порядок денний якої виносилося одне питання – розгляд вiдкритого звернення депутатiв щодо полiтичної ситуацiї, яка склалася в державi.

…Але не так сталося, як гадалося. Пiсля голосування за винесення питання на розгляд сесiї знiяковiлi погляди присутнiх на мить закам’янiли, розглядуючи iнформацiйне табло з пiдсумками голосування… Всього 25 голосiв «за»! Тож питання навiть не може бути винесено на розгляд депутатiв. Такого розвитку подiй явно не очiкували впевненi у своїх силах iнiцiатори сесiї.

Т.В.О. РОКУ

Пiсля звiльнення з посади Анатолiя ЗАНЮКА в крiсло керiвника району садили чи не кожного бiльш-менш помiтного чиновника чи полiтика. Кого тiльки не «сватали»… Та, схоже, найбiльшу президентську прихильнiсть здобув Ростислав ЯРЕМА. От тiльки за-служив вiн поки що лише на «т.в.о.».

ПАНДОРА РОКУ

Що й казати, але такої знахiдки краще б не було. За 400 метрiв вiд с.Шутнiвцi рятувальники знайшли близько 40 бочок iз жахливими написами: «Токсичне. Може викликати рак. Подразнює очi, респiраторну систему та шкiру…» За свiдченням селян, 25 березня, близько 14.00, вони бачили тут КамАЗ iз жовтою кабiною та причепом, бiля якого поралися якiсь люди. Було встановлено, що це могла бути перемерзла або вiдпрацьована фарба, яку використовували на виробництвi.

ШАШЛИЧНА РОКУ

Першою справою, за яку взявся пiсля призначення т.в.о. голови РДА Ростислав ЯРЕМА, стало наведення порядку на так званому «перевалi». Багато хто це очищення авгiєвих конюшень пов’язує з особистими стосунками ГIЛЬОВСЬКИЙ – ЯРЕМА. Перший i справдi заявив, що це дiйсно так. А от другий свої дiї пояснював звичайнiсiньким наведенням порядку.

ДОБРИЙ ДЯДЬКО РОКУ

Слiдом за приходом на посаду т.в.о. голови РДА Ростислава ЯРЕМИ в район поспiшило меценатство. «Не лише собi, а й людям» – це чи не основний девiз цьогорiчної роботи пiдприємцiв району, органiв влади тощо. Як би скептично до цього не ставилися iншi, але результати досить вагомi. Так, декiлька сiмей району та дiти-сироти отримали власнi будинки, деякi зi шкiл – оргтехнiку, вiдкрито два дитсадки, збудовано дитячi та спортивнi майданчики.

СОЦРЕЙТИНГ РОКУ

От тiльки тут частинка «соц» – це не похiдна вiд слова «соцiальний», а отже, суспiльний, справедливий. Передвиборча гонка ще не стартувала, як дехто з мiсцевих полiтикiв намагався набити собi цiну. Невiдомо звiдки з’явилася ГО «Центр полiтичних та економiчних дослiджень «Київ-XXI столiття», яка оприлюднила результати соцопитування, проведеного в мiстi. Трiйка лiдерiв виглядала дещо незвично. Як виявилося, опитуванi кам’янчани на владному крiслi спочатку хотiли бачити жiнку, до речi, не лише бютiвку, але й з косою – Валентину ВОЛОШИНУ. Далi в рейтингу – Анатолiй НЕСТЕРУК i Сергiй ВЕДЕРНIКОВ.

ЧЕМПIОНИ РОКУ

Можна з впевненiстю стверджувати, що цього року мiсто здобуло, а швидше вiдновило власну легендарну спортивну вiзитiвку. Нею стала мотобольна команда «Механiк» приватного виробничо-комерцiйного пiдприємства «Механiк» (директор Ярослав КРОЧАК). Незважаючи на дебют, нашi мотоболiсти стали переможцями чемпiонату України з мотоболу, виграли бронзовi медалi вiдкритого чемпiонату Бiлорусi, та ще й виграли Кубок України.

СIМ’Я РОКУ

На наш погляд, рiк сiм’ї та усиновлення, оголошений Президентом, найгiднiше представила сiм’я М’ЯЛКОВСЬКИХ із с.Гута-Чугорська. На сьогоднiшнiй день це єдиний у районi будинок сiмейного типу, де виховується восьмеро прийомних дiтей. Сподiваємося, що така сiм’я стане гарним прикладом для наслiдування i в iнший рiк, навiть якщо вiн не буде роком сiм’ї.

ДАIШНИКИ РОКУ

Якщо ранiше такий засiб безпеки руху, як «лежачий полiцейський», вважали виключно набутком мiських дорiг, то в рiк Пацюка вони з’явилися i на територiї району. Зокрема, декiлька з них «розляглися» в Староушицькому напрямку. Хоч жезлами не махають, проте водiї перед ними чемно зменшують швидкiсть.

ЩАСЛИВЧИКИ РОКУ

Ними стали 103 родини вiйськових нашого гарнiзону. Вони отримали ключi вiд довгоочiкуваних квартир, що в будинку на пр.Грушевського, 50. Цей будинок обминула доля славнозвiсних КЕЧ: його передано до комунальної власностi мiста.

IНВЕСТОР РОКУ

По праву зведення елеватора в с.Кам’янка ТОВ СП «Нiбулон» можна назвати не просто значною подiєю цього року, а й наймасштабнiшим будiвельним проектом за останнi десятки рокiв. Сотнi робочих рук, механiзмiв, десятки пiдрядних органiзацiй – всi трудилися, аби зерноелеватор звести за найкоротший термiн. I це їм вдалося.

Також з iнiцiативи генерального директора Олексiя ВАДАТУРСЬКОГО було вiдремонтовано дорогу в с.Кам’янка, профiнансовано виготовлення проектної документацiї на будiвництво дитячого садка в тому ж селi, прокладено залiзничне полотно до елеватора. Загалом було iнвестовано понад 60 млн.грн.

«ПРИБОРКАННЯ НОРОВЛИВОГО» РОКУ

На замовлення Хмельницької служби автомобiльних дорiг України Чернiвецьке пiдприємство «Трансмост» розпочало будiвельнi роботи iз впорядкування так званої «кишенi» на «тещиному язику» та реконструкцiї мосту через рiчку Мукша. Якщо «кишеня» вже набула належного вигляду, то мiст ще чекає свого часу. Проте видимим i позитивним результатом реконструкцiї стало освiтлення цiєї дiлянки дороги.

«КУХОВАРКИ» РОКУ

Здається, що фразу «Кожна куховарка може керувати державою» взяли на озброєння перевiзники мiста. З їхньої iнiцiативи в маршрутних таксi з’явилися оголошення про те, що цiна на проїзд пiдвищується та становитиме 1,5 грн. Але через два днi папiрцi зникли. Мiський голова назвав цю акцiю не чим iншим, як неповагою до влади. Водночас перевiзники аргументували свої дiї пiдвищенням вартостi пального. От тiльки чому сьогоднi, коли цiна на пальне значно знизилася, перевiзники не «рвуться» до влади?..

ШУХЕР РОКУ

Кому кому, а, за словами багатьох, рiк Пацюка для даiшникiв (тьфу-тьфу-тьфу) – нiвроку. Ранiше їх узагалi ледь не позбавили чудо-жезла, проте цього року, замiсть батога, дали коржик. Спочатку за скоєння ДТП дозволили забирати у водiїв права, а наприкiнцi року, точнiше iз 17 листопада, розмiр штрафних санкцiй за порушення Правил дорожнього руху збiльшився в декiлька разiв. Для водiїв остання подiя стала справжнiм шоком. З магазинiв та авторинкiв мiста зникли аптечки, вогнегасники, аварiйнi знаки. Використання паскiв безпеки та пропуск пiшоходiв стали новим «Отче наш».

ХАБАР РОКУ

Ми прекрасно розумiємо, що хабар у 450 грн. – це далеко не та сума, за яку потрiбно давати номiнацiю. Але iнших не було… Чому? На гарячому спiймали правоохоронцi викладачку педагогiки К-ПНУ, яка за залiк брала по 450 грн. (через посередника). Сьогоднi вона продовжує викладати базовий предмет педагогiчної освiти. От тiльки вiд прийому залiкiв та iспитiв сiяча розумного та вiчного вiдсторонили.

НЕВIЗИТ РОКУ

У жовтнi цього року Президент України Вiктор ЮЩЕНКО мав намiр вiдвiдати Кам’янець-Подiльський. Сам вiзит планувався на вже традицiйний фестиваль «Терра-Героїка». Та вiн збiгся в часi зi святкуванням 600-рiччя Чернiвцiв, 360-рiччя битви пiд Пилявою та вiдкриття в Меджибожi музею з експозицiєю, присвяченою Голодомору. Тож Президент до нас не завiтав, щоправда, дехто бачив його у гелiкоптерi, що кружляв того дня над Кам’янцем.

НОВИНКА РОКУ

Наше мiсто вважається молодiжним, але, до цього року, фестивалiв, розрахованих на цю аудиторiю, не проводилося. Першою ластiвкою став Мiжнародний молодiжний фестиваль «Дiджей фест». Щоправда, органiзатори дещо прогадали з датою «фесту», адже наприкiнцi серпня студентське мiстечко ще пусте.

ДВОБIЙ РОКУ

Одвiчний український конфлiкт «земля – люди» цьогорiч набув у районi масштабних розмiрiв. Таких, що їх помiтили i на загальнодержавному рiвнi. 2 травня селяни iз сiл Гаврилiвцi, Тарасiвка, Устя намагалися перекрити рух через мiст «Стрiмка лань», а отже, i мiжнародну трасу. Та, схоже, це не було волею самих селян: їх вкотре намагалися використати, адже першопричиною конфлiкту стала боротьба за селянськi паї мiж двома потужними сiльгоспорендарями району – ВАТ «Адамс» i ТОВ «Стiомi-Холдинг».

РЕНЕСАНС РОКУ

Тепер у гостей i кам’янчан, окрiм бажання сфотографуватися на фонi Старої фортецi, з’явилося ще одне – зробити свiтлину на фонi вiдреставрованої «Водойми». Два тижнi тривала реконструкцiя власне фонтана. Згодом взялися за облаштування прилеглої територiї. Офiцiйним днем народження «Водойми» став День незалежностi України.

«МИЛЬНА БУЛЬБАШКА» РОКУ

I Всеукраїнський фестиваль водних видiв спорту «Аквадром-2008» став не млинцем жужмом, а мильною бульбашкою. Все ж таки до води ближче… Зовсiм небагато людей витримали всi три днi зусиль органiзаторiв заходу. Бiльшiсть вiдвiдувачiв вистачило лише на один день. До загальних розчарувань додала присмаку i погода. Так i не стартувала родзинка фестивалю – «Трiатлон». Загалом вижили «сухопутнi» заходи, яких i передбачалося набагато бiльше, нiж водних. Фактично це був фестиваль пляжних розваг: iгри в пiдкидного дурня, волейбол для бажаючих, гарнi дiвчата у бiкiнi… Органiзатори дiйства пообiцяли, що наступного року врахують усi попереднi недолiки.

СТИХIЯ РОКУ

I хоча Закарпаття стало епiцентром цьогорiчного стихiйного лиха в Українi, спричиненого iнтенсивними опадами, i, як наслiдок, паводками, територiя нашого району теж постраждала. Звичайно, найпершими це вiдчули приднiстровськi села. Рiвень води у Днiстрi пiднявся, i вона стала небезпечною для купання. Саме цi два фактори значно скоротили купальний сезон у регiонi. На щастя, обiйшлося без жертв i значних пошкоджень майна. Але слiд залишився…

«ГНIЗДЕЧКО» РОКУ

Його звили неподалiк, у с.Кам’янка. Як з’ясувалося, вартiсть будiвництва амбулаторiї сiмейного типу, за попереднiми оцiнками, складає близько 3 млн.грн. А це астрономiчна сума, зважаючи на те, що амбулаторiя знаходиться за декiлька кiлометрiв вiд районної лiкарнi. А тепер поговоримо про ефективнiсть i рацiональнiсть використання коштiв…

«БЛУДНА ДОЧКА» РОКУ

На однiй iз сесiй мiської ради депутати прийняли рiшення, яке вiдкрило шлях для повернення з оренди ЗАТ «Тепловоденергiя» комунального майнового комплексу. Поки що вдалося повернути тiльки лазню. Досi тривають судовi процеси мiж мiською владою та керiвництвом ЗАТ «ТВЕ». Мiський голова говорить, що така тяганина може розтягнутися у часi, проте влада докладатиме всiх зусиль, аби повернути колись вiддане за безцiнь.

08.08.08 РОКУ

8 серпня 2008 року вiдбулося чимало значних подiй, серед яких наймасштабнiшими можна вважати вiдкриття XXIX лiтнiх Олiмпiйських iгор у Пекiнi. Також цього дня молодята поспiшали до РАЦСу, аби поєднати свої долi в одне цiле – сiм’ю. Рiч у тiм, що перевернута вiсiмка, а тим бiльше її потрiйнiсть, нагадує знак нескiнченностi, тож виходить, що шлюб вийде тричi нескiнченним.

НАЙПРИРОДНIШИЙ РОКУ

Всеукраїнська акцiя «7 природних чудес України» принесла нашому регiону не лише значну популярнiсть, а й перемогу. За результатами iнтернет-голосування, НПП «Подiльськi Товтри» стали беззаперечними лiдерами та разом iз заповiдником «Асканiя Нова» роздiлили перше мiсце в рейтингу семи природних чудес.

ГОРДIСТЬ РОКУ

На лiтнiх Олiмпiйських iграх у Пекiнi честь країни захищали в тому числi й шестеро представникiв факультету фiзичної культури К-ПНУ iм.Огiєнка. Студент IV курсу, заслужений майстер спорту Андрiй СТАДНIК завоював срiбло в змаганнях з вiльної боротьби. Iрина МЕРЛЕНI здобула бронзу. XIII Параолiмпiйськi iгри у Пекiнi принесли золото Нацiональнiй збiрнiй України з футболу, до складу якої входять i кам’янчани Вiталiй ТРУШЕВ та Олександр ДЕВЛИШ.

«СПЛЮЩЕННЯ» РОКУ

Цей рiк i справдi вiдзначився радикальними змiнами щодо кiлькiсної структури освiти району. Впродовж року було закрито 11 навчальних закладiв. Звичайно, цифра вражаюча, але подiбна «оптимiзацiя» була доцiльною, адже навчати двох-трьох дiтей, при цьому утримуючи втричi бiльший штат, – неймовiрна розкiш для сьогодення. Та й рiвень знань у цих школах викликав запитання.

ДЕМАРШ РОКУ

Передбачити, що чергова колегiя райдержадмiнiстрацiї, яка вiдбулася 29 серпня, розвиватиметься саме таким чином, нiхто не мiг. Взагалi, цей рiк для району ознаменувався багатьма нововведеннями в полiтичному життi. Окрiм вiдсутностi кворуму пiд час однiєї iз сесiй, виявлень недовiр, ми побачили ще й демарш – голова райради Iван РОМАНЧУК демонстративно покинув зал засiдань.

БОЖА БЛАГОДАТЬ  РОКУ

Небувалий до цього випадок стався у с.Чабанiвка. 20 серпня в хатi Надiї РОМАНОВОЇ закровоточив список, тобто копiя, Леушинської iкони Похвали Божої Матерi «Аз есмь с Вами и никто же на Вы». Через два днi почав кровоточити i мироточити список Єрусалимської Божої Матерi та мироточити список Серафима Саровського. Списки з благословення архiєпископа Кам’янець-Подiльського та Городоцького ФЕОДОРА було перевезено iз Чабанiвки до Свято-Дмитрiївського храму у Вербку.

«БIГ-БЕН» РОКУ

1,5 млн.грн. iз Держбюджету видiлено для того, щоб оновити Ратушу. Планується, що вiдреставрована, вона матиме два годинники. Їх вiдновлюють фахiвцi з Львiвської зброярнi. Нижнiй годинник має 24 подiлки i буде працювати на 4 сторони одним механiзмом. У верхньому повнiстю замiнять механiзм. Також буде зроблено купол, подiбний до того, який є на Домiнiканському костелi. Загалом Ратуша виросте на 10,5 метра.

ГIППОКРАТIЯ РОКУ

Поряд з освiтою, пильна увага придiлялася й медицинi мiста. На початку серпня в мiськiй лiкарнi було вiдкрито фiлiю Центру екстракорпоральної детоксикацiї обласної лiкарнi, а 3 вересня фактично запрацювала так звана «штучна нирка». Було додатково збiльшено видатки на 200 тис.грн. для проведення реконструкцiї 5-го поверху примiщення Центру медико-соцiальної реабiлiтацiї «Довголiття». З 15 серпня на базi мiської лiкарнi №1 розпочав роботу магнiтно-резонансний томограф. Декiлькома новими автомобiлями швидкої допомоги поповнився автопарк ЦРЛ. А чиновники району взялися за ремонт палат райлiкарнi. Завершено зведення амбулаторiї сiмейної медицини в с.Кам’янка. Наприкiнцi року в мiстi вiдкрито амбулаторiю сiмейної медицини в районi Бiланiвки.

РУКОПИС РОКУ

11 жовтня на майданi Вiдродження понад 1000 осiб взяли участь у створеннi рукописного Євангелiя. Кожний з них напам’ять вивчив один вiрш iз Євангелiя вiд Iвана у перекладi Iвана ОГIЄНКА та написав на аркушi паперу. Листки були з’єднанi в один сувiй, довжина якого сягнула 200 м. Рукописне Євангелiє пронесли до скверу «Водойма», де продовжились урочистостi з нагоди святкування 1200-рiччя Хрещення України-Руси.

МАЙЖЕ КОНЬЯК РОКУ

Лише однiєї зiрочки не вистачило готелю «Amadeus Club», аби стати 5-зiрковим. Загалом, це один iз найбiльших готельних комплексiв мiста з настiльки високим сервiсом обслуговування та комфортними номерами. Та й, врештi, це знаменна подiя для Старого мiста, його вiдновлення та реконструкцiї.

ЄВРОПЕЇЗАЦIЯ РОКУ

Вiдтепер кам’янчанам не доведеться їздити у Чернiвцi чи Хмельницький, аби мати можливiсть пограти в таку популярну на Заходi гру, як боулiнг. 3 жовтня в готельному комплексi «ГАЛА-ГОТЕЛЬ» на Руських фiльварках вiдбулося вiдкриття першого в мiстi боулiнг-клубу «ГАЛАКТИКА».

ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ РОКУ

Хтось справдi недолугий подумав, що повернути Майдан – це все одно, що перезавантажити комп’ютер, адже акцiя «Україна єдина!», що вiдбулася в с.Жванець, i близько не стояла бiля того єднання, що вiдбувалося пiд час Помаранчевої революцiї. Хоча на штучну письмову пiдтримку Прем’єр-мiнiстра прихильники Президента так саме штучно вiдповiли штучним майданом.

«ПРОЛIТ» РОКУ

На жаль, так i не знайшлося Петра I, який би змiг для наших залiзничникiв прорубати вiкно в Європу. Попереднi домовленостi мiського голови з мiнiстром транспорту та зв’язку Йосипом ВIНСЬКИМ щодо курсування потяга сполученням Софiя – Москва через Кам’янець залишились без результату: для того, щоб пустити потяг через нашу станцiю, потрiбно було вкласти чимало коштiв.

РОЗШИРЕННЯ РОКУ

Про проблеми руху на вул.Князiв Корiатовичiв говорили давно. Цього року вiд розмов перейшли до дiла. Вiдрiзок цiєї вулицi вiд пр.Грушевського до вул.Гагарiна отримав зовсiм iнший вигляд. З одного боку вона розширилася майже на 2 метри. Проте не змiнилося покриття дороги. Шлях у Старе мiсто залишився вимощеним брукiвкою.

ДЖЕК-ПОТ РОКУ

Замiсть азартностi та фарту, перемогли наполегливiсть i знання. Замiсть мiльйонiв у якостi джек-поту, – комп’ютерний клас. Учитель iнформатики СЗОШ №5 iз поглибленим вивченням iнформатики Iрина ЗЕМЛЯК у конкурсi, який проводила фiрма Samsung, виграла для своєї школи комп’ютерний клас. До його складу входять 15 сучасних ПК i БФП Samsung iз безлiмiтним доступом до Iнтернету, а також персональний приз – мобiльний телефон Samsung L700. Цi подарунки їй вручив глава представництва Samsung Electronics в Українi Джей Чан Йон.

СИЛАЧКИ РОКУ

Здавалося, що пауерлiфтинг – не жiночий вид спорту, та нашi жiнки таки довели протилежне. Майстер спорту мiжнародного класу Тетяна ПРIМЕНЧУК стала чемпiонкою планети з пауерлiфтингу, а Тетяна АХМАМЄТЄВА посiла IV мiсце. Наставника дiвчат Вадима ВОРОНЕЦЬКОГО призначено головним тренером жiночої збiрної України з цього виду спорту. Також йому присвоєно звання «Заслужений тренер України».

ПЕРЕКЛИЧКА РОКУ

Ми завжди говорили, що наше мiсто студентське, проте нiколи не знали точно, скiльки їх, студентiв, тут проживає. Саме за iнiцiативою мiського голови Анатолiя НЕСТЕРУКА було органiзовано перекличку року. Адже, за твердженням фахiвцiв, вияснення реальної кiлькостi студентiв, якi проживають у мiстi, дозволить збiльшити кiлькiсть надходжень до мiського бюджету. Загалом реєстрацiя студентiв може принести до мiської казни 3,5 млн.грн. 100% вiдзвiтували про перепис художньо-професiйний лiцей i коледж харчової промисловостi. Деякi ж ще й досi не можуть порахувати своїх «курчат».

«ПОШУК СЕБЕ» РОКУ

Наше мiсто вже давно виросло зi штанiв просто мiста i перетворилося на товар. Погано чи нi – iнше запитання. А от кожен товар має мати власний логотип i марку. Саме до пошуку вiзитiвки Кам’янця вдалися заступник мiського голови Олег ДЕМЧУК i за-ступник начальника мiськуправлiння мiжнародних зв’язкiв i туризму Оксана ЛАДОРЕНКО. Як виявилося пiд час опитування, Кам’янець, у першу чергу, асоцiюється зi Старою фортецею та каньйоном рiчки. Тож не дивно, що логотип мiстить саме цi зображення. Також створення бренда передбачає наявнiсть слогана. В нашому випадку – це «Кам’янець – мiсто скарбiв» з активiзуючою фразою «Знайди свiй скарб у Кам’янцi».

ЕПIЦЕНТР РОКУ

Епiцентром, тобто головною подiєю земельних питань i наповнення бюджету мiста, став аукцiон, на якому право оренди земельної дiлянки площею 

6,6 га набула нацiональна мережа будiвельних гiпермаркетiв «Епiцентр». Дiлянка розташована на так званому «трикутнику», обмеженому Хмельницьким шосе, пр.Грушевського та вул.Черняховського. Право оренди iнвестор отримав за 6 млн. 670 тис.грн. Згiдно з умовами аукцiону, здача об’єкта повинна вiдбутися протягом двох рокiв.

ВШАНУВАННЯ РОКУ

Впродовж року з вуст Президента, з телеекранiв i шпальт газет не сходила тема Голодомору 1932-

1933 рр. Як у мiстi, так i в селах району вiдбувалося встановлення пам’ятникiв невинноубiєнним у цi роки. Також пройшла акцiя пiд назвою «33 хвилини пам’ятi».

АВТОСТОП РОКУ

Наприкiнцi року, що минув, кам’янчан почали вчити ходити довше, адже iз введенням у дiю нових штрафiв за порушення Правил дорожнього руху, водiї маршрутних таксi перестали зупинятися бiля кожного стовпа. Мiськвиконком вiдреагував на такi змiни новим перелiком зупинок маршруток. Загалом, на сьогоднi в мiстi нараховується 108 зупинок. Планується з 1 сiчня впорядкувати i нумерацiю маршрутiв пасажирських перевезень.

«ДРУЖБА» РОКУ

Iсторiя з кiнотеатром «Дружба» є своєрiдним продовженням блокбастеру «Мiська влада – ЗАТ «Тепловоденергiя». Якщо останнi свого часу за користування комунальним майном сплачували символiчну орендну плату в розмiрi 1 грн., то орендарi кiнотеатру фiрма «Альянс-С» узагалi нiчого не платили до мiської казни. Протягом двох рокiв тривають судовi процеси, але вiз, як кажуть, i досi там. Не принiс результату i запланований аукцiон з продажу кiнотеатру «Дружба». На жаль, нiхто не зацiкавився ним, окрiм фiрми «Альянс-С», яка запропонувала викупити об’єкт без аукцiону за 4,5 млн.грн., а це набагато менше, нiж за експертизою (7 млн.грн.). Продовження iсто-рiї – наступного року.

УТОПIЯ РОКУ

У вереснi громадськiсть мiста вирiшила вiдродити iдею будiвництва тролейбусної лiнiї. Власне, цiй iдеї вже перевалило за 30. Ще у планi соцiально-економiчного розвитку мiста на 1976-1980 рр. було задекларовано будiвництво 12-кiлометрової тролейбусної лiнiї, що мала з’єднати цементний завод iз пiвденним районом мiста. Потiм про неї успiшно забули. Час вiд часу згадували, але на рiвнi балачок. Щоправда, деяке обладнаня все ж було закуплено, опори для майбутньої лiнiї встановлено. Здається, як успiшно було закуплено та встановлено, так успiшно i розкрадено. Сьогоднi ж, невiдомо з яких причин, питання будiвництва тролейбусної лiнiї воскресло.

ГУД БАЙ, «МIЦНИЙ ГОРIШКУ» РОКУ

Поряд iз переходом Олександра МАЗУРЧАКА на iншу роботу та звiльненням з посади голови РДА Анатолiя ЗАНЮКА знаковим для цього року став i перехiд першого заступника мiського голови Сергiя БАБIЯ до Львова на посаду радника з подальшим призначенням заступником директора департаменту «Адмiнiстрацiя мiського голови». Понад десятирiччя мiський дует «Саша-Сiрожа» були полiтичним твiксом кам’янецького життя. Та, схоже, вони вже виросли зi штанiв 100-тисячного мiста.