САД У ЗАТІНКУ ФОРТЕЦІ ТА КАНЬЙОНУ

Кам’янець-Подільський має чим вражати гостей. Це, передусім, Стара фортеця, Ратуша, Кафедральний костел, каньйон Смотрича. У затінку цих безперечних чудес мимоволі опинився чудовий місцевий ботанічний сад. Чимало українських міст, якби мали такий сад, без сумніву, вважали би його своєю найкоштовнішою перлиною. Утім не можна сказати, що наш ботанічний сад опинився поза увагою учених і громадськості. Є про нього окремі статті в «Географічній енциклопедії України», «Енциклопедії сучасної України», не забувають про сад і журналісти. А сьогодні ми маємо особливу нагоду згадати добрим словом наш ботанічний сад, адже саме сьогодні йому виповнюється рівно 80 років.

Для ботанічного саду 80 років – доволі юний вік, якщо згадати, що перший у світі ботанічний сад засновано – уявіть собі! – 1309 р. Сталося це в італійському місті Салерно. На теренах України перший ботанічний сад (точніше, його попередник – «аптекарський город») виник 1714 р. в Лубнах. Сьогодні в Україні діє 31 ботанічний сад.

Що ж таке ботанічний сад? Це науково-дослідна та навчально-освітня установа, де культивують і вивчають рослини, популяризують ботанічні знання, обслуговуючи викладання ботаніки в університетах та інших навчальних закладах, проводять практичні завдання в галузях акліматизації, гібридизації тощо. Усім цим критеріям відповідає і наш сад, тим паче, що його офіційна назва – Ботанічний сад Подільського державного аграрно-технічного університету.

А тепер перенесімося на 80 років назад – у 1 жовтня 1930 р. Того дня Народний комісаріат освіти Української Соціалістичної Радянської Республіки виділив Кам’янець-Подільський ботанічний сад в окрему науково-дослідну установу. А перед тим у місті за п’ять попередніх років було підготовлено добре підгрунтя для майбутньої плідної роботи. Так, 1925 р. було закладено перші ботанічні ділянки при Інституті народної освіти, 1927 р. складено перший список насіння для обміну з іншими ботанічними садами, 1928 р. створено ботанічний кабінет при сільськогосподарському інституті.

Біля витоків нашого ботанічного саду стояв професор Нестор ГАМОРАК – його засновник і перший директор. Улітку 1932 р. на запрошення академіка Миколи ХОЛОДНОГО Нестор Теодорович переїхав до Києва, а невдовзі, 30 січня 1933 р. його безпідставно заарештували, засудили до заслання в Сибір, а 1 вересня 1937 р., за постановою трійки УНКВС Омської області, розстріляли.

Нелегка доля випала і виплеканому ГАМОРАКОМ саду. 13 березня 1933 р. було заарештовано нового директора Кам’янець-Подільського ботанічного саду Ф.ПАНАСЮКА і наукового співробітника саду Ф.НАЛИВАЙКА. Директора затримали прямо на вокзалі, коли він збирався у наукове відрядження до Харкова. 19 листопада 1933 р. обох засудили до п’яти років таборів. Крім того, на початку 1933 р. було ухвалено перевести до Житомира Кам’янець-Подільський інститут технічних культур, створений за три роки до того на базі місцевого сільськогосподарського інституту. У Кам’янці, мов сиротинка, залишився тільки ботанічний сад. Але і його робота не деякий час була паралізована.

І все ж ще до війни в ботанічному саду було посаджено (кажучи науково – інтродуковано) чимало унікальних рослин. Так, початок створення колекції тропічних і субтропічних видів припадає саме на 1930-ті роки. Як засвідчують архівні дані, один з екземплярів пальми хамеропса низького завезено в сад у 10-річному віці ще 1933 р., другий – 1936 р. Монстера делікатесна завезена у вигляді трирічного живця 1936 р., а араукарія Бідвілла – 1940 р.

1939 р. в ботанічному саду з’явилося гінкго дволопатеве, яке в країнах Далекого Сходу вважається священним деревом. Воно сягає висоти 30-35 м, діаметр стовбура – 3 м. До Європи гінкго завезено 1730 р. і культивується лише в колекційних насадженнях.

Під час війни німці прибрали ботанічний сад до своїх рук і вимагали, щоб люди доглядали за ним. За цей час жодна бомба не впала на його територію. Німці планували вивезти з собою унікальні рослини. На щастя, їм це не вдалося.

1944 р. почалося повоєнне відродження саду. З 1960 р. в саду вирощується метасеквоя гліптостробовидна. Особливої привабливості їй надає світло-зелена хвоя, яка восени набуває золотисто-бронзового забарвлення та опадає на зиму разом із частиною гілочок, що нині є досить рідкісним явищем.

1962 р., згідно з розпорядженням Міністерства освіти УРСР і постановою Хмельницького облвиконкому, наш сад став Кам’янець-Подільським обласним ботанічним садом Міністерства освіти УРСР. А розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 7 березня 1963 р. його визнано пам’яткою природи республіканського значення.

1983 р. постановою Ради Міністрів УРСР ботанічному саду надано статус «Кам’янець-Подільський державний ботанічний сад». І, нарешті, 23 травня 1996 р. сесія міськради, а 4 червня того ж року міськвиконком ухвалили передачу ботанічного саду з 1 липня 1996 р. Подільській державній аграрно-технічній академії зі статусом пам’ятки природи загальнодержавного значення. 13 липня 2004 р. академія стала університетом, відповідно і сад став ботанічним садом ПДАТУ. Очолює його кандидат сільськогосподарських наук, доцент Михайло ХОМОВИЙ.

На площі 17,5 гектара причаїлося чимало цікавого та унікального. Студенти університету на базі саду проходять навчальну практику та лабораторні заняття з ботаніки, екології, фізіології рослин, виробництва кормів, садівництва. У структурі саду діють лабораторії дендрології, флори та рослинності, декоративного квітникарства.

Ботанічний сад є ініціатором впрова-дження в зелене будівництво нових видів декоративних рослин. Як зазначено в буклеті ботанічного саду, головна його мета – «служити людям, охороні та примноженню рослинного різноманіття». І ювіляр із честю справляється із цим почесним завданням.