У ВЕЛИЧНОМУ СТОЛІТТІ І БАШТ БУЛО БІЛЬШЕ, І РІЧКА БУЛА ШИРША
З осені минулого року українські любителі мелодрам, затамувавши подих, щодня переносяться уявою в розкішний палац султана Сулеймана І Пишного та вболівають за долю легендарної співвітчизниці – Насті-Роксолани.
Найдорожчий проект в історії турецького телебачення серіал «Величне століття. Роксолана» підкорив глядачів у Туреччині, Азербайджані, Казахстані, Росії, Чехії, Словаччині, Болгарії та Сербії і захопливим романтичним сюжетом, основаним на реальних історичних подіях, і, звісно, небаченою розкішшю інтер’єрів, костюмів і прикрас.
Однак мова піде не про сам серіал, а про ту роль, яку зіграв у ньому Кам’янець. В одній із серій тричі в кадрі з’являлась до болю знайома фортеця, що зображала… фортецю в Белграді (тепер столиця Сербії). Мабуть, наша твердиня із шерегою гостроверхих башт нагадала режисерам старовинні гравюри белградської цитаделі, яка ще до XVIII століття мала схожий вигляд. На жаль, реальна фортеця Белграда, котра на своєму віку змінила чимало власників, була неодноразово перебудована і давно втратила гостроверхість.
Як видно на гравюрі, центральна частина белградської фортеці на височині своєю багатобаштовістю і стрімкістю шпилів справді трохи нагадувала кам’янецьку фортецю, яка ідеально підійшла на цю роль.
Особливо приглянувся режисерам вигляд на кам’янецький замок з півдня, де він височіє на стрімких скелях і виглядає особливо неприступним. Опираючись, очевидно, на старовинні гравюри, художники його «підгримували», намагаючись зробити ще більш схожим на оригінал:
– замок розвернули в дзеркальному відображенні, і тепер Кармалюкова башта розташовується зліва, тоді як з цього ракурсу має бути справа;
– лівіше від Кармалюкової башти з’явився клон башти Ковпак;
– всередині замкового подвір’я, між баштами зі шпилями, видно величезну башту, характерну для перших феодальних замків донжон. Схоже, вона домальована довільно;
– на задній стіні додалося ще декілька башт, не притаманних нашому замку.
Однак найбільше постарались художники, щоб надати замку вигляду прибережної твердині, адже Белград розташований на широкій річці Дунай, яка й слугувала неприступною перешкодою до фортеці (у Кам’янці цю роль виконував скелястий каньйон). Взявши зображення укріпленого узбережжя, можливо, того ж таки Белграда, вони на вершину посадили описаний вище видозмінений кам’янецький замок. І вийшла досить цікава, незвична для ока пересічного кам’янчанина картинка замку на гористому мисі за широкою водною гладдю. Не вистачає хіба що військового флоту, якого вже точно ніколи не бачила кам’янецька твердиня.
Хвилі хлюпочуть до скелястого берега. Берег рішуче пнеться вгору, і на вершині пагорба цитадель. Вигляд зачаровує своєю мальовничістю і деякою незвичністю, однак Белград у виконанні Кам’янця виявився справді схожим на зображення на гравюрі.
Ось так наше місто стало часточкою популярного серіалу. І хоча його роль суто статична, а динаміку в кадрах із замком створювали хіба що хвилі на воді й повільний рух хмаринок, проте не впізнати шматочка нашого міста було неможливо.
Сергій ЄРМАКОВ,
спец. для «ПОДОЛЯНИНА».