ЗГАДАЛИ ГЕТЬМАНА

29 квітня в Ратуші відкрито цьогорічний сезон круглих столів. Нагодою для першого з них стали дві круглі дати, пов’язані з гетьманом Павлом Скоропадським: 29 квітня виповнилося 95 років з часу створення очолюваної ним Української Держави, а 15 травня виповнюється 140 років із дня народження самого гетьмана.

Організаторами заходу стали історичний музей-заповідник і міська організація Національної спілки краєзнавців України. Про їхню тісну співпрацю засвідчило й те, що на початку зібрання голова міської організації НСКУ Олександр Комарніцький вручив членські квитки та значки спілки директорові музею Вікторові Травінському й ученому секретареві музею Русланові Йолтуховському.

Заспів роботі круглого столу дали доповіді докторів історичних наук, професорів нашого національного університету Льва Баженова й Олександра Завальнюка. Були висвітлені плюси й мінуси діяльності гетьмана на чолі Української Держави. Підкреслено, що для міста над Смотричем Скоропадський зробив грандіозну річ: 17 серпня 1918 р. затвердив закон про заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету. Якби не тодішній підпис гетьмана під цим документом, навряд чи ми сьогодні мали в місті національний і аграрно-технічний університети.

У загальному думка учасників круглого столу збіглася з висновком доктора історичних наук Георгія Папакіна, викладеним у виданому торік IX томі «Енциклопедії історії України»: «Упродовж 29 квітня – 14 грудня 1918 р. Скоропадський намагався збудувати систему одноосібної влади, яка спиралася на історичні та національні традиції, мала тимчасовий характер і тяжіла до авторитаризму. Створена під його проводом Українська Держава досягла значних успіхів у зовнішній політиці, розбудові економіки, культурному розвиткові, але не змогла вирішити найголовніших – земельного та соціального – питань».