БОЙОВІ ОРДЕНИ ГЕРОЯ

У тихому куточку скверу, що біля собору Олександра Невського, застиг стрімкий обеліск, де покоїться прах командира 29-ї гвардійської моторизованої стрілецької Унечської бригади гвардії полковника Михайла Семеновича СМИРНОВА. Він загинув 29 березня 1944 року під час контратак гітлерівців на Кам’янець-Подільський. Ратні подвиги героя не забуті: вдячні кам’янчани назвали його іменем мікрорайон міста.

А нещодавно на Інтернет-сайті «Подвиг народа в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.» оприлюднені документи про нагородження Михайла Смирнова в 1943 та 1944 роках орденами Червоного Прапора й Вітчизняної війни першого ступеня. Ці документи надають деякі нові відомості про бойову діяльність полковника як командира бригади.

Першим орденом Михайла Семеновича було нагороджено

2 жовтня 1943 року за бойові дії в Орловській наступальній операції. У нагородному листку, підписаному командиром 30-го Уральського добровольчого танкового корпусу (23 жовтня 1943 р. перетворений на 10-й гвардійський Уральський добровольчий танковий корпус) генерал-лейтенантом Георгієм Родіним і командувачем військ 4-ї танкової армії генерал-лейтенантом Василем Бадановим, зазначається, що командир 30-ї мотострілецької бригади (23 жовтня 1943 р. перетворена на 29-ту гвардійську моторизовану стрілецьку бригаду) полковник Смирнов «…показав себе сміливим, мужнім і відважним офіцером, який уміє водити війська в бій і керувати ними в бою. Бригада т.Смирнова за час наступу корпусу з 27 липня до 8 серпня 1943 р. знищила до 3 тисяч солдатів і офіцерів противника, до

30 дзотів і кулеметних точок, взяла в полон до 100 гітлерівців».

Другим орденом Михайло Смирнов був нагороджений за успішні дії бригади в березні 1944 р. на території Кам’янець-Подільської та частково Тернопільської областей. У нагородному листку вказується, що «…частини й підрозділи бригади, завдяки вмілому керівництву т.Смирнова, енергійним і рішучим наступом у боях за Волочиськ, Фрідріховку, місто Кам’янець-Подільський зламали й дезорганізували оборону противника, часто спонукаючи до втечі переважаючі сили противника.

У районі Фрідріховки при утриманні ділянки залізниці Проскурів – Тернопіль т.Смирнов показав виняткову сміливість і вміння організувати особовий склад на відбиття контратак противника. Перебуваючи в бойових порядках частин, він особистим прикладом підіймав бійців на рішучу відсіч ворогу, не давши йому можливості зайняти містечко».

У результаті наступальних дій бригадою було звільнено 84 населені пункти, зокрема Волочиськ, Фрідріховку (нині в складі Волочиська), Скалат, Гримайлів, Чемерівці, місто Кам’янець-Подільський. Противнику завдано великих втрат: вбито до 5 тисяч солдатів і офіцерів, знищено 4 танки «Тигр», 6 бронетранспортерів, 18 гармат, зокрема 6 самохідних, 25 мінометів, до 800 автомашин. Воїни бригади захопили 840 полонених, 34 гармати й міномети, до 700 автомашин, 20 бронемашин, до 20 різних складів, до 2 тис. гвинтівок й автоматів.

Нагородний листок на Михайла Смирнова був підписаний командиром 10-го гвардійського танкового Уральського добровольчого корпусу генерал-майором Євтихієм Бєловим 28 березня, а наступного дня, як вказано в документі, Смирнов загинув смертю хоробрих, захищаючи Кам’янець-Подільський від лютих контратак гітлерівців (на обеліску вказано, що він загинув не 29, а

30 березня). 18 травня 1944 р. наказом командувача 1-го Українського фронту маршала Радянського Союзу Георгія Жукова гвардії полковника Михайла Смирнова було нагороджено орденом Вітчизняної війни першого ступеня.

Анатолій РОЗДОБУДЬКО, м.Хмельницький.