Четвер, 28 Березня 2024 р.
28 Листопада 2014

ДВА ЗАМКИ ТА МІСТ

(Продовження. Початок у «Подолянині» від 6, 13, 20, 27 червня, 11 липня, 26 вересня, 10 жовтня, 7 та 14 листопада)



Йдучи дорогою від Замкового мосту на Підзамче, після Нової Східної башти другою в північній лінії башт Старого замку ми побачимо Лянцкоронську.

Замковий (Турецький) містЦе чотирьох’ярусна кругла башта з конічним кам’яним куполом і цегляним парапетом навколо нього. Вона належить до великої групи башт, збудованих наприкінці XIV – у першій половині XV ст. До башт, які тоді будувалися, ставилася неодмінна вимога – здатність фланкувати, тобто вести вогонь не тільки в лоб, а й по флангах – уздовж оборонного муру. Для цього башти мали бути суттєво просунутими вперед – за лінію оборонного муру. Так, Лянцкорунська башта «просунута» аж на три чверті. Це дозволило, крім фланкування, накинути їй ще одну важливу роль – бути надбрамною баштою: первісно в першому ярусі Лянцкоронської башти було влаштовано браму. Саме через неї проходив увесь рух під стінами замку. 1544 року під керівництвом Іова Претвича башту відремонтували та перебудували в інтер’єрі. 1672 року, коли замок штурмували турки, верхню частину її парапету з бійницями було зруйновано. 1790 року, влаштовуючи батарею вздовж північно-східного фасаду замку, перший ярус башти повністю засипали, а в його східній стіні зробили вихід з кам’яними сходами й тамбуром.

Не описуватимемо всі башти Старого замку. На завершення розповімо про Рожанку. Це наріжна башта Старого замку – утворює його північно-західний ріг. Звідси й назва башти. Збудовано її наприкінці XIV – на початку XV ст. Башти Рожанка та Лянцкоронська схожі між собою, мов дві краплі води, мов дві рідні сестри-близнючки. Судіть самі: як і Лянцкоронська, Рожанка – це чотирьох’ярусна кругла башта з конічним кам’яним куполом і цегляним парапетом навколо нього. Обидві заввишки по 15 метрів із боку північного двору, обидві завтовшки по 8,8 метра. Єдине, що, на відміну від Лянцкоронської башти, кам’яний купол Рожанки сьогодні сховано під високим гонтовим конічним куполом, поставленим на цегляний парапет (хоча можна і посперечатися, наскільки доцільним був цей крок реставраторів).

1505 року до Рожанки з боку двору, закривши її до рівня аркатури, добудували триповерхову споруду, а на східному фасаді замість машикуля (бійниці для вертикального бою) зробили вікно та встановили над ним пам’ятну плиту з написом латинською мовою. Професор Київського університету Андрій Білецький так переклав цей напис: «Башта Креслова єпископа Владислава цього укріплення засновника на (його) кошти закінчена 1505 року» (розділові знаки, як і в оригіналі, не розставлено). Очевидно, в написі мається на увазі єпископ Креслов з Курозвенок (помер 1503 року), який піклувався про східні кордони Польщі.

Тепер ще дещо з будівельної історії башти. 1544 року Іов Претвич перебудував третій ярус башти та триповерхову споруду, що примикала до неї. 1672 року, під час штурму замку турками, на Рожанці пошкоджено верхню частину парапету з бійницями. 1771 року північно-західний фасад башти забудували на висоту чотирьох ярусів ескарповою стіною. 1790 року, при влаштуванні батареї вздовж північно-східного фасаду замку, башту засипали ззовні майже на півтори яруси.

На одному з планів першої половини XVIII ст. зафіксовано ще одну назву башти – Бурграбська. Цікаво, що коли в XIX ст. Старий замок перетворили на в’язницю, в Рожанці був склад одягу для в’язнів.

Протягом віків фортеця була майже неприступна (не підкорилася навіть Богдану Хмельницькому), але 1672 року її взяли штурмом турки. Після 1812 року Старий замок став тюрмою. Нині це один із об’єктів історичного музею-заповідника. Тут побувало багато відомих людей. Серед них майбутній президент Чехословаччини Людвік Свобода,

український письменник Олесь Гончар. Експозиція музею постійно поповнюється. Так, у серпні 2014 року тут відкрито стенди, присвячені Революції гідності та участі в ній кам’янчан.

Далі оглянемо Новий замок, зведений пізніше на захід від фортеці. Це допоміжне укріплення – рогатий бастіон (горнверк) перед Старою фортецею. Новий замок збудовано за чотири роки (1617-1621) за проектом Теофіла Шомберга. Домінуючи завдяки висоті над містом, горнверк зробив його надто уразливим при штурмі, чим 1672 року успішно скористувалися турки, які на 27 років заволоділи Кам’янцем і всім Поділлям.

Назад ми знову повертатимемося через Замковий міст, тож буде нагода доповнити розповідь про нього новими фактами. Замковий міст сполучає Старе місто, розташоване на півострові, із замком на мисі. Він проліг на вузькому перешийку між двома правими берегами Смотрича. Народна назва – Турецький міст, оскільки турки, укріпивши його з обох боків, надали споруді сучасного вигляду. Вперше міст згадано в документах 1494 року. Згідно з гіпотезою київських архітекторів-реставраторів Євгенії та Ольги Пламеницьких, міст збудували римляни на початку II століття. За однією з версій, на Замковому мості страчено Юрія Хмельницького.

Щоб розвантажити благенький Замковий міст від непосильного потоку машин (особливо вантажних) у місті було зведено третій міст через Смотрич – об’їзний, який завдяки оригінальній конструкції отримав назву «Стрімка лань». Це найвищий в Україні міст – 70 метрів. Будівництво розпочато 1966 року, відкрито рух у листопаді 1973 року. При спорудженні мосту вперше у світі застосовано бісталеву конструкцію. Довжина його – 379 метрів, відстань між опорами – 174 метри. 1980 року через міст пройшла естафета Олімпійського вогню. 1996 року тут розпочало роботу шоу «Вільний політ», яке згодом унаслідок нещасного випадку змушене було закритися. 2004 року здійснено рекордний проліт трьох повітряних куль під мостом.

(Далі буде).