НАЙКРАЩІ В ОБЛАСТІ
Кам’янець-Подільська міська організація Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) налічує 51 особу, серед них 14 докторів наук, професорів, 23 кандидати наук, доценти. Нині вона за якісними показниками є найпотужнішою в області. Такими промовистими показниками розпочав 8 квітня звіт про роботу міської організації НСКУ за 2014 рік її голова – кандидат історичних наук, доцент Олександр Комарніцький.
Звітні збори міських краєзнавців за традицією відбулися в конференц-залі національного університету імені Івана Огієнка. І це зрозуміло, адже саме цей навчальний заклад є міцним оплотом міської організації. Проте відрадно, що активні краєзнавці є в низці інших організацій. Це і Подільський державний аграрно-технічний університет, і історичний музей-заповідник, і НІАЗ «Кам’янець». Є активні краєзнавці й серед учителів, журналістів, архівістів, студентської молоді.
П’ять краєзнавців є керівниками наукових шкіл. Це професори Лев Баженов («Історичне краєзнавство і проблеми регіональної історії Правобережної України»), Олександр Завальнюк («Проблеми української історії кінця ХІХ – 30-х років ХХ століття»), Сергій Копилов («Проблеми української історіографії XVІІІ – початку ХХІ століть»), Наталія Урсу («Художня спадщина України в контексті сучасного мистецтвознавства»), Майя Печенюк («Проблеми естетичного виховання молоді засобами музики у школах різного типу навчання і вищих закладах освіти»).
Про авторитетність краєзнавців міста свідчить і такий факт: четверо кам’янчан входять до керівних структур НСКУ. Так, Олександр Завальнюк є членом Президії НСКУ, членами правління НСКУ – Лев Баженов (він також очолює обласну організацію НСКУ), Віктор Прокопчук, Віктор Савчук.
Торік міська організація НСКУ виступила ініціатором і співорганізатором 9 регіональних конференцій і круглих столів. Серед них науково-практична конференція «Юхим Сіцінський – визначний дослідник Подільської землі», круглі столи «Самоврядування в Кам’янці-Подільському: історія та сучасність», «Незалежна Україна: здобутки, виклики, втрати», «Кам’янець литовський чи руський?», «Українська автокефальна православна церква: історія і сучасність», «Революція гідності та її вплив на сучасні політичні процеси в Україні та Європі». Як бачимо, тематика цих заходів охоплює величезний часовий діапазон: від заснування міста над Смотричем до найсвіжіших подій.
Члени осередку взяли участь у роботі 33 міжнародних наукових конференцій, які відбувалися як в Україні (Київ, Львів, Одеса, Харків, Чернівці, Мелітополь, Ніжин, Бар, Кам’янець-Подільський), так і за кордоном (Польща, Чехія, Болгарія, Росія, Білорусь). Чималим було представництво кам’янецьких краєзнавців і на всеукраїнських та регіональних наукових конференціях. Таких форумів за рік набралося близько півсотні.
Активними були місцеві краєзнавці у сприянні роботі Малої академії наук (МАН). Так, вони брали участь у рецензуванні конкурсних робіт членів МАН, з ініціативи декана історичного факультету Володимира Дубінського та при підтримці міської організації НСКУ опубліковано праці членів Кам’янець-Подільського міського наукового товариства МАН. Долучалися краєзнавці й до проведення предметних олімпіад. Так, доктор фізико-математичних наук Іван Конет був членом журі ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики, що проводилася 24-27 березня 2014 року в Києві, доктор історичних наук Анатолій Філінюк очолював журі регіональної предметної олімпіади учнів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Хмельницької області на базі Кам’янця-Подільського.
Велику краєзнавчу роботу серед учнівської молоді проводить учитель історії ЗОШ №5 Людмила Воронюк. Зокрема, вона була керівником учнівських команд футквесту, присвяченого 70-річчю визволення міста, а також футквесту «Спадщина Старого міста». Крім того, педагог очолює учнівський гурток «Краєзнавець», вона керувала написанням учнівського нарису-опису «Сутківці – село, звеличене історією» (роботу відзначено грамотою Хмельницького обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді за третє місце другого обласного туру Всеукраїнської історико-краєзнавчої експедиції «Історія міст і сіл України»). Під керівництвом Людмили Алімівни виконувалася учнівська робота «Повернись на світанку», присвячена нашому земляку – Героєві України, Героєві «Небесної сотні» Анатолію Корнєєву. Її представлено на Всеукраїнський конкурс мультимедійних проектів «Врятувати від забуття».
Архівіст із великим досвідом Зінаїда Климишина надавала консультації щодо виконання тематичних запитів із генеалогії представникам США, Ізраїлю, Польщі, Росії, України, співробітникам Кам’янець-Подільського міського архіву та Державного архіву Хмельницької області. Краєзнавець також збирала матеріали, пов’язані з подіями Європейської революції у Кам’янці-Подільському та Києві, які передала до Кам’янець-Подільського міського архіву.
Значною була і видавнича діяльність місцевих краєзнавців. Членам осередку, зокрема, вдалося опублікувати 7 монографій, 20 книг, брошур і покажчиків,
15 навчальних посібників. Серед них ми бачимо і друге доповнене видання монографії доктора історичних наук Віктора Прокопчука «Краєзнавство на Поділлі: історія і сучасність», укладений доктором історичних наук Львом Баженовим збірник «На етапі розбудови краєзнавчого руху. Матеріали про діяльність Хмельницької обласної організації НСКУ».
У звітній доповіді відзначено, що низку публікацій краєзнавці зробили в місцевих газетах. Зокрема, в «Подолянині» щоп’ятниці публікувалася краєзнавча сторінка «Кам’янецькі перехрестя» та рубрика «Видано в Кам’янці». В останній представлено чимало видань, присвячених історії краю. До 200-річчя Тараса Шевченка Олег Будзей вів спеціальну рубрику «Читаємо Шевченка». Також він брав участь як один із сценаристів і як науковий консультант у створенні п’яти короткометражних кінофільмів про Кам’янець-Подільський із циклу «Таємниці мого міста»: про Тараса Шевченка, Михайла Булгакова, Миколу Леонтовича, Михайла Грушевського, Болеслава Орлінського. Фільми було показано в кінотеатрі «Сінема», представлено в Інтернеті. У місцевій періодиці публікувалися також Олександр Комарніцький, Валерій Нестеренко, Галина Осетрова, Валентин Пагор.
Краєзнавці активно сприяють зростанню наукового потенціалу міста. Торік кандидатські дисертації захистили двоє аспірантів Наталії Урсу, по одному аспіранту Льва Баженова, Віктора Прокопчука й Анатолія Філінюка.
Виступаючи в обговоренні звіту голови міської організації Олександра Комарніцького, голова обласної організації Лев Баженов відзначив плідну роботу кам’янецьких краєзнавців. Лев Васильович порушив важливу проблему: досі немає енциклопедичного довідника про Хмельницьку область. Таке видання в двох чи трьох томах заплановано здійснити до 2020 року. Значну допомогу в здійсненні цього важливого завдання мають надати краєзнавці з Кам’янця-Подільського.
Далі учасники зборів обговорили та затвердили план роботи міської організації на 2015 рік. Серед наміченого бачимо організацію низки Всеукраїнських науково-практичних конференцій: 15 травня – «Музейна справа на Поділлі: історія та сучасність», у вересні – до 70-ї річниці Перемоги в радянсько-німецькій війні 1941-1945 років і закінчення Другої світової війни, у жовтні – «Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я» (це вже буде п’ята така конференція). Намічено також у вересні-жовтні провести круглі столи, присвячені ювілеям лікаря й історика Юзефа Ролле, художників Яна Грейма (сина фотографа Михайла Грейма) та В’ячеслава Розвадовського (фундатора художньої освіти на Поділлі).
Міська організація НСКУ поповнилася новим членом: до її лав вступила студентка п’ятого курсу історичного факультету Катерина Мельничук. Щоправда, одного члена організації, який кілька років поспіль не сплачує членських внесків, не бере участі в роботі осередку, виключили з членів НСКУ.
На зборах також обговорили кандидатів, які міські краєзнавці висувають на здобуття обласних премій імені Іона Винокура та Івана Стасюка. Ними відповідно стали Віктор Прокопчук й Анатолій Філінюк. Ще двох членів організації – Анатолія Гуцала та автора цих рядків – рекомендовано для надання їм звання почесного краєзнавця України.