Четвер, 28 Березня 2024 р.
31 Липня 2015

МИНУЛЕ В МАЙБУТНЬОМУ

Непросто сягнути в минуле й уявити його. Але якось люди дають собі раду, створюючи музеї, зберігаючи пам’ятки минулого, яке може виступати у вигляді речей, споруд, записів. А зробити узагальнення – це вже проблема аналітичних умів. Отож, чи можливо осмислити виникнення наприкінці XVIII століття на теренах Російської імперії незалежної від неї держави, творцем якої був граф Сцібор-Мархоцький? Це найкраще зробити, побувавши на місцях розташування тієї держави, прослухавши пояснення екскурсовода й побачивши на власні очі рештки колишньої слави та пов’язаних із нею негараздів.

Башта в селі ОтроківКоротко про особу, яка й досі викликає подив, сумніви та недовіру. Отже, Юзеф Мархоцький отримав свій багатющий спадок від бездітного впертого дядька, який не дуже шанував свого небожа та не мав великого бажання передати йому маєток. Тож племінникові довелося піти на певні хитрощі, що деякою мірою межували з віроломством. Добре це чи погано, чи достойний цей вчинок засудження? Перш ніж дати відповідь, погляньте, люди добрі, довкола себе на те, що діється в нашій країні тепер, – і ви сором’язливо опустите голову.

У своїх володіннях цей державний діяч мав чотири резиденції – по одній на кожну пору року. Вони були розкішно впорядковані, обнесені оборонними спорудами, але на той час не видавалися неприступними фортецями. Чи не стало то марнотратством і експлуатацією своїх підданих? Питання здається дуже слушним. Далі: Мархоцький запровадив у своїх володіннях культ римської богині Церери і в її честь організовував пишні святкування, чим викликав злість і нетерпимість православного духовенства. Чи справедливою була реакція святих отців? Теж питання і гостре, і дратівливе.

Але погляньмо на колишні події з іншого боку. Найголовніше те, що тоді, наприкінці ХVIII століття, граф скасував у своїй державі кріпацтво. Про це мріяли лише окремі тогочасні мудреці, а, в загальному, особливо в Росії, панувало нічим не приховане рабство. Звільнена праця дала можливість одержати немалі прибутки. Демократичні закони, засновані на римському праві, дозволили людині відчути себе людиною. Було відкрито школи, друкарні, запрацювали побудовані на річці Ушиці млини, з’явилися невеликі заводи, фабрики, процвітала торгівля.

Такий стан речей у маєтку сусіда підривав основи необмеженого владарювання, не вписувався в закони Російської імперії. На Мархоцького стали дивитися косо та навіть переслідувати графа, що вже старів. Селяни, які виступили на захист свого законодавця, господаря і повелителя, зарадити справі не могли. Це призвело не стільки до знищення держави, скільки до викорінення передових, гуманістичних ідей. Ім’я мудрого і непокірного графа забулося. Руйнація його будівель стирала поступово і пам’ять про нього. В трьох резиденціях графа жодних речових пам’яток про цю визначну особу не збереглося.

У його зимовій резиденції, в Миньківцях, є музей, заснований відомим дослідником того періоду Володимиром Захар’євим. Найкраще збереглися будівлі в Отрокові – літній і найбагатшій резиденції очільника такої незвичайної держави. Усе це доповнюється чудовими краєвидами і водними джерелами. Територія держави Мархоцького сьогодні розділена між двома районами – Дунаєвецьким і Новоушицьким. А відстань до неї становить приблизно 60 кілометрів.

Екскурсія переконає її учасників у тому, що повернення імені Сцібора-Мархоцького для нас сьогодні не просто мода чи бажання окремих осіб. Це цілком закономірний факт. Незважаючи на численні революції, що гриміли на наших теренах, стан речей із вільною працею залишається тим же. Людина не стала вільною, не всі нації, особливо українська, мають омріяну десятками поколінь свободу. Відстань нашої влади від Мархоцького вимірюється довгими роками і довгими кілометрами, і дав би Бог, аби вона скоротилася.

Отже, шанувальники Сцібора-Мархоцького, захисники нашої історичної спадщини, екскурсоводи запрошують охочих узяти участь в екскурсії, запропонованій у цій статті. Передбачається дві такі екскурсії: 14 і 15 серпня. Деталі можна уточнити телефонами: 067-497-13-58, 095-001-08-16; 067-337-61-72, 099-322-43-08.


Едуард КРИЛОВ, 

екскурсовод, член Українського товариства охорони пам’яток історії і культури.