ЖИТТЯ, ВІДДАНЕ «ІНДУСТРІЇ»
16 травня виповнилося б 70 років неординарній особистості, харизматичному лідерові, педагогові, громадському діячеві Анатолієві Чорному. Проте вже 7 років ми живемо спогадами про цю талановиту й творчу людину.
Є особистості, чиї імена тісно пов’язані з якимось закладом, та мало людей, які можуть пишатися тим, що в стінах альма-матер виросли від студента до директора, не обминаючи жодної сходинки. Анатолій Артемович був саме такою людиною. «Індустрія» – для нього не просто слово, це – спосіб життя. Він знав про технікум усе: історію, славетних випускників, ветеранів, радів успіхам і переймався негараздами усіх, хто причетний до навчального закладу.
Своє життя з технікумом Анатолій Артемович пов’язав далекого 1961 року, коли став студентом спеціальності «Відкрита розробка вугільних і нерудних родовищ». 1965 року отримав диплом і за розподілом працював на підприємствах Хмельниччини, але вже 1969 року повернувся до «Індустрії», щоб ніколи з нею не розлучатися. За 40 років пройшов шлях від викладача фахових геологічних дисциплін до директора, тож, як ніхто інший, знав усі ланки роботи. За час його керівництва у технікумі відкрито нові спеціальності, проведено капремонт головного корпусу, створено групу з розробки держстандартів освіти спеціальності «Обробка природного каменю».
З ініціативи Анатолія Артемовича в технікумі запроваджено герб, прапор, гімн і друкований засіб масової інформації – газету «Індустрія», які перейшли у спадок коледжу. 2005 року до 60-річчя з дня заснування закладу Чорний разом із колективом однодумців написав «Літопис Кам’янець-Подільського індустріального технікуму». Нічого такого тоді в регіоні серед вишів І-ІІ рівнів акредитації не було. Справжньою окрасою «Індустрії» є музей мінералогії, створений за його підтримки, в якому зібрано чималу колекцію рідкісних мінералів (з ініціативи педколективу нині це музей ім.Анатолія Чорного).
Тривалий час Анатолій Артемович був у Хмельницькій області заступником голови ради директорів вишів І-ІІ рівнів акредитації, виступав із доповідями, ділився досвідом і надавав практичну допомогу молодим педагогам, був членом проектно-технічного бюро з розробки технічних проектів, був делегатом ІІ з’їзду працівників освіти України та багатьох міжнародних конференцій і форумів, 2004 року став дійсним членом громадської організації «Українська академія наук», його ім’я занесли до «Книги найкращих науково-педагогічних працівників ВНЗ України». Результатом невтомної праці стали нагороди: «Відмінник освіти України», заслужений працівник освіти України, Почесна грамота Верховної Ради України за особливі заслуги перед українським народом, найвища відзнака Кам’янця-Подільського – «Честь і шана».
Усе життя Анатолій Чорний не розлучався зі спортом. Брав активну участь у змаганнях із волейболу, був кандидатом у майстри спорту з настільного тенісу, став одним із засновників турніру пам’яті Юрія Покотильського – колишнього керівника фізичного виховання в технікумі, який багато зробив для спортивної слави «Індустрії».
Шкода, що Анатолій Артемович передчасно відійшов у світ вічного спочинку. Однак залишив по собі хороші спогади, багато плідних справ і починань. Приємно, що сьогодні коледж – престижний освітній центр Поділля. Він готує кваліфікованих фахівців для різних сфер народного господарства, національно свідомих громадян, інтелектуальних і духовно гармонійних особистостей з міцними теоретичними знаннями, практичними навичками, морально-естетичними цінностями, які сміливо й упевнено відкривають для себе нові горизонти професійної діяльності.
Світла пам’ять Вам, Анатолію Артемовичу! Хай земля Вам буде пухом!
Михайло НЕДОШИТКО, директор індустріального коледжу та педколектив.