Четвер, 28 Березня 2024 р.
2 Вересня 2016

ЩЕ ОДНА ПІЧ – ЩЕ ОДНА СЕНСАЦІЯ!

Чергову сенсацію розкопали минулого тижня кам’янецькі археологи на Польському ринку – добре збережену піч першої половини XVIII ст. Різного роду й давності печі стали справжнім «хітом» археологічного сезону-2016.

На фото зі сторінки експедиції у Facebook: 1. Дім XVIII ст.  2. Мощення площі Ринок 1760 рр. 3. Скупчення обмазки від споруди трипільської культури. 4. Частина підземного приміщення з піччю XVIII ст.

Після знахідки в сусідньому розкопі трипільської ливарні археологи були налаштовані на нові трипільські знахідки, адже загальновідомо, що в центральній частині Польського ринку ніколи не було будинків. Перший сюрприз спіткав учасників архітектурно-археологічної експедиції буквально з перших помахів лопати – давнє мощення площі, виконане великими квадратними кам’яними плитками. Вивчення історичних джерел дало змогу досить точно його датувати – 1760-ті роки. Більше того, з’ясувалося, що це – найдавніше мощення в Україні!

– У Чернівцях найдавніше знайдене мощення датується першою половиною ХІХ століття, – відзначає керівник експедиції, кандидат історичних наук Павло НЕЧИТАЙЛО. – У Львові всі середньовічні мощення, які розкривали наші колеги, були дерев’яними, а перша писемна згадка про кам’яне мощення їхньої площі Ринок – це 1842 р. У Кам’янці ж маємо мощення, яке датується на 100 років раніше ніж львівське.

В одному місці мощення перетнула господарська яма, з якої археологи витягнули величезну кількість досить добре збережених керамічних люльок, типових для Кам’янця першої половини XVIII ст. Несподіванка чекала на дні цієї ями – 25 серпня там було виявлено гарно збережену піч, у якій знову ж таки знаходились старовинні люльки, а також декілька ще більш давніх монет. Зокрема, це динар періоду правління польського короля Владислава ІІІ Варненчика – 1434-1444 рр. Ще одна монета – це півгрош із низькопробного срібла XVI ст.

– Ця піч, що датується першою половиною XVIII ст., – без перебільшення, сенсаційна знахідка, що змінює наше уявлення про забудову площі, – підкреслює Павло Нечитайло. – Раніше вважалося, що жодних масивних кам’яних споруд на цій території Польського ринку не було, лише торгові ряди. Тут же ми бачимо споруду з піччю. Кому належав цей будинок, і для яких цілей він використовувався – сподіваюсь, невдовзі з’ясуємо.

А цими днями дослідники виявили розсип бісеру, що також відноситься до XVIII ст.

– Ми знайшли велику кількість намистинок. Частина з них – скляні, схожі на ті, що сьогодні використовують для бісероплетіння. Є також кістяні та бронзові намистинки, – розповідає старший науковий співробітник Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Ігор СТАРЕНЬКИЙ. – Бісеру не так багато, щоб можна було припустити якесь виробництво. Швидше за все, це могла бути прикраса чи оздоблена бісером річ, а може, набір якоїсь панночки для рукоділля. Також знайдено декілька фрагментів ювелірних прикрас.

Сліди трипільського житла в цьому розкопі теж виявлені, але воно наразі чекає, доки археологи закінчать дослідження насиченого цікавими знахідками шару XVIII ст.