ВІД ЄЗУЇТСЬКОЇ БУРСИ ДО БУДИНКУ ФАРЕНГОЛЬЦА

Будинок Фаренгольца, що не зберігся до нашого часу, разом із виходами, що ведуть у долину Смотрича, колись був окрасою панорами північно-західної частини Старого міста. Велика 4-поверхова споруда на краю скелі й романтичні кам’яні сходи – таку картину зберегли нам численні фотографії та поштові листівки кінця XIX – початку XX ст. Будинок Фаренгольца і кам’яні сходи з’явилися тільки у середині XIX ст. А що було на їхньому місці в давні часи?

На гравюрі Кипріяна Томашевича 1672-1692 рр. добре видно католицький фасад міста, який складався з цілої вервечки католицьких костелів і монастирів, які витягнулись уздовж скель. Серед них на «вулиці від замку понад скелею» (теперішня Кузнечна) розташовувався єзуїтський колегіум – навчальний заклад, створений орденом отців-єзуїтів. Навпроти нього, на протилежному боці вулиці, стояла бурса – гуртожиток для учнів колегіуму. Будинок колегіуму зберігся до нашого часу, а на місці бурси у XIX ст. постав будинок Фаренгольца.

Слово «бурса» походить із середньовічної латинської мови і означає «гаман» або «гаманець». Ця назва розповідає нам про давні традиції благодійництва, поширені в середньовіччі. Навчальні заклади та їхні учні, які часто походили з незаможних родин, потребували матеріальної підтримки з боку суспільства. Задля цього на двері колегіуму вішали «бурсу», тобто шкіряний гаман, куди громадяни-благодійники клали свою пожертву на розвиток освіти та допомогу учням. Пізніше назва гамана, тобто «бурса», була перенесена на навчальний заклад і гуртожиток для учнів.

У кам’янецькому єзуїтському колегіумі, як і в інших таких закладах, які створювалися монахами – домініканцями, кармелітами тощо, навчалися тільки хлопчики. У нижчих класах, а всього їх було шість, учили латинську мову, катехізис, арифметику, граматику, займалися музикою, вивчали поетику та риторику. У двох вищих класах викладали філософію, богослов’я, геометрію та астрономію.

Цікавою особливістю в таких закладах було застосування у навчанні шкільного театру, який вважався одним із засобів виховання. Театр мав допомагати учням оволодівати знаннями, розвивати акторське мистецтво, сприяв удосконаленню дикції тощо. На шкільній сцені ставилися трагедії та комедії. Театр вносив у навчання елемент гри, і воно ставало доступнішим та цікавішим. На вистави шкільних театрів запрошували мешканців міста.

Життя колегіуму та його учнів, як і життя Кам’янця, було перерване турецькою окупацією 1672-1699 рр., яка тривала 27 років. Будинок колегіуму турки перетворили на стайню, в якій стояли верблюди. А щодо бурси опис міста 1700 р. повідомляє: «спустошена кам’яна єзуїтська бурса».

Після звільнення міста будівлі колегіуму та бурси відновили, також було відновлене навчання. 1773 р. орден єзуїтів ліквідували. Їхнє майно перейшло в розпорядження едукаційної комісії (міністерство освіти того часу в Польщі). Згідно з описом міста 1789 р., у будинку бурси розмістився лазарет.

На початку XIX ст., вже за часів російської влади, будинки, що належали католицьким орденам, продають приватним особам. Був проданий і будинок бурси. Деякий час він належав Йосю Рабиновичу, який 1820 р. продав його купцю Мордку Лимонщику. Зберігся опис бурси того часу: «Будинок кам’яний із кам’яною огорожею, всередині огорожі є різні будівлі, а також кам’яний погріб». Із півночі був прохід, від якого починалися сходи, ймовірно, дерев’яні, які вели до Польської брами.

1850 р. Лимонщик продав колишню бурсу штабс-капітану Федору Карловичу Фаренгольцу, німцю за походженням. У 1850-1853 рр. Фаренгольц збудував на її місці 3-4-поверховий будинок, який використовувався як дохідний, тобто здавався під житлові квартири. 1850 р. коштом міста замість дерев’яних сходів збудували кам’яні, вони отримали в народі назву сходів Фаренгольца.

Крім головного, в садибі були ще два будинки: 2- і 3-поверховий. Під усіма трьома та північним двором розміщувалися кам’яні склепінчасті підвали, які, можливо, належали ще єзуїтській бурсі. У 2-поверховому будинку були торговельні приміщення. Два двори мали окремі входи з боку вулиці Кузнечної з дерев’яними воротами. Адреса садиби на той час: Кузнечна, 12-14.

Із цією садибою пов’язане ім’я відомого й шанованого в Кам’янці лікаря та громадського діяча Едмунда Федоровича Фаренгольца (1840-1912 рр.).

На початку 1920-х рр. радянська влада націоналізувала садибу Фаренгольців, незважаючи на заслуги, які родина мала перед містом. Її передали «Спілці народного харчування», потім – іншим установам. 1934 р. головний будинок садиби передали педінституту під гуртожиток для студентів. У роки війни 1941-1945 рр. будинки були зруйновані, руїни розібрали в повоєнний час.

Минулої зими на садибі Фаренгольца розпочалися розкопки, які, маємо надію, принесуть цікаві відкриття. А згодом, хто знає, може, з’явиться на цьому місці новий гарний будинок…

Галина ОСЕТРОВА, краєзнавець.