Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



СУБОТА, 23 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

17.10.2014

УСІХ ЗІБРАВ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ

Уже вчетверте до Кам’янця-Подільського на Всеукраїнську науково-практичну конференцію, яку традиційно проводить історичний музей-заповідник, завітали археологи та дослідники фортифікації з усієї України. Крім музею, співорганізаторами вченого зібрання стали інші місцеві організації, зацікавлені у вивченні минувшини. Це національний університет імені Івана Огієнка, НІАЗ «Кам’янець» і міська організація Національної спілки краєзнавців України. Серед організаторів бачимо і обласне управління культури, національностей і релігії.
Володимир АНТОНОВИЧЦього разу конференцію було приурочено до 180-ї річниці від дня народження видатного українського історика, археолога, археографа, етнографа, нумізмата й громадсько-політичного діяча Володимира Боніфатійовича Антоновича (1834-1908). До заснованої ним київської школи істориків належать зірки першої величини - Дмитро Багалій і Михайло Грушевський.
Славно потрудився Володимир Боніфатійович і на подільських теренах. Так, 1883 року він оглянув і обстежив рештки скельного печерного монастиря в Бакоті, звернув увагу на доцільність подальших розкопок в урочищі «Монастирисько» на Білій горі, на південно-східній околиці Бакоти. Того ж року Київська археологічна комісія, очолювана Антоновичем, обстежила скельні печери поблизу Нігина. Там знайдено рештки людських кістяків і знаряддя праці кам’яної доби. Улітку 1891 року разом із Михайлом Грушевським Володимир Антонович прибув до Кам’янця-Подільського. За дорученням Російської імператорської археологічної комісії Володимир Боніфатійович провів розкопки на місці руїн Бакотського монастиря. Тоді ж за заслуги в розвитку поділлєзнавства Антоновича обрали почесним членом Подільського історико-археологічного товариства. Чимало книг, археологічних матеріалів учений передав до Кам’янець-Подільського давньосховища, з якого виріс нинішній історичний музей-заповідник. Тож приурочення конференції до ювілею славного дослідника минувшини виглядає цілком умотивованим.
Пленарне засідання відбулося 8 жовтня в Картинній галереї. Його відкрив і далі вів директор музею Віктор Травінський. Від міської влади з вітальним словом виступив заступник міського голови Василь Сукач. Він, зокрема, поратував за всебічну підтримку наукових працівників. І разом із тим печально зазначив, що виділені понад три мільйони гривень на ремонт Нової Західної башти, яка три роки тому обвалилася, до Кам’янця так і не дійшли.
Центральною доповіддю пленарного засідання став виступ докторанта Київського національного університету Олександра Федькова, присвячений ювілярові. Олександр Миколайович підкреслив, що в жилах Володимира Антоновича не текло жодної краплини української крові - і все ж його з повним правом ми називаємо українцем за його величезний вклад у розвиток української справи та дослідження минувшини України.
Традиційною стала участь у конференції киянина, дослідника укріплень Максима Ющенка. Цього разу свою доповідь він присвятив детальному висвітленню Дністровського сектору Галицької лінії укріплень.
Про пізньосередньовічний меч із околиць Кам’янця-Подільського повідав завідувач одного з відділів музею Олександр Заремба. Цей меч, знайдений «чорними археологами» біля Шатави та вкритий великим шаром іржі, Олександрові Олександровичу дали на огляд усього на півгодини, тож його аналіз і пошук аналогів він зміг провести тільки за зовнішнім виглядом.
Про Чорнокозинецький замок доповідь зробив співробітник музею Дмитро Кондратюк, його своїм баченням цього питання доповнив ще один працівник музею Петро Болтанюк.
Після двогодинного пленарного засідання учасники конференції розділилися на чотири секції. Одна з них, що проводилася в Ратуші, була присвячена Антоновичу. Втім мова йшла не тільки про нього, але й про інших дослідників минувшини. Так, краєзнавець Мирослав Мошак свій виступ присвятив археологічній карті Кам’янця-Подільського, складеній Сергієм Шкурком. Інші три секції було присвячено давній археології, середньовічній археології та фортифікації.
На попередніх конференціях учасникам одразу ж вручали збірник матеріалів з усіма доповідями. Але з кожним роком інтерес до кам’янецького наукового форуму зростав, збірники товстішали (від 178 сторінок у першому до 266 у третьому, а цього року маємо рекордні 400 сторінок), тож підготовка та друк четвертого збірника затрималися. Але Віктор Травінський пообіцяв, що впродовж місяця матеріали конференції буде видано.
Того ж дня учасники наукового зібрання здійснили екскурсію об’єктами музею, а завершили насичений день теплим спілкуванням за вечерею в Старому замку.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку