П'ятница, 29 Березня 2024 р.
14 Липня 2017

ДОЛЯ СТАНІСЛАВА КАУНОВА

8 жовтня Кам’янець-Подільський відвідав письменник Станіслав Каунов. Зустріч відбулася в готелі «Рейкарц», а її організатором і модератором стала Лора Підгірна. Станіслав Якович народився 9 листопада 1925 року в Донецьку, тобто йому виповнився вже 91 рік. Познайомилися вони з Лорою в соціальній мережі «Facebook».

Станіслав Каунов у Кам’янці-Подільському

На долю Станіслава Яковича випали нелегкі випробування. Коли Сталін і Гітлер розв’язали війну, йому було 15 років.

У грудні 1942 року Станіслава насильно вивезли до Німеччини. Спочатку був Берлін, потім Дуйсбург. Станіслав освоїв німецьку мову, так що в Дуйсбургу говорили навіть про його берлінський акцент. У першій половині 1944 року він перейшов на нелегальне становище. За участь у диверсіях спільно із французами Станіслава заарештовано 1944 року в Ессені, відправлено у концтабір Бухенвальд. У складі смертників (100 чоловік) його відіслано в концтабір Ордруф, де на ув’язнених випробовувалася ядерна зброя Гітлера. Здійснив спільно з напарником втечу. Це єдина така втеча, враховуючи таємничість команди Ордруфу і його охорону.

Другий смертний вирок чекав на Станіслава під час арешту в Берліні. Правда, була можливість вибору: або підписатися на співпрацю, або отримати кулю в лоб. Він вибрав перше: Станіслава перекинули через лінію фронту в Східній Пруссії.

Далі був радянський фільтраційний табір, а потім п’ять років ГУЛАГу. Після звільнення (судимість знято) закінчив десять класів вечірньої школи із золотою медаллю. Станіслав навчався у Київському університеті, де здобув фах геофізика. Упродовж семи років брав участь у геофізичних експедиціях (Гірська Шорія, Рудний і Гірський Алтай).

1958 року став членом КПРС, виключено 1962 року. В Києві Станіслав Каунов із 1962 року. До виключення з партії числився в очній аспірантурі в Інституті геофізики АН УРСР. Після того, як заборонили захищати дисертацію, дозволили займатися електрозахистом підземних комунікацій від корозії. За три роки підготував скромну монографію щодо захисту підземних комунікацій від корозії та на її основі, екстерном, кандидатську дисертацію. При захисті в Баку її оцінили як докторську. Двічі захищався у ВАК, але звання так і не отримав. Змінив профіль занять. На новому терені Станіслав Якович отримав десяток авторських свідоцтв і патентів, одне з яких з економічним ефектом понад мільярд рублів.

На пенсії Станіслав Каунов із 1990 року. З 2004-го видав низку книжок, на основі однієї з них створено трисерійний документальний фільм «Я там був не по своїй волі».

2017 року в київському видавництві «Наш час» Станіслав Каунов видав накладом 500 примірників 936-сторінковий роман-реферат «Верующий в бога – ещё не Homo sapiens». Цей роман спільно з книжкою німецького філософа Фрідріха Ніцше «Антихристиянин. Прокляття християнству» розкриває згубний вплив християнства і, як наслідок, формування особистості, що вірить в Бога, як неприйнятну.

У Кам’янці-Подільському Станіслава Каунова супроводжував його син Тимофій.