Четвер, 25 Лютого 2021 р.
21 Липня 2017

ОРБІТА КРАЄЗНАВЦЯ

ЛЕГЕНДА ДОГАНЕВОЇ ДОЛИНИ

ЛЕГЕНДА ДОГАНЕВОЇ ДОЛИНИ

Легендами та переказами охоплена вся історія Поділля, її міст, містечок і сіл.

Із глибини століть доходять вони до сьогодення у вигляді трагічних історій, які довелося пережити давнім мешканцям нашого краю.

Бережанка нічим не відрізняється від інших сіл Чемеровецького району, можливо, тільки легендою, яка передається з уст в уста упродовж п’ятьох століть.

Йдеться у ній, як в один із осінніх днів мешканці Бережанки і навколишніх сіл (Чемерівці, Хропотова, Кугаївці) здригнулися від жахливої звістки. Ординці увірвалися на подільські землі зі сходу, вчинили жорстокі вбивства над християнами. Втікали всі:

і малі, і дорослі. Але нелюди наздоганяли нещасних у розлогій долині за селом і всіх повбивали. Загинули десятки, а, можливо,

і сотні людей. Згодом на місці кривавої розправи виріс курган, а долину прозвали Доганевою.

За даними вчителя історії Йосипа Івановича Протоцького (1907-1974), це жахливе побоїще відбулося 1482 року.

Про цю трагедію повідомляється і в дореволюційних «Працях Подільського єпархіального історико-статистичного комітету» історика-священика Юхима Сіцінського під редакцією історика-священика Миколи Яворовського (випуск сьомий, 1895 рік) у статті про Бережанку:

«На заході, в півтори версти від села Бережанка, розташований курган, що має в діаметрі сажень три. За народним переказом, тут поховані християни, яких у цьому місці наздогнали татари і вбили їх. Раніше, під час обходу полів хресним ходом на Зелені свята, здійснювали біля цього кургану панахиду. Нині курган розораний; при оранці трапляються людські кістки. Переказ про побоїще християн підтверджується ще і тим, що долина, яка розташована тепер же біля кургану, називається Доганева, причому назва ця походить від слова «доганяти».

Тепер на цьому місці встановлено пам’ятний знак у вигляді відновленої могили-кургану. На його вершині височіє триметровий металевий хрест із кам’яною табличкою. Діаметр самого кургану – 5 метрів, висота – 1 метр. Освячено його 21 вересня 2010 року в день християнського свята – Різдва Пресвятої Богородиці. На табличці можна прочитати такі слова:

«В цьому кургані вічним сном сплять жителі сіл Хропотови, Бережанки та Кугаєвець, яких у 1482 році знищили монгольські ординці. Схилімо свої голови перед світлою пам’яттю предків…»

Сама таємнича долина на захід від села і старого цвинтаря витягнулася до одного кілометра при ширині 200 метрів і глибині понад 10 метрів. У полі, де вона закінчується, і встановлено пам’ятний знак, улітку долина густо вкривається різнотрав’ям. Трапляються кущі шипшини, інші дикорослі кущі та деревця. На дні у вологих місцях росте осика. Можна сказати, що тут природа, історія, далеке минуле і сучасність тісно переплелися одне з одним.

Багато століть минуло з тих далеких подій. Але пам’ять про безвинно вбитих християн житиме вічно.

ЗОСИН ДУБ

Зосин дуб – окраса лісового урочища Вал, яке розташоване на захід від села Кульчіївці. Тепер це вікове, могутнє та крислате дерево – справжній патріарх рослинного світу. Із цим деревом пов’язана цікава історія.

ЗОСИН ДУБ

Давно в одного пана була служниця на ім’я Зося, гарна та роботяща. Але одного дня сталося лихо. Пропали дорогоцінні панські коралі. Ніде не могли їх знайти. Підозра впала на служницю. Бідна Зося ніяк не могла довести свою невинність. Не знаходячи іншого виходу, вона повісилася. Поховали її у лісі, а біля могили посадили молодий дубок і сказали приблизно таке: коли вона винна, то дерево всохне, якщо ж не винна, то дуб ростиме вічно. Багато літ минуло з того часу, а дуб живе і донині, могутній красень.

Дуже швидко виявилося, що Зося не винна. Якимось чином коралі попали в корито з водою, корова її випила, а коштовності проковтнула. Защеміло панське серце від несправедливості, але було вже пізно.

Інший переказ оповідає, що у цьому лісі чіпляється блуд. Тому старожили кажуть, щоб блуд пройшов, то обов’язково треба під Зосин дуб покласти гілочку – тоді блуду не буде.

Юрій СОРОЧАН, 

член Кам’янець-Подільської міської організації

Національної спілки краєзнавців України.