ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
(Продовження. Початок 10, 17 і 24 листопада)
Знайомимо і далі читачів із подільськими архітекторами, користуючись книжкою Гаврила Барановського «Ювілейний збірник відомостей про діяльність колишніх вихованців Інституту цивільних інженерів (Будівельного училища), 1842-1892», виданої 1892 року в Санкт-Петербурзі.
ВАСИЛЬ ПАВЛОВ
Цивільний інженер Василь Іванович Павлов народився 1852 року. До Будівельного училища в Санкт-Петербурзі вступив 1867 року. Василя Івановича випущено 1874 року архітекторським помічником із правом на чин XII класу та призначено на посаду вологодського молодшого інженера. Того ж року він вийшов у відставку.
1876 року Василя Павлова призначено повітовим інженером і архітектором у Сувалкський повіт Сувалкської губернії (нині Сувалки – місто на північному сході Польщі). 1879 року Василь Іванович витримав іспит на звання цивільного інженера. Він обіймав посади: з 1881 року – інженер і архітектор Островського повіту Ломжинської губернії (нині теж у складі Польщі), з 1883 року – молодший архітектор Мінської губернії, наступного року – на тій же посаді у Воронезькій губернії.
П’ять років (із 1886 року) Василь Павлов працював Подільським губернським архітектором. Обов’язки губернського інженера тоді виконував Дмитро Васильович Орєхов, про якого ми розповідали минулого номера, а молодшим інженером трудився теж відомий нам Іван Петрович Калашников (про нього ми розповідали позаминулого номера). Від 1891 року Василь Іванович працює губернським інженером відділення будівельної та дорожньої частини при Єнісейській губернській раді.
ВІКТОР КОНАКОТІН
Цивільний інженер Віктор Васильович Конакотін народився 1865 року. Він виховувався в Сергіївському реальному училищі, а потім, в 1882-1887 роках, в Інституті цивільних інженерів у Санкт-Петербурзі. Закінчивши курс із чином X класу, Віктора Васильовича зарахували до техніко-будівельного комітету, він був відряджений у будівельний відділ при управлінні іркутського генерал-губернатора. З 1890 року він працює молодшим інженером відділення у справах будівельної та дорожньої частини при Єнісейській губернській раді.
Як свідчить адрес-календар Російської імперії за 1895-1904 роки, Віктор Васильович майже десять років був Подільським губернським архітектором. Губернським інженером тоді був Іван Петрович Калашников.
Якщо адрес-календарі Російської імперії та Гаврило Барановський в ювілейному збірни-ку подають прізвище архітек-тора через О: Конакотін, то Подільський адрес-календар на 1895 рік, укладений Віктором Гульдманом, подає це прізвище через А: Канакотін. Цій же традиції слідує і туристичний путівник «Кам’янець-Подільський», виданий у Львові видавництвом «Центр Європи» під науковим редагуванням Ольги Пламеницької.
Зі споруд, до яких причетний Віктор Конакотін, відомі дві. По-перше, це Кам’янець-Подільське відділення Державного банку Російської імперії, розташоване відразу за Новопланівсь-ким мостом і побудоване у 1896-1901 роках. Проект виконав Іван Калашников, а будівельні роботи виконувались під керівництвом Віктора Конакотіна. По-друге, на розі сучасних вулиць Шевченка і Соборної у 1897-1901 роках зведено будинок Кам’янець-Подільської міської управи (тепер тут міститься коледж будівництва, архітектури та дизайну). Спорудженням будинку знову керував Віктор Конакотін.
КОСТЯНТИН ТОКМАКОВ
Цивільний інженер Костянтин Іванович Токмаков народився 1846 року. Виховувався в Будівельному училищі у 1868-1874 роках. Після закінчення курсу з правом на чин X класу його призначено молодшим інженером у Ковенське губернське будівельне відділення, а потім, 1880 року, молодшим архітектором у Подільській губернії. Прослужив тут три роки, далі – переведено на таку ж посаду в Псковську губернію. 1886 року Костянтин Іванович вийшов у відставку.
ОЛЕКСАНДР ПЕРНІЦ
Цивільний інженер Олександр Володимирович Перніц народився 1854 року в Санкт-Петербурзі. Виховувався в Кронштадтській гімназії і, після закінчення курсу, 1872 року вступив до Будівельного училища, звідки його випущено 1878 року за першим розрядом. Рік по тому Олександр Володимирович зарахований до Міністерства внутрішніх справ і, крім того, займав приватну посаду помічника архітектора з перебудови будинку губернатора для католицької семінарії в Санкт-Петербурзі. То-го ж року відряджений у місто Оренбург для відновлення винищених пожежею будівель, а в кінці того ж року призначений молодшим інженером у Подільське губернське правління, де і прослужив до 1886 року. За цей час Олександр Володимирович займався переважно ремонтом будівель, доріг і мостів, а також побудував п’ять дерев’яних і кам’яних церков та кілька приватних будинків у місті Кам’янці-Подільському. Він, зокрема, працюючи в 1879-1886 роках у Подільській губернії, побудував дерев’яний міст із дамбами, до 150 сажнів завдовжки, в містечку Криве Озеро Балтського повіту, кам’яний будинок пана Зайончевського в Кам’янці-Подільському.
1886 року Олександра Володимировича призначено молодшим архітектором у місто Владимир Владимирської губернії, де, крім служби, займався ремонтними роботами і деякими перебудовами (будівля жіночої гімназії і будинок для душевно хворих). 1888 року відкликано на посаду губернського архітектора в Уфу.
ОЛЕКСІЙ КАЗАКОВ
Цивільний інженер Олексій Олексійович Казаков народився 1840 року. Вступив до Будівельного училища в Санкт-Петербурзі 1856 року. Закінчивши курс 1864 року з чином колезького секретаря, був призначе-ний архітекторським помічни-ком в Ярославську губернську будівельну та дорожню комісію. 1865 року, за перетворенням комісії, залишився за штатом. Його зарахували до техніко-будівельного комітету Міністерства внутрішніх справ. Наступного року Олексія Олексійовича призначили молодшим інженером, а 1876 року – молодшим архітектором будівельного відділення Подільського губернського правління.
1871 року Олексія Олексійовича переведено архітектором у будівельну та дорожню комісію в Томськ, де 1874 року він помер у віці 34 років.
Далі буде.