ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
(Продовження. Початок 10, 17, 24 листопада, 1, 8 і 15 грудня)
Знайомимо і далі читачів з подільськими архітекторами, користуючись книжкою Гаврила Барановського «Ювілейний збірник відомостей про діяльність колишніх вихованців Інституту цивільних інженерів (Будівельного училища), 1842-1892», виданої 1892 року в Санкт-Петербурзі.
ВАСИЛЬ БОКОВ
Цивільний інженер Василь Логінович Боков народився 1855 року. Початкову освіту здобув у Гатчинському Миколаївському сирітському інституті. В Інститут цивільних інженерів у Санкт-Петербурзі вступив 1876 року та закінчив курс 1881 року. У травні того ж року Бокова призначено молодшим інженером у Вітебськ, а потім переведено до Харкова позаштатним техніком при будівельному відділенні, де він одночасно займав посаду земського техніка до 1884 року.
З цього року Василь Логінович був міським архітектором у Сумах Харківської губернії, молодшим інженером у Петрозаводську з 1886 року, а 1892 року він працює молодшим архітектором в Архангельському будівельному відділенні.
Василь Логінович побудував декілька мостів балочної системи в Харківській губернії; зробив капітальний ремонт кількох казенних будівель у Петрозаводську; там же побудував будинок начальника в’язниці. В Архангельській губернії за його проектами споруджено дві церкви.
1894 року Іван Калашников, який займав посаду молодшого інженера Подільського губернського правління, став подільським губернським інженером, а його місце в Кам’янці-Подільському зайняв Василь Боков. Проте Василь Логінович недовго працював тут молодшим інженером: адрес-календар Російської імперії показує його на цій посаді 1895 та 1896 року, а далі його сліди пропадають.
ОЛЕКСАНДР АНКУДИНОВ
Інженер-архітектор Олександр Григорович Анкудинов народився 1846 року. Початкову освіту здобув у Кронштадтському штурманському училищі. Звідси вступив до Будівельного училища в Санкт-Петербурзі та, при випуску 1867 року, отримав звання архітекторського помічника і право на чин X класу. У червні того ж року Олександра Григоровича призначено на службу в Міністерство внутрішніх справ у техніко-будівельний комітет, а в жовтні призначено молодшим інженером Могильовського губернського правління. Коли він служив тут, його підвищено до звання інженера-архітектора. 1874 року Олександр Григорович перейшов на посаду молодшого архітектора в Таврійську губернію (центр – місто Сімферополь).
1877 року його призначено подільським губернським архітектором. Олександр Анкудинов змінив на цій посаді Дмитра Орєхова, якого призначили виконувати обов’язки подільського губернського інженера. 1883 року губернським архітектором у Кам’янці-Подільському замість Олександра Анкудинова назначено Василя Сазонова. Після шести років перебування у Кам’янці-Подільському на важливій посаді слід Олександра Григоровича втрачено.
З будівель Олександра Анкудинова варто вказати на спорудження богоугодних закладів і божевільні з удосконаленою системою вентиляції в Кам’янці-Подільському.
ВАСИЛЬ КОРЖИНСЬКИЙ Цивільний інженер Василь Григорович Коржинський народився 1841 року. Початкову освіту здобув у Чернігівській гімназії. Він 1856 року вступив до Будівельного училища в Санкт-Петербурзі, де закінчив курс 1861 року за першим розрядом. Тоді ж його призначено на службу архітекторським помічником у Подільську будівельну та дорожню комісію. Потім був діловодом правління, а 1869 року Василя Григоровича призначено молодшим архітектором Подільської губернії. Рік по тому його зарахували до техніко-будівельного комітету Міністерства внутрішніх справ і відрядили в розпорядження Головного товариства Російських залізниць. Упродовж 14 років Василь Григорович був начальником дільниці Санкт-Петербурзько-Варшавської залізниці у справах ремонту колій та будівель. У 1884-1887 роках був вітебським архітектором. Потім Коржинського відряджено для побудови казарм кавалерійського глухівського полку. Споруда ця закінчена 1891 року. 1892 року Василь Григорович керує будівництвом казарм для 10-го саперного батальйону в місті Остроленка.
Військові споруди Коржинського такі. У 1887-1892 роках при будівництві кавалерійських казарм для 16-го драгунського глухівського полку: три кам’яні триповерхові ескадронні флігелі; офіцерський флігель; триповерхова будівля для навчальної та нестройової команди; двоповерхова будівля офіцерських зборів із гауптвахтою і канцелярією; двоповерхова кам’яна будівля лікарні; шість ескадронних стаєнь; ветеринарний лазарет; полкова лазня, пральня, пекарня; цейхгауз і обозний сарай; двоповерхова будівля майстерень; кам’яна церква на 500 осіб.
При будівництві казарм для 10-го саперного батальйону в місті Остроленка: батальйонний триповерховий флігель; два офіцерські флігелі; приймальний покій і гауптвахта; двоповерхова будівля майстерень; пекарня, лазня, кузня, конюшня та інше; служби, льохи, цейхгауз, обоз та інше.
Далі буде.
Олег БУДЗЕЙ.