НАВКОЛО ГРУШЕВСЬКОГО ТА ПЕТЛЮРИ
І обласна Вінниця, і обласний Хмельницький значно випереджають колишній губернський центр Кам’янець-Подільський, який усе більше скочується до рівня провінційного містечка. Зокрема, це стосується вшанування видатних постатей Української революції 1917-1921 рр. Так, меморіальну дошку Михайлові Грушевському відкрито у Хмельницькому, пам’ятник Симонові Петлюрі – у Вінниці, хоч саме Кам’янець на Поділлі, де двічі плідну діяльність проводив Михайло Сергійович, де понад сто днів провів Симон Васильович, заслуговують, передусім, на увічнення їхньої пам’яті. Натомість ми ніяк не можемо перейменувати вулицю Суворова.
Звичайно, Грушевський робив пересадки на залізничному вокзалі у Проскурові (нинішньому Хмельницькому), де йому 7 листопада 2017 р. встановлено пам’ятну таблицю. Але обидва рази, 1891 та 1919 року, він проводив значну роботу в Кам’янціПодільському.
Звичайно, і Вінниця була тимчасовою столицею Української Народної Республіки, але Кам’янець на Поділлі був нею безперервно аж п’ять місяців (із червня до листопада 1919 р.). Цікаво, що пам’ятник Петлюрі у Вінниці, відкритий 14 жовтня 2017 р., за основу взяв кам’янецьку фотографію Головного Отамана, де він сидить на лавочці.
Натомість у Кам’янціПодільському міська організація «Свободи» виступила з ініціативою надання Симонові Петлюрі звання «Почесний громадянин Кам’янцяПодільського» (посмертно). 10 січня 2018 р. комісія з питань нагородження більшістю голосів підтримала цю пропозицію. Тепер слово за депутатами. Мені здається, що це профанація постаті Симона Васильовича. Чому ж тоді не надати звання почесного громадянина міста князям Олександрові та Юрієві Коріатовичам, захиснику фортеці Єжи Володиєвському, будівничому міста Янові де Вітте, невтомним дослідникам Кам’янця Юзефові Ролле та Юхимові Сіцінському і ще багатьом кам’янчанам (Тадеєві Ганицькому, В’ячеславові Розвадовському, Володимирові Гагенмейстеру, Іванові Огієнку, Микиті Годованцю та іншим достойникам). Я б різко голосував проти надання звання Симонові Петлюрі. І двома руками «за» встановлення пам’ятника та перейменування однієї з центральних вулиць на честь Головного Отамана.