ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
(Продовження. Початок 10, 17, 24 листопада, 1, 8, 15 і 22 грудня 2017 року)
Знайомимо і далі читачів із подільськими архітекторами. Правда, цього разу ми не скористуємося книжкою Гаврила Барановського «Ювілейний збірник відомостей про діяльність колишніх вихован-ців Інституту цивільних інженерів (Будівельного училища), 1842-1892», виданої 1892 року в Санкт-Петербурзі, бо цих навчальних закладів герой нашої розповіді не закінчував.
ОЛЕКСАНДР ПЕСКЕ
Як повідомляє адрес-календар Російської імперії за 1861 та 1862 роки, Олександр Іванович Песке був губернським архітектором Подільської губернії. На жаль, немає у нашому розпорядженні цих календарів за 1863-1864 роки. Адрес-календар Російської імперії за 1865 рік повідомляє, що Песке вже був губернським архітектором Пензенської губернії, а цю посаду в Подільській губернії займав Микола Іванович Бистров.
Завідувач відділу реставра-ції та реабілітації пам’яток Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» Анна Кулішова розповідає про історію будівництва Новопланівського мосту, важливу роль у спорудженні якого зіграв Олександр Песке. 1859 року губернська будівельна шляхова комісія двічі оголошувала конкурс із проведення торгів на підряд спорудження мосту кошторисною вартістю 71,2 тисячі рублів за проектом тодішнього губернського архітектора Миколи Карчевського (про нього газета розповідала 10 листопада 2017 року). Але майже всі під-рядники відмовилися взяти участь у конкурсі, вважаючи, що цієї суми не достатньо для зведення такої складної споруди. Зголосився взяти підряд на роботи з умовою внесення змін до проекту лише купець другої гільдії Іцко Аксельруд, який мав досвід ремонтних робіт на Замковому мості. Проте, у зв’язку з відмовою основних підрядників, подільська губернська будівельна шляхова комісія запросила до Кам’янця-Подільського інженера, штабс-капітана Кузмін-ського і доручила розробити удосконалений проект. Зазначимо, що основною перешкодою для виконання робіт, поряд із нестачею коштів, залишалася невизначеність із трасою майбутнього мосту. Після ретельного обстеження й вивчення міського ландшафту він розробив два проекти: перший – міст із кам’яними арками та водогоном, який мав постачати воду з Гунських криниць до міста, та другий – з дерев’яною підкісною системою. Вартість першого проекту складала 133,8 тисячі рублів, а другого – 99,3 тисячі рублів.
Невідомо, як довго б розглядалися ці проекти, якби на посаду нового губернського архітектора не було призначено Олександра Песке. Він вказав на низку негативних моментів у конструкції мосту та завищену ціну проекту. Песке сам розробив і запропонував для розгляду два нові проекти: перший – двоярусний міст з розпірними арками, вартістю 75,6 тисячі рублів, і другий – з кам’яними арками стрілчатої форми, вартістю 71,2 тисячі рублів.
Губернська будівельна шляхова комісія розглянула всі чотири проекти і направила їх на розгляд до Санкт-Петербурга. Після детального вивчення був вибраний проект, до якого були внесені деякі корективи. Нарешті, 1864 року підписано контракт на будівництво мосту з купцем другої гільдії Іцком Аксельрудом, інженером став капітан Яків Костенецький.
Як бачимо, Олександр Песке зіграв вирішальну роль у будівництві надто важливого для міста Новопланівського мосту. Деякі відомості про нього подано в «Збірнику матеріалів для історії Імператорської Санкт-Петербурзької академії мистецтв за сто років її існування», в третьому томі «Словника російських художників», виданому 1899 року в Санкт-Петербурзі, в 15-му томі «Великої енциклопедії» Сергія Южакова.
Отже, Олександр Іванович Песке народився 1810 року в Подільській губернії. Він – син
могилівського повітового архітектора, за віросповіданням – лютеранин.
Олександр навчався в Подільській гімназії у Вінниці (згодом відома як Кам’янець-Подільська чоловіча гімназія) та Харківському університеті. Далі студіював у Петербурзькій академії мистецтв: від 1832 року як «вільний слухач», 1833 року його переведено на державне утримання. Песке отримав медалі: 1834 року – другу срібну; 1835 року – першу срібну; 1836 року – другу золоту за «проект училища правознавства». 1836 року випущено з академії з атестатом першого ступеня.
Від 1836 року Песке – архітектор Петергофського палацового правління. У травні 1841 року йому надано звання «призначеного», а в грудні того ж року – звання академіка за «проект Імператорського ліцею на 250 осіб».
1843 року Олександра Івановича направлено до Казані в будівельну комісію з відновлення міста після пожежі 1842 року.
У 1846-1856 роках він працював у Казані міським архітектором, 1855 року розробив проект костелу в цьому місті.
У 1857-1860 роках Песке був губернським архітектором Волинської губернії. Далі його призначено на посаду подільського губернського архітектора, де він розробив проект Новопланівського мосту в Кам’янці-Подільському. Потім працював губернським архітектором у Пензенській губернії.
Будучи обласним архітектором Бессарабської області (у 1868-1876 роках), Песке, крім нагляду в повітових містах Бессарабії за виконаними молодшими техніками роботами (із перевіркою кошторисів і технічних розрахунків по них), брав участь ще в облаштуванні Кишинівського окружного суду. 1871 року опублікував у Кишиневі накладом 400 примірників працю «Про стиль і характер ассирійських художніх творів, знову відкритих в околицях Могуля, Хорзабада та Куюнджика на лівому березі Тигра».
Песке – автор проектів споруд у руслі пізнього російського класицизму та романтизму. Крім архітектури, досяг успіху в пейзажному живопису (був учнем Максима Воробйова).
Рік смерті Олександра Івановича невідомий.
Далі буде.