ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
(Продовження. Початок 10, 17, 24 листопада, 1, 8, 15, 22 грудня 2017 року, 19 січня 2018 року)
Знайомимо і далі читачів із подільськими архітекторами, користуючись книжкою Гаврила Барановського «Ювілейний збірник відомостей про діяльність колишніх вихованців Інституту цивільних інженерів (Будівельного училища), 1842-1892», виданої 1892 року в Санкт-Петербурзі.
МИКОЛА БИСТРОВ
Як свідчить «Адрес-календар Російської імперії», Микола Іванович Бистров був губернським архітектором Подільської губернії декілька років. Є відомості про цю високу посаду в довідниках за 1865-1868 роки. Попередником Миколи Бистрова на посаді губернського архітектора Подільської губернії був Олександр Песке, який розробив проект Новопланівського мосту, а наступником став Дмитро Орєхов, який вів нагляд за роботами при будівництві нового приміщення Маріїнської гімназії на Новому плані.
На жаль, відомостей про діяльність Миколи Івановича в Подільській губернії ми не маємо. Знаємо тільки, що під час роботи у цій губернії він у табелі про ранги зріс від надвірного до колезького радника (тобто, із сьомого до шостого класу, а всіх класів було чотирнадцять).
Мало відомостей про Бистрова подає і «Ювілейний збірник…» Гаврила Барановського. З нього довідуємося, що цивільний інженер Микола Іванович Бистров народився 1821 року. У 1839-1844 роках він навчався в Будівельному училищі в Санкт-Петербурзі, звідки вийшов на службу з чином дванадцятого класу та виконував обов’язки губернського архітектора в Пензенській губернській будівельній і шляховій комісії. Оце й усе.
Справді, в «Адрес-календарі Російської імперії» за 1846 рік маємо відомості, що виконує обов’язки архітектора в Пензенській губернській будівельній комісії Микола Бистров – чиновник дванадцятого класу. В «Адрес-календарі» за 1847 рік він уже повноправний архітектор у цій же губернії. 1850 року Бистров, як свідчить «Адрес-календар», уже чиновник десятого класу – колезький секретар. Через три роки чергове підвищення до дев’ятого класу – титулярного радника. 1857 року Бистров уже колезький асесор – чиновник восьмого класу. 1861 бачимо його в тій же Пензенській губернії вже надвірним радником. Далі відбувся його перехід на ту ж посаду губернського архітектора в Подільську губернію.
Далі, з 1869 року, як свідчить «Адрес-календар Російської імперії», Микола Бистров перебуває при Міністерстві внутріш-ніх справ. 1871 року він повертається на посаду губернського архітектора в Петроковську губернію Царства Польського (Петроков нині місто Пйотркув Трибунальський у Польщі). Останній раз на цій посаді він згадується в «Адрес-календарі» за 1874 рік.
ЕДМУНД МІКВІЦ
«Ювілейний збірник…» Гаврила Барановського подає скупі відомості й про Едмунда Міквіца (у біографічному довіднику Володимира Тимофієнка «Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть» прізвище архітектора подано як Миквиць). Архітектор народився 1819 року. У березні 1843 року він вступив до Будівельного училища в Санкт-Петербурзі, а вже в листопаді того ж року закінчив навчання, отримав чин чотирнадцятого класу і призначений на службу архітекторським помічником у Подільську будівельну та шляхову комісію. Це усі відомості.
Може виникнути запитання: чому Міквіц так мало вчився в Будівельному училищі? Ви-
являється, що він до того вчився в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Міквіц був вільним слухачем, 10 (22) травня 1841 року заслужив срібну медаль другої вартості, мав звання некласного художника.
«Адрес-календар Російської імперії» подає архітектора як Едмунда Дмитровича фон Міквіца. Згодом він стає архітектором для виконання робіт у Подільській будівельній та шляховій комісії (про цю посаду Міквіца є записи в довідниках за 1854-1861 роки). У 1844-1859 роках губернським архітектором Подільської губернії працював Микола Карчевський. Він, як свідчить четвертий том «Пам’яток містобудування та архітектури Української РСР», виданий 1968 року, 1858 року розробив проект лікарні в Кам’янці-Подільському, а 1862 року доопрацював цей проект Едмунд Дмитрович (лікарню збудовано в 1864-1887 роках).
У короткому словнику Сергія Волкова «Найвище чиновництво Російської імперії», виданого 2016 року, є відомості про Віктора Едмундовича фон Міквіца. Це, очевидно, син архітектора Едмунда Міквіца. Народився
Віктор Едмундович 1860 року. Можна припустити, що це сталося в Кам’янці-Подільському. Із 1906 року він дійсний статський радник (високий четвертий клас у «Табелі про ранги»), служив начальником акцизного управління у Могильовській губернії.
Далі буде.