Понеділок, 21 Жовтня 2019 р.
5 Квітня 2019

РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ІНШІ ПОРЖЕЦЬКІ

У минулому числі «Подолянина» ми почали розповідати про родовід україн­ського поета Миколи Бажана (1904-1983), який, як відомо, з’явився на світ у Кам’янці-Подільському. Наш матеріал було побудовано на знахідках у Центральному державному історичному архіві Санкт-Петербурга.

Також ми висвітлили життєпис поетового діда по лінії матері – Аркадія Костянтиновича Поржецького. Сьогодні продовжимо наші дослідження.

КАМ’ЯНЕЦЬКІ АДРЕСИ ДІДА АРКАДІЯ

Микола ТеодоровичПро те, де мешкав Аркадій Поржецький, ми можемо довідатися з невеличкої книжки «Адреси посадових осіб, урядових установ і приватних фірм, що розташовані в місті Кам’янці-Подільському», друкувати яку дозволено третього січня (звісно, що за старим стилем) 1891 року. Колезький асесор Аркадій Костянтинович Поржецький, який працював тоді столоначальником у Подільській казенній палаті, винаймав квартиру в пані Звиногродської в Старому місті на вулиці Вір­менській.

Такий же довідник було видано й на­ступного року: дозвіл на його друк дано

27 квітня 1892 року. Колезький радник (цілком можливо, що у книжці 1891 року помилково вказали його ранг – колезький асесор) Аркадій Костянтинович Поржецький, як і раніше, працював столоначальником у Подільській казенній палаті. Та й мешкав він за старою адресою: в будинку пані Звиногродської на вулиці Вірменській. Правда, цього разу довідник йде далі й вказує номер будинку пані Звиногродської – 22.

Потім довідники Подільської губернії видавалися без адрес чиновників. Ви­няток становить тільки «Пам’ятна книжка Подільської губернії», яка побачила світ 1911 року. Колезький радник (ранг незмінний два десятиліття) Аркадій Костянтинович Поржецький тепер працює ка­сиром першого розряду в Подільській скарбниці (казначействі) та, як і раніше, винаймає квартиру. Тепер адреса діда Бажана така: будинок пані Ігнатович-­Вронської на Другій Петербурзькій вулиці на Новому плані. Нині це єдина вулиця Лесі Українки, яка об’єднала колишні Першу та Другу Петербурзькі.

Вказує також цей довідник адресу місця роботи Аркадія Поржецького: Соборна, 3. Нині це вулиця Татарська в Старому місті. Повторює цю адресу Подільської скарбниці виданий через два роки довідник «Весь Південно-Західний край».

РІДНИЙ БРАТ АРКАДІЯ

Про рідного брата Аркадія Поржецького, лікаря, розповідає сестра Миколи Бажана – Алла, підкреслює його вплив на поета. На жаль, Алла Платонівна не вказує імені цього родича.

Це ж повторює, теж не називаючи імені, доктор філологічних наук Наталія Костенко у монографії «Микола Бажан. Життя. Творчість. Особливості віршостилістики» (Київ, 2004). Вона пише: «Романтичною постаттю був дід, материн дядько, про якого в родині розповідали легенди. Людина неабияких знань і феноменальної пам’яті, лікар за фахом, котрий певний час працював із знаменитим хірургом Миколою Пироговим, учасник національно-визвольного повстання у Варшаві, він після смерті не­виліковно хворої коханої дружини оселився у тихому, провінційному містечку Літині на Вінниччині, кинув свої професійні заняття і цілком присвятив себе просвітницькій діяльності. Як свідчить сестра поета, Микола не раз казав, що він багато успадкував саме від цього свого діда».

На щастя, щороку в Російській імпе­рії видавався список усіх лікарів, яким була дозволена практика. Тож неважко було знайти лікаря Поржецького, по батькові Костянтиновича. В довідниках із 1861 до 1916 року ми бачимо лікаря Костян­тина Костянтиновича Поржецького. На­родився він 1834 року, медичну освіту здобув 1859 року. У довідниках із 1878 до 1916 року вказано його ранг – колезький радник, такий же, як у брата Арка­дія.

Спочатку Костянтин Поржецький був військовим лікарем. Із 1882 року позначення військового відомства зникає з даних про Костянтина Костянтиновича, у довіднику 1892 року його узагалі немає в списку. Наступного року його прізвище знов з’являється, але воно позначене зірочкою, що означає: дана особа не веде медичної практики та не перебуває на жодній посаді, що вимагає спеціальної медичної освіти. Місцем мешкання Костянтина Поржецького вказано повітове місто Літин Подільської губернії. Подільський адрес-календар на 1899 рік повідомляє, що Костянтин Костянтинович був гласним (по-сучасному, депутатом) Літинської міської думи.

Галина Аркадіївна Бажан, уроджена ПоржецькаЯк бачимо, Алла Бажан, згадуючи про брата свого діда (Костянтину Костянтино­вичу при народженні Алли було вже 77 ро­ків), була точною. Правда, останній раз Літин як місце мешкання Костянтина Пор­жецького фігурує 1909 року (Миколі Бажану виповнилося тоді п’ять років), а далі Костянтин Костянтинович жив поближче до Кам’янця-Подільського – у містечку Кузьмин Проскурівського повіту.

Де ж здобув медичну освіту Костянтин Поржецький? Напевно, це був імператорський університет святого Володимира, нині відомий як Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Справді, академічні списки всіх випуск­ників цього вишу, видані 1884 року до 50-річчя університету, свідчать, що 1859 року Костянтин Поржецький закінчив медичний факультет університету святого Володимира в Києві й удостоєний ступеня лікаря з відзнакою.

РОДИНА СВЯЩЕНИКІВ

Один із генеалогічних сайтів повідомив, що Костянтин Костянтинович Поржецький закінчив 1855 року Волинську духовну семінарію. Тож довелося продовжити пошук у «Волинських єпархіальних відомостях». У числі за 16 жовтня 1868 року я знайшов таку інформацію: вдова Анна Поржецька з села Чернелівка Старокостянтинівського повіту Волинської губернії (нині це село Красилівського району Хмельницької області) з 23 січня 1867 року отримує пенсію – 55 рублів на рік – у Старокостянтинівському повітовому казначействі. Її чоловіком був протоієрей Костянтин Поржецький.

У кожній єпархії був свій Юхим Сіцінський. Був такий і у Волинській єпархії.

Це Микола Теодорович, який описав усі села Волинської губернії. Ось що він написав у докладному нарисі про село Чернелівку Старокостянтинівського по­віту:

«Священнослужителями при церкві села Чернелівка були:

1) священик Василь Поржецький, помер 1789 року на 64-му році від народження;

2) син його священик Іоанн Васильович Поржецький, з 1790 року до 1834 року;

3) син Костянтин Іванович Поржецький, кандидат богослов’я Київської духовної академії (випущений 1829 року), був інспектором і вчителем у Приворотському духовному училищі Подільської губернії з 1829 року до 1834 року, а 1834 року був висвячений на священика в село Чернелівка. 1837 року був призначений благочинним. Цю посаду обіймав до кінця свого життя. 1852 року був переведений в Кременець настоятелем Богоявленської церкви (нині монастирської), a на його місце того ж 1852 року вступив настоятель Богоявленської Кременецької церкви священик Іоанн Боруцький, але 1855 року Іоанн Боруцький перейшов назад в місто Кременець, до Богоявленської церкви, a Костянтин Поржецький знову в село Чернелівка. 1861 року він возведений у сан протоієрея. У Чернелівці він був священиком із 1855 року до 1862 року, коли його перевели в місто Старокостянтинів – протоієреєм, настоятелем собору. 1863 року на його прохання він знову переміщений в село Чернелівка, де того ж 1863 року помер, потім із 1864 до 1865 року спо­стерігав парафію священик Даниїл Кона­хевич;

4) зять отця Костянтина Поржецького, священик Іоанн Ілліч Правосудович із 1865 до 1886 року, відрізнявся пастирським піклуванням про райське життя парафіяльного храму і про релігійно-моральний та матеріальний добробут парафіян, далі перейшов на іншу парафію».

Отже, Микола Теодорович подає дуже важливу інформацію. Від нього ми знаємо, що мати Миколи Бажана – Галина Аркадіївна Поржецька – походила зі священицької родини. Священиками були прапрапрадід українського поета Василь Пор­жецький, прапрадід Іоанн Поржецький, прадід Костянтин Поржецький. Дід Аркадій Поржецький та його рідний брат Костянтин вийшли зі священицького стану й обрали світські професії. Знаємо також прабабусю Миколи Платоновича, дружину отця Костянтина – Анну Поржецьку.

ДЕВ’ЯТЬ ВИПУСКНИКІВ СЕМІНАРІЇ

Платон Артемович Бажан із сином МиколоюМикола Теодорович 1901 року в По­чаєві видав книгу про Волинську духов­-ну семінарію, де детально виклав її історію та подав відомості про всіх її випуск­ників із 1796 до 1900 року. Серед них є і семеро Поржецьких – родичів Миколи

Бажана. Перед іменем кожного вказано місце випускника в розрядному списку:

«Випуск чотирнадцятий 1814 року. 1. Олександр Поржецький, 25 років, вступив 5 листопада 1801 року, син священика села Чернелівка Старокостянтинівського повіту Іоанна Поржецького. Звільнено 16 серпня під священство. Атестації студентів богослов’я за цей (1814) рік зроблені власною рукою ректора семінарії і професора богослов’я архі­мандрита Ієроніма.

Випуск шістнадцятий 1816 року. 7. Євстафій Поржецький, 24 роки, вступив 23 вересня 1803 року, син священика села Черне­-лівка Старокостянтинівського повіту Іоанна Поржецького. Звільнено 7 січня в світське звання.

Випуск вісімнадцятий 1819 року. Перший розряд. 11. Іларіон Поржецький, 20 років, син священика села Чернелівка Старокостянтинівського повіту Іоанна Поржецького. Здіб­ностей хороших, старанність й успіхи дуже хороші, поведінка чесна. Вступив до Київської духовної академії і закінчив її 1823 року молодшим кандидатом.

Випуск двадцять перший 1825 року. Перший розряд. 2. Костянтин Поржецький, 22 роки, син священика села Чернелівка Старо­костянтинівського повіту Іоанна Поржецького, здібностей дуже хороших, старанності неослабної, успіхів дуже хороших, поведінки зразково чесної. Вступив до Київської духовної академії і закінчив її 1829 року молодшим кандидатом. (Далі викладено те ж, що і в нарисі про Чернелівку). Помер в селі Чернелівка 1863 року.

Випуск тридцять четвертий 1851 року. Перше відділення. Другий розряд. 19. Юліан Поржецький, 24 роки, син священика містечка Чуднова Житомирського повіту Олександра Поржецького. Поведінки чесної, здібностей хороших, старанності постійної. З 27 березня 1854 року священик Благовіщенської церкви містечка Сатанова Проскурівського повіту Подільської губернії.

Випуск тридцять п’ятий 1853 року. Друге відділення. Другий розряд. 49. Кипріян Поржецький, 26 років, син священика містечка Чуднова Житомирського повіту Олександра Поржецького. Здібностей досить хороших, старанності неослабної, успіхів порядних, поведінки хорошої.

Випуск тридцять шостий 1855 року. Друге відділення. Другий розряд. 52. Костянтин Пор­жецький, 21 рік, вступив 1 вересня 1849 року, син священика Богоявленської церкви

міста Кременця Костянтина Поржецького. Здібностей, успіхів і поведінки досить хороших, старанності постійно ревної. Вступив до Київського університету святого Володимира».

Останній запис стосується лікаря Костянтина Поржецького, рідного брата Аркадія Поржецького – діда Миколи Бажана.

В Іоанна Поржецького, прапрадіда українського поета, крім Костянтина Івановича (Іоанновича) Поржецького (ви­пускника 1825 року) – прадіда Миколи Бажана – були ще брати Олександр, Євстафій та Іларіон (випускники відповідно 1814, 1816 та 1819 років). Олександр розщедрився на двох випускників семіна­рії – Юліана та Кипріяна (випускники відповідно 1851 та 1853 року), Костянтин – на одного, теж Костянтина (випускника 1855 року).

Закінчили Волинську семінарію та­кож уже згадуваний зять отця Костянтина Поржецького – Іван Правосудович та його син – теж Іван Правосудович. Ми­кола Теодорович наводить дані й про них:

«Випуск сороковий 1863 року. Перше відділення. Другий розряд. 49. Іван Правосудович, 25 років, вступив у вересні 1855 року, син священика села Вербче Рівненського повіту Іллі Правосудовича. Старанності достатньої, здібностей досить хороших, успіхів і поведінки хорошої.

Випуск шістдесят восьмий 1896 року. Другий розряд. 40. Іван Правосудович, народився 20 листопада 1874 року, з Кременецького училища вступив у серпні 1889 року, син священика села Севрук Старокостянтинівського повіту Іоанна Правосудовича».

Є також детальні некрологи про ви­пускників Волинської духовної семінарії Іларіона та Юліана Поржецьких, але про їхню долю розповімо наступного разу.