СУЧАСНИК ШЕВЧЕНКА

У Кам’янці-Подільському в 1920-ті роки проживав 80-річний Мартин Данилович Васьковський, який, будучи ще юнаком, зустрічався з Тарасом Шевченком.

Ці зустрічі припали на 1859 р., коли Тарас Григорович приїжджав до України з наміром тут одружитись і поселитись біля Дніпра. Мріям поета, однак, не судилося здійснитись, і він повернувся до Санкт-Петербурга. Мартин Васьковський тоді проживав у Корсуні та служив кур’єром на поштовій станції містечка Шпола Звенигородського повіту Київської губернії. Йому часто доводилось привозити пошту до Шевченка, котрий охоче з ним спілкувався і завжди давав йому гостинця.

Пізніше Васьковський працював службовцем пошти й телеграфу, але згодом з цієї посади його звільнили як «спільника колишнього революціонера» (мається на увазі Тараса Шевченка). Мартин Данилович, у зв’язку із цим, опинився у дуже скрутному матеріальному стані й поїхав до Петербурга, «шукаючи правди». Врешті-решт йому вдалось отримати документ, в якому містився дозвіл служити йому «де захоче». Васьковський протягом усього життя пильно зберігав книгу «Гандзя», яку власноруч з дарчим надписом подарував йому Шевченко.

 При радянській владі Мартин Данилович спочатку працював у міліції, а 1922 р. вийшов на пенсію. Він отримував допомогу від Кам’янецького окружного виконкому, разом із донькою працював на власному городі, час від часу виступав перед учнями міста та громадськістю, ділячись спогадами про зустрічі з Шевченком.

Валерій НЕСТЕРЕНКО.