ПЕТРОПАВЛІВСЬКА ЦЕРКВА ОНОВИЛАСЯ
700-літня подільська святиня – автентична Петропавлівська церква – нарешті отримала нове духовне обличчя. Цю радісну новину сповістив протоієрей, військовий капелан, благочинний Кам’янець-Подільського району отець Олександр ЦІСАР, який здійснює богослужіння у цьому храмі вже 11 років:
– Ожила моя Петропавлівська церква, вдихнула на повні груди.
Господи, скільки я пережив, але завдяки Божій підтримці, допомозі міської влади, небайдужих жителів Кам’янеччини вдалося завершити ремонтно-реставраційні роботи.
Сьогодні, згадуючи нелегкий шлях, безсонні ночі, 3-місячні хвилювання, отець Олександр не стримує емоцій і безмежно дякує людям, без яких не вдалося би втілити в життя все заплановане.
– Неабияк підтримали нас народний депутат VII-VIII скликань Володимир Мельниченко, міський голова Михайло Сімашкевич, керуюча справами виконкому міськради Яна Мельничук і депутатський корпус, які виділили з міського бюджету майже 200 тисяч гривень. Саме завдяки цим коштам і вдалося розпочати роботи. З усіма офіційними дозволами неабияк допоміг директор НІАЗу «Кам’янець» Василь Фенцур, – розповідає Олександр Цісар. – Відновленням кам’яних контрафорсів і тинькуванням займалося підприємство «Гермес-С». Його директор Микола Сосула не лише взяв на себе відповідальність за роботи, а й надав власні кошти.
Моє звернення в соцмережах до громади теж принесло плоди – люди пожертували 22 тисячі гривень, решту додав я – і за 36 тисяч вдалося виконати ремонт всередині: підшпаклювали стіни, промалювали все і облаштували систему внутрішньої вентиляції.
Моя родина та вся громада церкви, благодійники надали кошти, будматеріали і робочі руки, за які збудували кам’яний паркан з освітленням навколо храму. На це знадобилося 130 тисяч гривень. Це збереже стіни від води, що постійно стікала зверху на церковне подвір’я.
Щира подяка директору підприємства «Гіпсовик» Володимиру Постовому і його заступнику Івану Атаману, підприємцю Анатолію Зелениці, парафіянам Костянтину Машталєру, Олександру Олійнику, Вадиму Довгому, Олегу Татарину і парафіянину Дмитру, який самостійно пофарбував купол, сім’ї Безродних – Ігорю та Олені, які придбали для церкви водостічну систему на суму понад 60 тисяч гривень. Ще одна родина – Боднарі Сергій та Ольга – посприяли, аби на церковному подвір’ї з’явилися вода і каналізація. Активно допомагали із будівництвом військовослужбовці 201 Навчального центру (командир полковник Василь Світак), 48 інженерної бригади (командир полковник Олександр Река), Центру розмінування (начальник гарнізону, командир полковник Володимир Родіков).
Є чимало планів уже й на весну: тут буде зроблено відливи навколо будівлі та вмощено каменем двір.
До речі, церква святих апостолів Петра і Павла є найстарішою з усіх мурованих церков Кам’янця-Подільського. Її сміливо можна назвати духовною глибою Кам’янеччини. Саме від неї розійшлася по Хмельниччині Українська православна церква Київського патріархату. Саме тут, як стверджують отець Олександр та всі віряни, витає неймовірний дух благодаті, сюди на служби Божі приходять парафіяни з різних конфесій. Тут згадують полеглих захисників і щиро моляться за тих, хто відвойовує мирне небо над Україною.