Неділя, 03 Липня 2022 р.
6 Грудня 2019

ПЕТРОПАВЛІВСЬКА ЦЕРКВА ОНОВИЛАСЯ

700-літня подільська святиня – автентична Петропавлівська церква – нарешті отримала нове духовне обличчя. Цю радісну новину сповістив протоієрей, війсь­ковий капелан, благочинний Кам’янець-Подільського району отець Олександр ЦІСАР, який здійснює богослужіння у цьому храмі вже 11 років:

– Ожила моя Петропавлівська церква, вдихнула на повні груди.
Господи, скільки я пережив, але завдяки Божій підтримці, допомозі міської влади, небайдужих жителів Кам’янеччини вдалося завершити ремонтно-реставраційні роботи.
Сьогодні, згадуючи нелегкий шлях, безсонні ночі, 3-місячні хвилювання, отець Олександр не стримує емоцій і безмежно дякує людям, без яких не вдалося би втілити в життя все заплановане.
– Неабияк підтримали нас народний депутат VII-VIII скликань Володимир Мельниченко, міський голова Михайло Сімашкевич, керуюча справами виконкому міськради Яна Мельничук і депутатський корпус, які виділили з міського бюджету майже 200 тисяч гривень. Саме завдяки цим коштам і вдалося розпочати роботи. З усіма офіційними дозволами неабияк допоміг директор НІАЗу «Кам’янець» Василь Фенцур, – розповідає Олександр Цісар. – Відновленням кам’яних контрафорсів і тинькуванням займалося підприємство «Гермес-С». Його директор Микола Сосула не лише взяв на себе відповідальність за роботи, а й надав власні кошти.
Моє звернення в соцмережах до громади теж принесло плоди – люди пожертували 22 тисячі гривень, решту додав я – і за 36 тисяч вдалося виконати ремонт всередині: підшпаклювали стіни, промалювали все і облаштували систему внутрішньої вентиляції.
Моя родина та вся громада церкви, благодійники надали кошти, будматеріали і робочі руки, за які збудували кам’яний паркан з освітленням навколо храму. На це знадобилося 130 тисяч гривень. Це збереже стіни від води, що постійно стікала зверху на церковне подвір’я.
Щира подяка директору підприємства «Гіп­совик» Володимиру Постовому і його заступнику Івану Атаману, підприємцю Анатолію Зелениці, парафіянам Костянтину Машталєру, Олександру Олійнику, Вадиму Довгому, Олегу Татарину і парафіянину Дмитру, який самостійно пофарбував купол, сім’ї Безродних – Ігорю та Олені, які придбали для церкви водостічну систему на суму понад 60 тисяч гривень. Ще одна родина – Боднарі Сергій та Ольга – посприяли, аби на церковному подвір’ї з’явилися вода і каналізація. Активно допомагали із будівництвом військово­службовці 201 Навчального центру (командир полковник Василь Світак), 48 інженерної бригади (командир полковник Олександр Река), Цент­ру розмінування (начальник гарнізону, командир полковник Володимир Родіков).
Є чимало планів уже й на весну: тут буде зроб­лено відливи навколо будівлі та вмощено каменем двір.
До речі, церква святих апостолів Петра і Павла є найстарішою з усіх мурованих церков Кам’янця-Подільського. Її сміливо можна назвати духовною глибою Кам’янеччини. Саме від неї розійшлася по Хмельниччи­ні Українська православна церква Київсь­кого патріархату. Саме тут, як стверджують отець Олександр та всі віряни, витає неймовірний дух благодаті, сюди на служби Божі приходять парафіяни з різних конфесій. Тут згадують полеглих захисників і щиро моляться за тих, хто відвойовує мирне небо над Україною.