Субота, 08 Серпня 2020 р.
10 Січня 2020

НАШЕ ПРИДАНЕ ДІТЯМ І ВНУКАМ!

Одинадцять тисяч учених зі 153 країн світу написали звернення до всіх жителів планети із закликом схаменутися і вжити дієвих заходів із порятунку нашого дому – планети Земля. В ООН недавно виступила дівчина Грета Тунберг зі звинуваченням нас, дорослих, у тому, що ми руйнуємо планету, і їм уже не буде де жити.

Озирніться навколо, що ми зробили з нашим довкіллям!
Сміттям закидали все. Зайдеш у глибину лісу по гриби – там пластикова пляшка «півторачка». Ніби з літака її сюди закинули… Сходіть на Дністер відпочити, порибалити – весь берег загиджений банками, скляними і пластиковими пляшками, поліетиленовими торбочками. Лісосмуги біля автошляхів закидані мішками зі сміттям. Навколо сіл не організовані сміттєзвалища. А ми ж не донесемо сміття сотню метрів до звалища, кинемо біля дороги. Поліетиленові торбинки висять на деревах біля звалищ. Те саме і в місті. Можна торбу зі сміттям кинути в підвал багато­поверхівки, або ближче – на техповерсі зали­­шити, або біля залізничної колії викинути.
Ми вирубуємо ліси, щоб у нас була сауна на дровах, не підберемо на паливо засохлий горіх у лісосмузі, бо в ньому немає такої тепловіддачі – а спиляємо граб, дуб. Зріжемо ялинку, яка росла десять років, щоб постояла тиждень у хаті.
А спитайте на підприємствах міста, куди вони дівають гальванічні стоки – в загальну каналізацію, замість станцій хімічного очищення. А нафтові відходи – під паркан!
На планеті залишилося чотириста сірих китів, 20000 левів, 3000 тигрів. За даними німецьких учених, близько 70% комах, порівняно з вісімдесятими роками минулого століття, зникли. А де їм жити? Все розорано. В с.Врублівці місцеве агропідприємство всі вільні землі розорало, сільські пасовища. Брили землі вже на дорогу падають, між стовпів «змійкою» орють. А де жити зайцю? Де пташині гніздо звити? Бджолам уже нікуди літати! А садять що? Кукурудза, соняшник, соя, ріпак. І все це треба хімією кропити – дотравити останніх комах. Ми розуміємо, що нині без цих технологій ніяк! Не вернеш колгоспи з десятками людей на просапуванні кукурудзи! Але ми себе самознищуємо! За даними вчених, без бджіл людство проживе тільки чотири роки.
Ви горобців десь бачили? В місті немає, в селах обмаль.
П’ятдесят років тому нам у школі казали, що океан нас прогодує всіх. Три чверті ми вже з’їли. Акул ловимо, щоб із плавника зварити юшку!
ЩО РОБИТИ ВЖЕ ЗАРАЗ? В аптеці я не беру торбинок для однієї пластинки пігулок, як там дають, бо це такий сервіс. Кажу аптекарям, що я борюся з поліетиленовим сміттям, у мене є торба, є кишені.
Насамперед виховна робота в навчальних закладах. Дітям варто давати завдання з пошуку матеріалів щодо захисту нав­колишнього середовища і доповіді на уроках.
Коли я вчився у школі, ми садили дерева, прибирали біля шкіл, у нас були зелені патрулі. Сьогодні дітям, виявляється, не можна це робити. Вчителі самі виходять на прибирання! Маячня якась, хто таке в міністерствах придумав?!
В аптеках і магазинах потрібні гасла, як у банкоматі: не береш квитанції чи чека – бережеш ліс. Приходь зі своїми торбами, ні – поліетилену! Це впровадження на себе повинні взяти міські та сільськи ради. Забороняти одноразовий посуд, запальнички, серветки тощо. Передбачити великі штрафи за забруднення середовища, як у Сингапурі.
Люди, зареєстровані у центрах зайнятості, повинні бути задіяні в очищенні навколишнього середовища. Покарання за незначні злочини – прибирання, садіння дерев.
Комсомолу немає, піонерів немає. Молодіжні організації, придумайте флешмоб на природничу тему, щоб із нашого міста пішов по світу!
Ця тема не повинна сходити з газет і телебачення. У школах ознайомити дітей із виступом Грети Тунберг.
Через 10-15 років буде вже пізно. Свою планету запаскудили, тепер нам давай Марс!

Микола ЯБЛОНСЬКИЙ, кам’янчанин.