Вівторок, 29 Вересня 2020 р.
10 Квітня 2020

РАЙРАДА ІЗ НОВИМ ЗАСТУПНИКОМ

Лише одне питання вдалося розглянути де­путатам районної ради під час сесії, яка розпочалася 8 квітня. І стосувалося воно обрання заступника голови Кам’янець-Подільської райради. Із 26 присутніх обранців 24 віддали свої голоси за кандидатуру Петра МОСЕНДЗА.

Петро Петрович Мосендз– Колеги, дякую за довіру, я не підведу! – подякував новообраний заступник.
Петро Петрович народився 11 квітня 1969 р. в с.Врублівці. Здобув фах агронома в Заліщицькому радгоспі-технікумі. Трудову діяльність розпочав 1990 р. на посаді міліціонера патрульно-постової служби Кам’янець-Подільського міськвідділу міліції. У його службовому доробку служба в карному розшуку, ВПОЗ УБОЗ, посада начальника відділення податкової міліції Кам’янець-Подільської ОДПІ, начальника Кам’янець-Подільського, Садгірського та Шепетівського райвідділів міліції. У 2011-2013 рр. – начальник УБОЗ УМВСУ у Хмельницькій області.
У квітні 2013 р. звільнений з ОВС України за вислугою років. Із травня того ж року по березень 2020 р. працював у корпорації «Сварог Вест Груп» у департаменті служби безпеки.
А після кадрового питання ніби хтось зуро­чив депкорпус. Воно й не дивно, адже на порядку денному двома наступними питаннями були ліквідація Орининської та Староушицької лікарень.
– У зв’язку з медичною реформою, зокрема з тим, що з 1 квітня Орининська лікарня мала б фінансуватися з Національної служби здоров’я України, але не отримала ліцензії, про фінансування звідти не йдеться. Працівникам була закладена зарплата лише на перший квартал 2020 року. Для фінансування підприємства треба було виконати низку умов, передбачених Кабміном, зокрема отримати ліцензію. За станом на 31 березня, ці умови не були викона­-
ні, тому державне фінансування не передбачено на лікарню, – повідомив голова райради Віктор КРИВАК. – Майно лікарні повинно бути збережено, а вже потім вирішуватимемо його подальшу долю.
Головний лікар Орининської медуста­нови Петро ГРИЦИК пояснив ситуацію, що склалася:
– Закриття цієї лікарні для мене прирівнюється до втрати рідної людини, адже я тут пропрацював 38 років. Із них 30 – головним лікарем. Було дуже складно, але колектив працював, ми чогось добивалися. Нині я подякував колективу за те, що за період моєї роботи головним лікарем у різні інстанції не було жодної скарги на медичне обслуговування. Стверджую, що жоден пацієнт Орининської лікарні не помер із вини медиків. У душі я проти ліквідації Орининської лікарні, але є об’єктивна реальність. Із моменту, а саме з 5 червня минулого року, коли депкорпус ухвалив рішення про від’єднання нашої лікарні від ЦРЛ, я можу згадати кожен день важкої роботи, розповісти, скільки було витрачено зусиль, аби створити комунальне некомерційне підприємство.
Ми почали готувати документи на ліцензію, аби надавати стаціонарну і амбулаторно-поліклінічну допомогу. Та щоразу ліцензійний комітет міняв правила гри. Під кінець виявилося, що для того, аби існувала стаціонарна допомога, треба мати два анестезіологи, яких ніколи не було в нашій лікарні, навіть коли існували потужна хірургічна, гінекологічна служби, пологове відділення. Нині інші стандарти, і в стаціонарній допомозі нам відмовили. Пакет документів на амбулаторну допомогу ще розглядається. Як би важко не було це усвідомлювати, але є реальність: шлях реформи повинні пройти як лікарі, так і пацієнти, і кращого випадку, ніж зміцнити сімейну медицину в Оринині, немає. Округ не залишиться без медичної допомоги, послуги надаватимуть терапевт, 2 сімейні лікарі, пе­діатр, медсестри, працюватиме пункт швидкої допомоги, і їх неодмінно треба зміцнювати.
Щоправда, далі розмов справа не пішла. Поки одні депутати висловлювали власні думки щодо лікарні, інші потрохи виходили із залу. Для ухвалення рішення кворуму не вистачило. Тому про розгляд долі Старо­ушицької лікарні, яка має ліцензію, вже не йшлося.
У списку питань для розгляду також залишилося чимало актуального: зміни до районного бюджету, програма підтримки екс­треної допомоги. Коли депутати зберуться для продовження сесії, поки невідомо.