Понеділок, 28 Вересня 2020 р.
5 Червня 2020

БДЖОЛАМ ЗАВАЖАЮТЬ ХОЛОД І НЕПРОФЕСІОНАЛИ

Якщо людство потерпає від пандемії, то бджоли – від холоднечі та затяжних дощів.

– Для нектаровиділення рослинам мають бути створені певні умови, зокрема вологість і температура, – пояснює пасічник і лікар Артур САВИЦЬКИЙ. – Акація виділяє нектар, коли середньодобова температура складає плюс 18. А такої в нашому регіоні стабільно досі й не було. Тому акацієвий мед цього року нам не світить.
У зв’язку з тим, що йдуть дощі й погода нельотна, бджоли не вилітають. Вони попідчищали всі запаси корму, бо хочуть їсти і вирощувати потомство. Тому наразі можемо говорити про призупинення розвитку сімей, і, через несприятливі умови, прогнозується в’ялість бджіл та роїння сімей. Але опускати рук не варто, бо потепління вже в дорозі,
отже, очікуємо на цвітіння липи, різнотрав’я і соняшника.
У тому, що нам загрожує брак травневого та акацієвого меду, впевнений кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри технології виробництва, переробки і стандартизації продукції тваринництва ПДАТУ Олександр ШУТЯК, який повідав і про інші біди бджолярів:
– У мене на жодній пасіці, ні особистій, ні ПДАТівській, меду немає. Є лише декілька рамок, але цей мед незрілий. Тому поки прогнози невтішні. Якщо на ринку згодом з’явиться повно травневого меду, то звідки він? Імовірно, переважно це буде фальсифікат. Ми ж розраховуємо на суміш весняного і літнього різнотрав’я.
У мене з 50 вуликів у жодному немає запечатаної рамки з медом. Тим паче, що нині нерозумно забирати мед у бджіл і годувати їх цукром. При такій погоді це свідоме знищення комах.
Крім негоди, цьогорічний карантин негативно вплинув на продаж. Кам’янеччина – територія переважно розплідницького бджільництва, як і Чернівеччина та Івано-Франківщина. Бджолярі працюють над бджолопакетами. Якщо торік бджолопакет коштував близько тисячі гривень, то нині за 500 важко продати.
Проблема пасічників-професіоналів ще й через бджолярів-аматорів, які, не маючи достатньо знань і досвіду, мріють заробити на бджолярстві. Натомість лише шкодять. Бо ж селекції не ведуть, за хворобами бджіл не слідкують. І, до речі, хворобами можуть поділитися із сусідами. А через непрофесіоналізм садівників, аграріїв, горе-господарів роками спостерігаємо масовий мор бджіл через отруєння хімікатами, якими обробляють поля й сади.
Оптимістичніший прогноз має ветеринар і пасічник-новатор Василь ПАВЛІКОВСЬКИЙ:
– Справді, у бджільництві нині критичний стан. Але ще до негоди на моїй пасіці були запаси травневого меду. Я не відкачував, а залишив для бджіл, а там видно буде, чи щось залишиться. Нині у вулики не зазираю, лише в молоді сім’ї, які підгодовую, аби матки не перестали відкладати яйця, і щоб підтримувати життєдіяльність бджолосімей. Інші не відкривав, аби не порушувати мікроклімату у вулику. Якщо погода перейде в літній режим, без меду, сподіваюся, не залишимося.