Середа, 28 Жовтня 2020 р.
2 Жовтня 2020

ХОДИТИ МУШУ, ЛІТАТИ ПОКИ ЩО НЕ НАВЧИВСЯ

У телефонній розмові, коли ще було сухо і сонячно, мешканець вул.Привокзальної, 17 Аполлон Андрійович розповідав, що найбільше боїться дощів, адже тоді його двір перетворюється на велике озеро. З опадами найбільші страхи пенсіонера стали реальністю.

– Наші проблеми починаються ще на пішому переході, на перехресті вул.Героїв Небесної Сотні та Привокзальної. Машини їздять із надзвичайною швидкістю, а чіткого пішохідного переходу немає. Що так важко намалювати ті білі смуги? Чи фарба вже така дорога? Мені нелегко пересуватися, і банальний перехід-перебігання вулиці – надзвичайний стрес. І це так міс­то зустрічає туристів біля залізничного вокзалу. Дорога не єдина проблема, бо перейти її – ще пів біди, а от смуги, де мав би бути тротуар, треба перелітати, бо там суцільне болото, яке практично не висихає. Не краща ситуація і в самому дворі. Там яма на ямі. Вже мовчу про те, що діткам, які проживають у будинку, взагалі немає де себе подіти. Про сучасні майданчики їм залишається лише мріяти. Звертався з нашими проблемами до міського голови, який порадив переадресувати їх до депутата нашого округу. Якщо чесно, то навіть не знаю, хто він. Та й пізно вже на нього молитися, адже вибори на носі. Тому треба думати, кого обирати, аби дбав про людей. Моє звернення – це крик душі, бо далі не знаю, до кого вже йти і випрошувати ремонт. Але ходити мушу, літати поки що не навчився.
І заспокоїти чоловіка поки немає чим, адже, як повідомили в департаменті ЖКГ, двір на Привокзальній, 17 найближчим часом не планували ремонтувати. А щодо розмітки, то це дорога державного значення, тому міська влада за неї не відповідає.