П'ятница, 22 Січня 2021 р.
1 Січня 2021

ПРО ЖЕБРАЦЬКИЙ БЮДЖЕТ І ПЕРЕДАЧУ МАЙНА БЕЗ БОРГІВ

Депутати райради передали до Ка­м’янець-Подільської територіальної громади 4 школи (Довжоцьку, Нагорянську, Лісковецьку, Рихтівську), до Орининської – 6 (Орининську, Приворотську, Кадиївську, Залісянсько Першу, Чорнокозинецьку, Шустовецьку), Жванецької – 2 (Слобідсько-Рихтівську, Завальську), Слобідсько-Кульчієвецької – 4 (Кульчієвецьку, Кам’янську, Княжпільську, Пановецьку) плюс ДЮСШ, до Староушицької селищної ради – Чабанівську, до Китайгородської – інклюзивно-ресурсний центр, до Слобідсько-­Кульчієвецької – майновий комплекс КНП «Кам’янець-Подільська ЦРЛ» і КНП Центр ПМСД із побажаннями громадам зберегти ці заклади, аби вони фінансувалися не гірше, ніж коли були в районі. На баланс громад того дня перейшли і низка бібліотек і музеї краю, зокрема Чабанівський та Вітковецький.

Такий результат сесії райради, яка відбулася 24 грудня. Нагадаємо, що, відповідно до адмінреформи, з нового року кошти з Держбюджету надходитимуть виключно в громади. Обранці під час сесії розглянули понад чотири десятки питань, серед яких і районний бюджет.
– Щодо бюджету – хвалитися немає чим, – із цього почав доповідь начальник уп­равління фінансів Кам’янець-Подільської РДА Олександр ФЕДИК. – Для нашого великого Кам’янець-Подільського району він дуже поганий. Помилки немає:
551 тисяча 320 гривень. Із них 40 тисяч 800 гривень – це власні надходження районного бюджету від передачі в оренду майна комунальної власності, 510 тисяч – субвенція з обласного бюджету на пільги різним категоріям, чорнобильцям, учасникам бойових дій. Прошу підтримати цей жебрацький бюджет, але й прошу керівників громад не забувати про районну раду. Ми надіслали звернення в усі можливі інстанції, може, питання і вирішиться, але поки маємо те, що маємо: районну раду залишили, депутатів обрали, а на утримання апарату райради грошей не передбачили.
При цьому 2020 рік закінчуємо успішно – боргів у районному бюджеті немає. Пов­ністю виплачено заробітну плату, педагогам буде надбавка за престижність, техпрацівники у школах також повністю забезпечені зарплатою. Навчальні заклади, які віддаємо громадам, мають шкільні автобуси в справному стані, на певний час вони забезпечені пальним, харчування також маємо наперед, у когось – на місяць, у когось – і на більше. Боргів за енергоносії немає.
Якщо школи, лікарню, ПМСД, бібліотеки, музеї віддавали без проблем, то найбільше обговорень викликала передача районного центру культури і мистецтв «Розмай». Депутати хвилювалися, аби в міській громаді знайшлося міс­це роботи для всіх 34 працівників цент­ру. Пропозицій було безліч: зокрема, і перенести це питання на довивчення, окремо прописати про працевлаштування «розмаївців», віддати приміщення центру в оренду, а не передавати тощо, але крапку в дискусії поставив директор «Розмаю» Володимир КУСІК.
– Ви щойно передали 17 шкіл, у кожній також звільняються вчителі, бо ліквідований сектор освіти, і вони переходять під іншу юрисдикцію, в інші громади. З нашим колективом аналогічна ситуація. Я не знаю, де камінь спотикання, але творчих людей просто так залишити і кинути не можна. Це не бізнесмени, це люди, поціловані Богом, вміють робити одну справу, вміють прославляти державу. Ми об’їхали всю Європу і поверталися з першими місцями. Завжди гідно представляли Кам’янеччину: і оркестр, і театр, і хореографія, і «Пісенне мереживо». Це було обличчя нашої держави багато років. «Пісенне мереживо» від початку війни на сході України було в окопах на передовій, біля бійців від сектора А до сектора М. Залишивши вдома дітей, під­німали хлопцям бойовий дух. Якщо не підтримаєте рішення передачі нас до місь­кої ОТГ, то цей колектив буде на вашій со­вісті.
Володимир Олександрович пояснив, що вже є домовленості з міською владою, і працівники без роботи не залишаться. Ніхто не планує об’єднувати «Розмай» із міським Будинком культури. Це буде відокремлений структурний підрозділ, який опікуватиметься клубними закладами сіл, що приєдналися до міської ОТГ, і спільно з міськими колегами готуватиме концертні програми. Все ж після детальних обговорень РЦКМ таки передали міській громаді. Така ж доля і районної дитячої школи мистецтв.
Зміни кардинальні, за рішеннями депутатів – людські долі, забезпечення родин, адже ніхто не знає, чи знайдеться ресурс у громадах на забезпечення тих чи інших закладів. Усе, що залишається, – лише сподіватися на краще.