Середа, 16 Червня 2021 р.
21 Травня 2021

ГОЛОВА АВТОДОРУ: «ЗБЕРЕГТИ МОЗАЇЧНІ ЗУПИНКИ»

Велике будівництво знищило декілька мозаїчних автобусних павільйонів поблизу Кам’янця. Про це «Подолянин» писав у минулому номері газети. Дві зупинки, оздоб­лені вінницькими художниками наприкінці 1970-х років, перед московською олімпіадою 1980 р., поблизу кам’янецького цементного заводу. Та зупинка, котра розташовувалася поруч із курганом скіфських часів за лісосмугою, була прикрашена зображеннями стріл у польоті. Її сусідка через дорогу містила стилізовані під народні орнаменти малюнки півнів. Зупинки давно не експлуатувалися і жодної небезпеки для пасажирів не становили – вже хоча б тому, що не використовувалися.

А далі на шляху Великого будівництва – Колибаївка, Гаврилівці, Жванець. Красиві історичні павільйони, оздоблені кам’янецьким монументалістом Іваном Кляпетурою. Так, втомлені від часу. Так, їм би реставрацію. Але ж не смерть.
Через Дністер, уже на території Чернівецької області, ще декілька зупинок авторства пана Івана – в Атаках, Хотині, у Чотирьох Корчмах. Як їх врятувати? Україна має вже декілька ініціатив, котрі досліджують та про­бують рятувати монументальний спадок колишнього СРСР. Керівництво Укравтодору час від часу слухає їх, віддає накази мозаїчні зупинки не чіпати, але до підрядників на місцевому рівні команди нібито не доходять. І зупинки, і цікаво оформлені придорожні стели з назвами районів продовжують падати жертвами оновлень.
Тому на думку спало єдине. Очільник Буковини Сергій ОСАЧУК – історик за фахом, котрий любить свій край і глибоко досліджує його особливості. Це стосується і мозаїчних зупинок: пан Сергій при нагоді фотографує їх у поїздках. Мозаїчні зупинки зайняли чотири розвороти у моєму фотоальбомі «Буковина», що вийшов 2020 року за сприяння Чернівецької ОДА. Довелося дещо нервово розповідати Сергію Осачуку про те, що сталося на Хмельниччині, і попередити, що наступними можуть бути павільйони на буковинських трасах. А далі вже голова Чернівецької ОДА поговорив про болючу тему з головою Державного агентства автомобільних доріг України Олександром КУБРАКОВИМ.
Допоміг і київський архітектор Іван ПОНОМАРЕНКО, котрий теж зв’язався із Службою автомобільних доріг та пояснив мистецьку цінність таких павіль­йонів.
Уже 14 травня у своєму фейс­бук-профілі Олександр Кубраков розмістив пост «Зберегти мозаїчні зупинки». У ньому йдеться:

«Довгий час це питання просто ігнорувалось – як наслідок, велика частина справді цінних об’єктів, зокрема зупинкових комплексів і автопавільйонів, перейшли в аварійний стан і становлять небезпеку для пасажирів.
Тобто, проблема із фази «не чіпати, щоб зберегти» перейшла в етап «неможливо ігнорувати». У нас уже є декілька успішних прикладів збереження таких об’єктів, однак, мушу це визнати, є й випадки, коли ми зробили недостатньо. Серед недавніх прикладів – Хмельниччина. Наразі наша команда разом з Andriy Zoin розпочала процес збирання даних про візуально мате­ріальну спадщину придорожньої інфраструктури в різних куточках краї­ни. Цей процес повністю відкритий, запрошую охочих долучатися. Якщо у вас є переліки об’єктів із вашого регіону – можете надсилати їх на пошту press@ukravtodor.gov.ua.
На основі цього переліку за моїм підписом буде сформовано окреме доручення для обласних служб автомобільних доріг. Воно вимагатиме враховувати культурне значення об’єктів придорожньої інфраструктури при плануванні та реалізації дорожніх проєктів. Також цей процес буде контролювати V секція.
Зрозуміло, що в нас є низка обмежень, зокрема, деякі об’єкти вже не підлягають навіть реставраційним роботам. Однак разом ми зможемо зробити так, щоб там, де об’єкт уже неможливо зберегти, створити якісну, комфортну й естетично цінну альтернативу. В тих же Самчиках ведемо перемовини про те, щоб відтворити самчиківський розпис уже на новому проєкті».

Отже, є шанс, що мозаїчний спадок, котрим захоплюються в усьому світі, не будуть чіпати. Та цього мало: потрібні чіткі алгоритми порятунку зупинок, котрі перебувають у поганому стані. Цим і займеться ініціативна група діячів культури, в складі кот­рої є й кам’янчани: мистецтво­знавиця, кандидатка архітектури Інна БЕРЕЗІНА, організатор фестивалю «Respublica» Андрій ЗОЇН та авторка цих рядків.

Ірина ПУСТИННІКОВА.