«ГКЧП» ПО-КАМ’ЯНЕЦЬКИ

22 липня, в Кам’янці практично стався путч. Через блокування трибуни депутатами групи «Ми – кам’янчани» у призначений час так і не розпочалося засідання чергової сесії міської ради.

Міський голова Михайло ПОСІТКО намагався розповісти присутнім про результати зустрічі з міністром культури, який відвідав Кам’янець минулого тижня, проте в нього виривали мікрофон. Врешті мер покинув сесійну залу, оголосивши перерву. А депутати залишилися. Всі, хто прийшов. І від різних політичних сил.
У президії, замінюючи один одного, засідали «Ми – кам’янчани». Спробу силового захоп­лення влади вони пояснили відповіддю на кроки міського голови та обуренням діями «Свободи». Вимоги пролунали в ультимативній формі: мовляв, діла не буде, доки мер не скасує розпорядження про звільнення очільника міської лікарні, депутата від їхньої групи Олександра ЧЕРНЕЦЯ, не вибачиться перед Майєю ГУРСЬКОЮ, також депутаткою від «Ми – кам’янчани», тощо.
Отже, політична криза в міській владі перейшла зі словесно-газетної форми боротьби до силових методів. До бійки, щоправда, не дійшло, хоча дехто від рукоприкладства був за один крок.
Нагадаємо, що депутатський корпус розколений на дві час­тини за своїми ментальними і політичними вподобаннями.
З одного боку це міський голова Михайло Посітко, депутати від «Свободи» і «Слуги народу» (але не всі). З іншого – депутатська група «Ми – кам’янчани». Причому частини нерівні. Наразі більше голосів мають останні, й вони здатні проголосувати за будь-­яке власне рішення і заблокувати пропозиції опонентів. Але міський голова за волею законодавства володіє правом вето і в певний момент може зупинити дію цих рішень. Наприклад, як у ситуації з обранням секретаря міськради: більшість проголосувала за Сергія Самсонюка, але мер ветував рішення.
Ситуація в раді практично патова: жодна зі сторін не може добитися свого. Відсутнє і бажання домовитися.
Днями опоненти обмінялися паперовими випадами. Перед Центральним ринком із двох синеньких наметів кам’янчанам роздавали різні друковані бюлетені. І якщо творці цих видань були єдині у виборі фото для пер­шої сторінки (і там, і там це був Михайло Посітко), то за змістом вони відрізнялися кардинально. «Кам’янець сьогодні», представлений як інформаційний бюлетень кам’янець-подільської громади, позитивно висвітлював діяльність міської влади та мера, а от «Голос Громади», представлений як кам’янець-подільський інформаційний бюлетень, навпаки, створював очільнику міста негативний імідж.
Далі в соцмережах політики роздмухали скандал навколо службового розслідування дій головного лікаря міської лікарні щодо будівлі водолікарні. Погляди обох сторін представлені в цьому номері «Подолянина» на 2 та 3 сторінках.
Коли відбудеться наступне засідання міської ради – на момент верстки цього номера газети відомо не було. А чи відбудеться воно взагалі?